Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:08

Селяни не бачать реформ, якими хвалиться харківська влада


«Краще не запитуйте, як ми тут живемо. Без роботи…»

Роботу, ремонт доріг, знищення сміттєзвалищ у містах, збереження шкіл, надання більших повноважень громадам, встановлення справедливих закупівельних цін на молоко – так звучать головні очікування жителів маленьких містечок та сіл Харківської області від новообраних депутатів, сільських і міських голів. Утім очільник Харківської обласної адміністрації Ігор Райнін запевняє: реформи в селах та районах уже стартували, ба більше, дають свої результати. На користь своїх слів голова Харківської обласної партійної організації «Блоку Петра Порошенка» Райнін наводить результати місцевих виборів: партія президента в районах області посіла першість, у Харкові – третє місце, а на загальнообласному рівні здобула друге місце. Радіо Свобода відправилося у найвіддаленіші райони області, Ізюмський та Балаклійський, де перемогли на виборах нові кандидати, щоб з'ясувати чи відчувають прості люди з глибинки загальнодержавні реформи, бодай маленьку турботу від чиновників.

Те, що за нас проголосували краще у сільській місцевості – це певне відчуття змін на краще

«Наближеність безпосередньо місцевої влади, всіх гілок влади, до жителів сільської місцевості більш відчутна. Люди відчувають якісь реформи і зміни на краще, тому те, що за нас проголосували краще у сільській місцевості – це певне відчуття змін на краще», – каже керівник виборчого штабу Харківської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Віталій Маляренко.

«Краще не запитуйте, як ми тут живемо. Без роботи. У нас із усього села тільки десять людей працює. У цьому році закрили школу», – відсторонюється від журналістів мешканка села Слабунівка Ганна.

Працівники села й районних центрів та влада – здається, при спілкуванні з одними і з другими, що це геть паралельні світи, де селянин не відчуває плеча підтримки чиновника, а в держадміністраціях на місцях видають бажане за дійсне.

Представник президентської команди на Харківщині, очільник обласної адміністрації Ігор Райнін за результатами голосування на місцевих виборах до партійних виборчих успіхів «Блоку Петра Порошенка» записав друге місце в обласній раді, де «Солідарність» набрала майже 15 відсотків, включно з Харковом, а в районах області набрало понад 24 відсотки – це без самого мегаполісу. Щоправда, у міській раді Харкова БПП спромоглася лише на сім депутатських мандатів – це серйозний провал, якщо брати до уваги результати партії «Відродження» на чолі з Геннадієм Кернесом, які в раді мають більшість – 57 депутатських голосів.

Підтримка партії президента на місцевих виборах – це оцінка реформ, які ми проводимо на Харківщині

Натомість голова області українським журналістам та іноземним делегаціям хвалиться: «Підтримка партії президента на місцевих виборах – це оцінка реформ, які ми проводимо на Харківщині. Ми почали реформи там, де людям живеться важче – в сільській місцевості. І показово, що там підтримка президентської партії склала більше 24%. Для нас важливий такий результат, оскільки це говорить про те, що ми на правильному шляху», – тішиться Ігор Райнін.

У понад половині сіл Харківщини сільськими головами стали самовисуванці або ставленики «Солідарності». Приблизно 50 відсотків рад – проукраїнська більшість на базі БПП. Але найліпший результат для команди Райніна – це успіх президентської партії в прикордонних районах області з Росією та Донбасом, серед яких Лозівський, Золочівський, Первомайський, Вовчанський, Дворічанський, Балаклійський та Ізюмський райони.

«Ще нічого не відчули від нової влади, а стара нічого не робила» – мешканка Ізюму

Ізюмщина довгі роки вважалася вотчиною Партії регіонів. Цей район стратегічно важливий для обласної влади як з військового погляду, так і з політико-ідеологічного, оскільки Ізюмщина межує з небезпечною Донецькою областю.

Коли минулого року проросійські бойовики захопили Артемівськ, Краматорськ і Слов'янськ, цьому краю припало стати своєрідним форпостом, тут базувався центр командування АТО, ізюмський шпиталь надавав термінову медичну допомогу військовим, для армійців були розгорнуті їдальні та місця відпочинку. А місцеве населення взялося зміцнювати рубежі району підручними засобами, бетонними блоками , копаючи протитанкові рови. І тепер трасою через Ізюм на фронт їдуть солдати та військова техніка. Але тепер тут стало спокійніше, позаду залишився страх у людей, що колишній мер, член Партії регіонів Олександр Божков міг би здати місто проросійським сепаратистам та й фронт відкотився углиб Донбасу.

Українські військовослужбовці на блокпосту біля Ізюма. Квітень 2014 року

Українські військовослужбовці на блокпосту біля Ізюма. Квітень 2014 року

«Ви бачите, на центральній площі росте трава тощо? Стан міста Ізюма – не дуже, на жаль. Не вистачає фінансування, мабуть», – ізюмчанин Олександр, перший наш екскурсовод, показує пошарпаний центр міста.

Розбитими дорогами їдемо до ринку. Тут «правлять» грибами, рибою, пиріжками та все бідкаються, що торгу немає.

«Не купують. Грошей немає в людей. Заводи повирізали, роботи немає, всі живуть з ринку. Дітлахів погуляти вивести нема куди: ні майданчиків, нічого», – каже Олександр.


Кореспонденти Радіо Свобода поцікавилися у продавців на базарі, чи відчувають вони реформи у своєму місті?

І ось що вони відповіли: «Ні. Чесно кажучи, нічого не робиться. Якби підвищили зарплати. А то тут стоїш мерзнеш, а зарплати ті самі. Виплати на дитину скасували. Це що нормально?... Ще нічого не відчули від нової влади, а стара нічого не робила», – поділилися враженнями з Радіо Свобода жінки та чоловіки на базарі.

Люди розповідають: молодь вимушена виїжджати з міста, бо на нормальний заробіток тут не доводиться сподіватися: від Ізюмського оптико-механічного заводу залишилися тільки коробки від цехів, Ізюмський тепловозоремонтний завод збанкрутував. В місті працює лише Ізюмський приладобудівний завод – для армії випускають оптику та приціли для військової техніки, також прилади для наведення. Працівникам цього заводу погасили борги по зарплаті.

Після подій у Слов'янську люди дуже змінили свої погляди – Марченко

Пересічні ізюмчани просять новообраного міського голову Валерія Марченка негайно взятися за ремонт доріг. Їхній рельєф завжди викликав роздратування і псував взуття, а тут ще й танки, що їхали на фронт ще дужче порозбивали місцеві шляхи. Серед перших побажань місцевих до мера – прибирання від сміття міста, також вони просять, щоб на вулицях запрацювало освітлення.

«Я думаю, гроші у нас будуть і ми самостійно зможемо забезпечити принаймні господарчі питання», – це новий голова Ізюма Валерій Марченко відповідає на озвучені потреби ізюмчан. Він сподівається на реформу децентралізації, яка міському бюджеті принесе додаткові фінансові можливості для втілення задумів.

Валерій Марченко, можна сказати, зламав багаторічне володарювання містом представниками Партії регіонів. Він – колишній бютівець, а зараз прийшов до міської влади від партії «Нові обличчя».

Після подій у Слов’янську люди дуже змінили свою думку, і на цей час, я так думаю, у нас в місті проукраїнська позиція переважає

«Я думаю, що народ став розуміти, що вистачить політизувати життя. Ми йшли під гаслом «Містом мають керувати господарники», що не має бути посилань на партії, мають бути особистості. Розумієте, після подій у Слов’янську люди дуже змінили свою думку, і на цей час, я так думаю, у нас в місті проукраїнська позиція переважає. Ось через це ми й перемогли», – вважає очільник Ізюма Валерій Марченко.

Пошкоджений внаслідок бойових дій будинок у Слов'янську. Червень 2014 року

Пошкоджений внаслідок бойових дій будинок у Слов'янську. Червень 2014 року

Марченка на виборах підтримала партія «Солідарність», каже Любов Шамрай, яка очолює районну партійну організацію та водночас є головою районної адміністрації. Для БПП і «Нових обличь» вкрай принципово було видавити з владної верхівки Ізюма регіоналів, тим самим зміцнивши з ідеологічного погляду район, який межує з Донбасом.

Рада завжди складалася з керівного складу , це були голови колгоспів, бізнесмени, директор школи, фермер тощо. Там ніколи не було простих людей. А зараз в районній раді більшість – прості люди

«Ми завели майже 29 відсотків голосів, а у них (партія «Відродження» – ред.) – 26-ть. Але рано радіти, це не така велика перевага. Чи буде ця рада кращою? Буде. Знаєте чому? Рада завжди складалася з керівного складу , це були голови колгоспів, бізнесмени, директор школи, фермер тощо. Там ніколи не було простих людей. А зараз в районній раді більшість – прості люди. У нас є механізатор Кулик, молодий хлопець, який воював в АТО, у нас є медсестра, дрібний підприємець», – розповідає про районну адміністрацію Любов Шамрай.

Селяни пригадували поразки минулої і чинної влади – Шамрай

Голова районної БПП каже, що тут точилися жорсткі передвиборчі баталії, їй довелося протистояти команді колишніх регіоналів, які нині – при партії «Відродження». Ізюмський електорат з розмахом агітував нардеп від «Відродження» Василь Остапчук, в полі інтересів якого давно перебуває цей край. Любов Шамрай зізнається, під час передвиборчої кампанії люди в селах їй пригадували всі поразки минулої і чинної влади.

«Критики влади було просто море. Мені дуже важко було. На якісь запитання я людям говорила чому так, а на якісь говорила, що буде краще. На якісь запитання у мене немає відповіді. Наприклад, прем'єр-міністр повідомив, що підвищили зарплату, але ж люди до підвищення отримали індексацію. Коли їм підвищили оклад на 168 гривень, вони перестали отримувати індексацію і реально вони отримали навіть менше, ніж було. Так само і з пенсіонерами. Говорили, що всім підвищили на 13 відсотків, а насправді взагалі не підвищили. Треба чесно говорити з людьми. Ситуація з субсидіями. У нас, зазвичай, кожне десяте домоволодіння зверталося за субсидіями. Всі решта мали пільги. Дитина війни, ветеран війни, вчителі – мали комунальну пільгу. Зараз я перевірила, людей, які звернулися за субсидіями, а вже почався опалювальний сезон, всього на триста осіб більше, ніж було щороку до цього. Люди ще не зрозуміли, що пільга – ніщо, в порівнянні з субсидією і вони не звернулися за нею. Люди не вірять у це, люди не вірять пропаганді. Це велика проблема. Я ж теж у цій владі», – розповідає про напружені розмови з виборцями Любов Шамрай.

«Де реформи? Хочу, щоб робота була і нормально сплачувалася» – селянин Анатолій

Червоний оскіл – одне з перших поселень на Слобожанщині, історія бере початок з 1600 року. Після декомунізації це село, ймовірно, просто називатимуть «Оскіл» за назвою річки, що поблизу тут протікає.

Оскольчани живуть на самісінькій околиці Харківщини, на межі з селами Краснолиманського району Донецької області.

У 40-річного селянина Анатолія вибір був невеликий, на посаду міського голови претендував тільки незмінний сільський голова – Геннадій Загоруйко.

«Де реформи, які реформи? Чи щось хороше зробилося? Та хочу, щоб робота була і нормально сплачувалося. Тут був колись цегляний завод, його розібрали. Ми робили цеглу. Був колгосп-мільйонер. Усе нормально було, а тепер розвалили. Як в огороді щось виросте, так і забезпечую сім'ю», – розповів Анатолій, батько двох дітей.

В Червоному Осколі вже четвертий термін господарює сільський голова Геннадій Загоруйко. Про таких, як він, у народі кажуть: «політичний хамелеон». Геннадій Починав партійну діяльність з «Батьківщиною», згодом, за його розповіддю, відчувши, що там «наплювати на людей з народу» він полишив БЮТ, деякий час керував селом безпартійним, і на третій термін сільського голови Загоруйко потрапив від Партії регіонів. «Змусили, погрожуючи складнощами при фінансуванні соціально-економічних питань села», – каже він.

Тепер Геннадій Загоруйко знов самовисуванець, але в місцевій організації БПП його зараховують до своєї когорти людей.

Я сказав якось громаді: ця посада – посада проститутки. Ми повинні бути з тими, хто зможе дати гроші, зможе допомогти селу

«Я сказав якось громаді: ця посада – посада проститутки. Ми повинні бути з тими, хто зможе дати гроші, зможе допомогти селу. Якщо відбудеться децентралізація, то стане можливим самофінансування, щоб ми не залежали від політичних рішень району, області тих, хто розпоряджається фінансами області. Якщо це буде, тоді можна витягувати на поверхню свої політичні амбіції і захищати їх», – зазначив Генадій Загоруйко.

«Зараз жодного задоволеного фермера не знайдете» – сільський голова

Керівник села переконаний, його люди стали більшими патріотами, як побачили, у що може перетворитися життя, на прикладі Донецької та Луганської областей з приходом проросійських сепаратистів. Геннадій Загоруйко з героїзмом пригадує, як його односельчани пліч-о-пліч об’єдналися, щоб перекрити міст, яким у квітні минулого року мала сунути «проросійська орда» до Ізюмського району. Він каже, що тепер прихильників політики регіоналів тут поменшало, але й новою владою люди не захоплюються.

«Зараз жодного фермера, задоволеного ситуацією, не знайдете, по цінах зібраного врожаю, по цінах на добрива, на паливно-мастильні матеріали», – каже Загоруйко.

«Закрили школу. Молодь уся на заробітках» – мешканка Слабунівки

Сусідом Ізюмського району є Балаклійський. Втім у балаклійських селах так само люди потерпають від безробіття, занедбаної або зруйнованої сільськогосподарської інфраструктури, скаржаться на високі тарифи щодо газу для опалення. Цього року закрили школу, бідкається тітка Ганна з села Слабунівка. Жінку ми зустріли біля подвір'я, коли вона заводила корів на ночівлю.

«Перед цими виборами дітям зробили автобусну зупинку, бо закрили школу. А тепер діти їздять за сім кілометрів у радгосп «Веселе». Перед цим діти 10-11 класів їздили, бо у нас була дев'ятирічка. Ми п'ятнадцять років живемо, але зупинки не було. Оце ж привезли, але її ж не вкопали, може її заберуть ще», – каже жінка.

У селах взагалі погано орієнтуються в партійних справах, там зважають при виборі здебільшого на відносини з громадою та чи може кандидат у сільські голови забезпечити село, хоча б якимось заробітком, дати раду земельним питанням і знайти кошти на газифікацію села.

«Молодь уся на заробітках, жінки переважно їздять до Росії, чоловіки стараються знайти щось поближче і дітей туди забирають. У нас ніяких реформ немає, немає взагалі. У кожен двір зайдіть, усі скажуть, що люди просять розпаювання землі. Ми уже зверталися, куди тільки можна, але нам її не дають», – втомлено каже Ганна.

Ми з надією чекаємо, що підпишуть новий закон про освіту – Остапчук

Слобунівка, де живе Ганна, входить до восьми населених пунктів Веселівської сільської ради. Віднедавна тут головує Наталя Остапчук – це нова людина у сільраді. Селяни кажуть, цього разу обрали непричетну до старої, корумпованої системи людину, всім набридли старі чиновники, що поєднували свої бізнес-інтереси при владі, при цьому, вважають селяни, їм було начхати на людей. Наталя планує спочатку провести аудит рішень сільради, які стосувалися виділення землі.

Ми з надією чекаємо, що підпишуть новий закон про освіту, в якому буде зазначено, що початкова школа повинна бути в кожному населеному пункті незалежно від кількості учнів. І ще один пункт закону тішить, що початкові школи повинні створювати та утримувати на своєму балансі сільські ради

«Село вмирає. Люди молоді – вони живуть заради чого? Заради своїх дітей. Діти не мають змоги ходити до школи, вони їздять до іншого населеного пункту, але ж батьки не задоволені такою ідеєю і переїжджають в інші невеличкі села, де є навчальний заклад. Ми з надією чекаємо, що підпишуть новий закон про освіту, в якому буде зазначено, що початкова школа повинна бути в кожному населеному пункті незалежно від кількості учнів. І ще один пункт закону тішить, що початкові школи повинні створювати та утримувати на своєму балансі сільські ради. Є надія», – сподівається нова сільський голова Остапчук.

Люди з команди Добкіна

Експерти, аналізуючи списки щасливчиків, що потрапили до обласної, районних та міських рад Харківщини, стверджують, що чимало депутатів є вихідцями з Партії регіонів. Люди, призвичаєні працювати за правилами команди Добкіна, розсіялися по партійних осередках «Відродження», «Блоку Петра Порошенка» та «Нашого краю».

Якщо звернути увагу на новообраних міських голів, окрім самого Харкова, в якому з величезним відривом переміг одіозний колишній регіонал, а нині ставленик «Відродження» Геннадій Кернес, то тільки у двох містах обласного значення люди не забажали бачити в кріслах мерів нових особистостей. В Чугуєві вчетверте міським головою стала Галина Мінаєва – в трьох скликаннях управлінець представляла Партію регіонів, а тепер – в «Нашому краї». Мером міста залізничників Куп'янська стала людина з команди нардепа Василя Остапчука. Куп'янчани обрали висуванця з «Відродження» Олега Войтюка. За словами керівника харківського виборчого штабу «Блоку Петра Порошенка» Віталія Маляренка, в чотирьох містах Харківщини відповідальність за владу несуть люди, яких підтримувала або висувала «Солідарність».

Порушені права на участь у виборах – «Опозиційний блок»

Така політична розмальовка геть не влаштовує «Опозиційний блок», яким в Харківській області керує народний депутат, колишній голова облдержадміністрації Михайло Добкін. Колишні регіонали, які не втекли від нього в інші політичні проекти, впевнені: місцевих лідерів під тиском змусили змінити партійну приналежність і балотуватися на місцевих виборах.

Усім, хто має авторитет в районах, селах, було зроблено запрошення на вступ до провладної партії

«Якщо говорити про село, про селища, про регіони в Харківській області, то ми мали таку інформацію від багатьох з них, у багатьох з них з'явилися проблеми з бізнесом, що у них з'явилися проблеми з контролюючими органами і через це вони не можуть бути в опозиції. Усім, хто має авторитет в районах, селах, було зроблено запрошення на вступ до провладної партії і багато з цих осіб запрошення прийняли, бо в багатьох є бізнес, положення, і вони не схотіли його полишити», – говорить юрист «Опозиційного блоку» Артур Мартин, який незабаром офіційно стане обласним депутатом.

За його словами, влада через обласне управління юстиції, через обласну територіально-виборчу комісію зробила все можливе, аби кандидати від «Опозиційного блоку» так і не змогли розгорнути передвиборчу кампанію в районах області та селах. Інакше б, переконані в опозиційній політичній силі, результати виборів були не на користь провладних партій.

У Харкові реформи будуть стартувати в листопаді-грудні, і жителі міста також відчують їх позитивні результати

Артур Мартин Радіо Свобода повідомив, що Харківська територіальна організація «Опозиційний блок» днями звернеться до Європейського суду з прав людини з позовом «про визнання нерівних умов під час передвиборчої кампанії суб'єктів виборчого процесу». У позові «Опозиційний блок» просить «вважати результати виборів до місцевих рад у Харківській області такими, що не відображають дійсного волевиявлення мешканців області».

А тим часом голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін оптимістично запевняє громаду: «У Харкові реформи будуть стартувати в листопаді-грудні, і жителі міста також відчують їх позитивні результати», – пообіцяв представник президентської команди на Харківщині Райнін.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG