Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 21:56

Як олігарх перебудовує історичну пам’ятку міста. Столичний центральний універмаг – це єдина будівля на Хрещатику, що пережила Другу світову війну

Столичний центральний універмаг – а простіше ЦУМ – це єдина будівля на Хрещатику, що пережила Другу світову війну. Вона зведена у стилі так званого «сталінського ампіру» і раніше складала єдиний архітектурний ансамбль з усією вулицею. У 2011 році будівлю викупив олігарх, колишній соратник Віктора Януковича Рінат Ахметов, і його компанія «Еста Холдинг» розпочала масштабну реконструкцію, що триває й досі.

Центральний універмаг – єдина будівля на Хрещатику, яка пережила Другу світову війну.

«Це був єдиний архітектурний ансамбль. Що є пам’яткою архітектури – ансамбль Хрещатику: і мерія, і ліва частина вулиці називається «сталінський ампір». Воно все має цоколь», – розповідає архітектор, екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба.

І, здавалося б, ЦУМ, який реконструюють впритул до міської ради та за лічені метри від профільного Департаменту архітектури, що розташований так само на Хрещатику, не можуть перебудовувати за процедурою та документами, які викликають хоча б якийсь сумнів – занадто близько до влади. Але розслідування програми «Схеми» показує інше.

Як ЦУМ діставався Ахметову

Одна з основних культурних пам’яток Хрещатика – ЦУМ не є державною власністю. Низкою операцій його виводили з-під порядкування Фонду державного майна ще з часів керівництва Валентини Семенюк-Самсоненко та остаточно віддали у приватні руки у 2010 році. Зараз же ЦУМом володіє компанія ТОВ «Еста Холдинг» – фірма Ріната Ахметова, найбагатшого українця. «Еста Холдинг» купив ЦУМ у структур бізнесмена Валерія Мазура.

Донецький олігарх вирішив реставрувати універмаг і ще трошки добудувати. Але, на диво, добудову почали робити не тільки вглиб земельної ділянки, а й на даху.

Оновлення ЦУМу

Уже зараз помітно, що над ЦУМом з’явився ще один поверх зі скляним куполом, а зверху трохи менша хвиляста бетонна конструкція.

Нинішній вигляд головної вулиці Києва

Нинішній вигляд головної вулиці Києва

Старий ЦУМ мав 7 поверхів. У першому проекті реконструкції цій пам’ятці архітектури пропонували додати скла і один поверх під ресторани. Та цей варіант забракували на громадських слуханнях, які є обов’язковими для масштабних міських проектів, і замовники вирішили зняти скло, але додати ще один поверх,технічний, під кондиціонери та вентиляцію.

У процесі реконструкції ЦУМу додали два поверхи та розширили його межі

У процесі реконструкції ЦУМу додали два поверхи та розширили його межі

Столичні архітектори таким рішенням обурені: не змінювати будівлю так радикально пропонували на містобудівній раді – громадських дорадчих засіданнях при КМДА – ще в 2012-му.

«На містобудівній раді були бої за облицювання, за фасад. А по факту ми бачимо просто варварське захоплення простору Києва», – обурюється архітектор Віктор Глеба.

Проте «Еста Холдинг» все ж таки отримала всі потрібні дозволи саме на такий варіант будівництва. Найголовнішим дозволом було добро на перебудову від Міністерства культури. Міністерство збільшило об’єм будівлі і дозволило змінити інтер’єр.

Під час реконструкції ЦУМ повністю перебудували всередині

Під час реконструкції ЦУМ повністю перебудували всередині

То ж із нормативної точки зору тут усе чисто, та й опору щодо добудови поверхів ЦУМу у владних кабінетах ніхто особливо не чинив.

«Всі погоджувальні процеси ми пройшли. Ми проходили і Раду з охорони пам’яток, проходили Міністерство культури, містобудівну раду», – пояснює директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій ТОВ «Еста Холдинг» Антон Глівінський.

Будівлі у стилі «сталінського ампіру», до прикладу, у Мінську визнані ЮНЕСКО як світова культурна спадщина. З перебудовою ЦУМу український Хрещатик, центральна вулиця країни, втрачає навіть шанс подати заявку, щоб потрапити до списку світових культурних пам’яток.

Директор з комунікацій ТОВ «Еста Холдинг» Антон Глівінський запевняє, що всі роботи з реконструкції ЦУМу є законними

Директор з комунікацій ТОВ «Еста Холдинг» Антон Глівінський запевняє, що всі роботи з реконструкції ЦУМу є законними

Як же забудовнику вдалося отримати такі дозволи, якщо провідні столичні архітектори б’ють на сполох і пояснюють, що такі модерні конструкції – знущання над історичним виглядом міста? Річ у тому, що більшість дозволів на реконструкцію ЦУМу компанія Ріната Ахметова збирала за часів президентства Віктора Януковича – давнього друга та соратника Ахметова.

«Тут бачите, дуже їм назустріч пішла на той час чинна команда департаменту охорони культурної спадщини Міністерства культури. Тобто погодилися з тим, що предметом охорони є фасад, а не взагалі будівля», – згадує Яків Діхтяр, нині голова управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України.

Тож не виключено, що саме близькі стосунки Януковича та Ахметова спонукали визнати історичною цінністю тільки фасад, а не всю будівлю, і дати «Еста Холдингу» добро на реконструкцію з новою будівлею та збільшенням поверхів. Тобто, формального порушення законодавства з ЦУМом нема, але очевидно, що норми охорони історичних пам’яток просто обійшли.

Земля задешево

Та відзначилася у будівництві ЦУМу і нинішня влада – цікавими виділеннями землі.

І якщо за Януковича формальні порушення закону знайти важко – це було, радше, ходіння на межі законності за підтримки влади, то в недавніх операціях із виділенням землі для ЦУМу юристи вбачають можливі порушення.

21 квітня 2015 року, коли будівництво ЦУМу вже було в розпалі, міська рада передала 118 квадратних метрів землі у дворі на вулиці Богдана Хмельницького в оренду на 10 років ТОВ «Столичний ЦУМ». Рівно за місяць, 21 травня, Київрада ділить кадастрову ділянку на Хрещатику, 36 – саме там, де і стоїть будівля самої ради, – і її частину площею у 68 м2 відрізає і також віддає ЦУМу на декаду під обслуговування та експлуатацію будівлі.

Цікавим видається саме цей другий, травневий договір. Адже ці, на перший погляд, незначні 68 квадратних метрів Київрада відірвала від власної кадастрової ділянки, на якій розташована мерія.

«Були люди, які казали, що не треба віддавати землю цьому підприємству, бо одіозний власник. <…> За землю треба платити. Всім. Тому такий аргумент був сприйнятий, і дане рішення було Київською міською радою ухвалене», – розповідає голова постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування та архітектури Володимир Прокопів.

Голова постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури Володимир Прокопів пояснює, що оренда землі «Еста Холдингом» дає значні надходження до міського бюджету

Голова постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури Володимир Прокопів пояснює, що оренда землі «Еста Холдингом» дає значні надходження до міського бюджету

Згідно з українським законодавством, землю, вільну від забудови, без аукціону можна отримати, якщо на ній розташоване ваше майно.

Тож «Еста Холдинг» викупила у Київради сміттєві баки, які стояли на тій території. Таким чином у неї з’явилося майно на ділянці – і землю під майном компанія взяла в оренду на 10 років – за 26 629,62 гривні на рік.

«Ми домовилися на одному з етапів будівництва, що ми викуповуємо у них (Київради – ред.) смітник, ставимо їм новий смітник. <…> І повністю закриваємо периметр, щоб не було цього «вибитого зуба». Нам треба було, щоб закрити цей периметр, просто оформити землю, технічний момент», – пояснює Глівінський з «Еста Холдингу».

В «Еста Холдинг» стверджують, що викупили у Київради смітники, щоб орендувати землю для подальшої забудови

В «Еста Холдинг» стверджують, що викупили у Київради смітники, щоб орендувати землю для подальшої забудови

Та потенційна махінація полягає в тому, що у травні, коли землю видавали, будівництво ЦУМу вже тривало. А за ствердженням самих власників ЦУМу, проект будівлі не змінювався упродовж будівництва. Отже, компанія «Еста Холдинг» Ріната Ахметова вже планувала забудувати частину двору КМДА ще до того, як отримала цю землю у своє користування шляхом купівлі смітників.

«Цілком можливо, що це спосіб легалізації самовільної забудови. Якщо дійсно там уже встигли щось побудувати, а всі скромно вважали це приміщенням того старого ЦУМу, то, можливо, для Київради це могло бути підставою відрізати шматочок землі і віддати її сусідам своїм. <…> Факт залишається фактом: відрізаний шматочок найдорожчих земель у державі. Тому Київрада, очевидно, пішла на суттєві поступки, щоб віддати землю забудовнику», – розповідає завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України Андрій Мартин.

Юрист у сфері земельного права Андрій Мартин пояснює, що таке виділення землі може бути легалізацією самочинної забудови

Юрист у сфері земельного права Андрій Мартин пояснює, що таке виділення землі може бути легалізацією самочинної забудови

За даними міжнародної консалтингової компанії Colliers International, знайти на Хрещатику нову землю для оренди майже неможливо. Усі оперують уже наявними комерційними площами. Через дефіцит землі вартість оренди квадратного метра існуючої забудови тут у середньому становить 75–80 доларів на місяць, тобто приблизно 1800 гривень. А «Еста Холдинг» сплачує трохи більше ніж 26 тисяч гривень на рік за 68 квадратів, тобто майже 33 гривні за квадратний метр на місяць – у п’ятдесят з гаком разів менше від ринкової вартості.

Крім того, у рішенні Київради чорним по білому написано: ділянка землі виділяється для обслуговування будівлі, а не для комерційної забудови. Тобто в неї інакше цільове призначення.

Тим часом столичні депутати, здається, не помічають зайву стіну у своєму дворі саме там, де ділянка виділена під обслуговування. Можливо, очі їм затуляють кілька інвестиційних проектів, які «Еста Холдинг» робить для міста. Один – це реконструкція підземного переходу між вулицями Хрещатик та Богдана Хмельницького. Другий – будівництво нової електропідстанції біля нового ЦУМу замість застарілої.

Диявол у деталях

Тепер із реставрацією ЦУМу все виглядає так, ніби обійшлося без суттєвої шкоди місту: і два нові поверхи затверджені дозволами Міністерства культури – хоча у зміні будівлі раніше Ахметову допомагало керівне становище Януковича; і на землю в дворі КМДА ніхто, окрім ЦУМу, не претендував – хоча зараз її використовують не за цільовим призначенням.

Сам «Еста Холдинг» на власному офіційному сайті публікує старі проекти будівлі – на поверх менші, ніж де-факто вже збудовані. І ніби нічого незаконного тут немає, утім, складається враження, що суспільство вводять в оману.

Тут немає дій, за які можна притягти до відповідальності, але, за словами міських архітекторів, прозорими й чистими процеси навколо реставрації ЦУМу назвати важко. Ця будівля показує стиль роботи українських олігархічних груп. І те, як вітчизняні чиновники звикли закривати очі на порушення, хай і незначні, але ті, що відбуваються просто у них під носом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG