Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 21:44

Кримчанам доведеться повертати кредити – експерти


«Є велика ймовірність, що українські банки перепродали кредити російським структурам, які займаються вибиванням»

Приблизно 300 тисяч кримчан мали кредитні зобов'язання перед українськими банками. Чи мають банки підстави для стягнення таких заборгованостей і наскільки це реально – про це розкажуть експерт Українського регіонального центру з прав людини Сергій Заєць і керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

– Отже, про яку суму можемо вести мову?

Фінансовий світ космополітичний. Незалежно від того, кому ти винен, головний закон – борги мають бути повернені

Тарас Загородній: Сума – приблизно 1 мільярд доларів. Просто не прозвучала ще одна цифра. За оцінками до окупації, обсяг депозитів кримчан в українських банках становив приблизно 22 мільярди гривень. Тобто, за тим курсом, 8 гривень, це приблизно 3 мільярди доларів. Що стосується кредитів, кримчанам доведеться повертати кредити. Тому що фінансовий світ – він космополітичний. Незалежно від того, кому ти винен. Головний закон цього світу – борги мають бути повернені.

Українські банки після того, як пройшла окупація Криму, припинили обслуговувати громадян, які отримали російське громадянство. Звичайно, вони стали проблемними для них. Тоді існує велика ймовірність, що вони перепродали кредити російським структурам, які займаються цим «вибиванням».

– Вони займаються цим законно?

Тарас Загородній: Звичайно, законно.

– А чи мають українські банки підстави для стягнення таких заборгованостей? Чи не є це форс-мажором?

Закон вводить мораторій на сплату кредитів внутрішньо переміщеними особами. Попри всі нарікання, там є певні позитивні норми, і це одна з них

Сергій Заєць: Взагалі, на цей час, за судовою практикою, це не визнається форс-мажором. Тим більше, що відповідно до Цивільного кодексу України, зокрема, ніхто не може бути позбавлений відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Громадяни, які взяли гроші, мають повертати борги, і політична ситуація на це не впливає. Єдине що варто зауважити, відповідно до закону «Про вільну економічну зону», який викликає дуже багато нарікань, – він містить норму, яка, фактично, вводить мораторій на сплату кредитів внутрішньо переміщеними особами.

– Але це ті особи, які вже переїхали на материкову Україну?

Сергій Заєць: Так, це стосується лише цієї частини і стосується лише іпотечних кредитів. Якщо це було пов’язано з придбанням житла в Криму, а особа виїхала, – стосовно цих осіб встановлено мораторій, і хотілося б зауважити, що попри всі нарікання на закон «Про вільну економічну зону», там є певні позитивні норми, і це одна з них.

– Тарасе, а на вашу думку, чи реально українським банкам стягнути заборгованість з кримських позичальників, не застосовуючи російських колекторів? Оскільки все майно, вся нерухомість, автомобілі залишилися там.

Тарас Загородній: Якби українські банки почали робити якісь правові кроки – це б, по-перше, викликало конфлікт з українським законодавством. Бо, за постановою НБУ, яка була ухвалена ще в червні 2014 року, діяльність українських банків була припинена. Були зобов’язання позакривати всі відділення. За російським же законодавством, якщо ти хочеш діяти в Криму, тобі потрібно зареєструватись, і лише тоді ти би мав легальне поле. В цьому випадку, ми бачимо, що українським банкам легше перепродати ці кредити, нарахувати відсотки, або продати апартаменти.

Законодавство Росії щодо стягнення боргів значно суворіше. По-друге, в Криму є незаконне формування, яке називається «Кримська самооборона». Аксьонов може вже відкривати бізнес із вибивання боргів

Бувають різні схеми. На жаль, у нас, як і в Росії, непрозора банківська система. Легше перепродати (зобов'язання – ред.) своїм російським контрагентам у Криму, або ж у Росії, які вже будуть нараховувати відсотки і вибивати борги. Тим більше, законодавство Російської Федерації щодо стягнення боргів значно суворіше, і держава сильніша. Там мітингів «ображених позичальників» не влаштуєш. По-друге, в Криму є незаконне формування, яке називається «Кримська самооборона». Тобто, Аксьонов, фактично, може вже відкривати цей бізнес із вибивання боргів, який напряму з ним не буде пов’язаний. Він може сказати: «Я тут ні до чого – це якісь невідомі фірми». Але до тебе вночі будуть приходити якісь незрозумілі люди, з незрозумілою зброєю, які просто будуть вибивати з тебе борги, як в 90-х роках.

Сергій Заєць: Позичальник має отримати офіційне повідомлення від кредитора-банку про те, що відбулось відступлення боргу. До того моменту, поки повідомлення не надійшло, або допоки це не буде ухвалено на рівні «умовного закону», підстави платити іншій особі або банку, який зазначений у договорі, у позичальників немає. Платити треба, але платити лише банку.

– Чи кримчани для українських банків знову є резидентами?

Сергій Заєць: Безумовно, кримчани є резидентами, завдяки тій справі, яку ми виграли проти Нацбанку України. Було скасовано цю дискримінаційну норму, якою Нацбанк прирівняв кримчан до нерезидентів, фактично, обмеживши доступ до користування банківськими послугами. Зокрема, заблокувавши рахунки, які були відкриті.

– Тобто, тепер будь-який кримчанин, навіть який постійно живе в Криму, може приїхати і вимагати свої гроші?

Сергій Заєць: Статус нерезидента взагалі не впливав на право отримати гроші. Ми з вами говорили про те, що позичальники мають повертати гроші банкам. Така сама ситуація про борги банків перед громадянами. Банк, який отримав гроші від громадянина, зобов’язаний їх повернути, відповідно до умов договору. Якщо може йти мова про дострокове повернення кредиту, то після того, як закінчується депозит, банк зобов’язаний повернути ці гроші, і він не може посилатись навіть на статус нерезидента і постанову НБУ.

– Деякі банки посилаються на те, що гроші ми у вас брали в Криму, гроші ці залишились у Криму, тому тут ми не можемо виплатити ваші гроші.

Тарас Загородній: Абсолютно неправомірна позиція. Тому що закриття банків у регіоні не є підставою для розірвання договору. Людина укладала договір не з відділенням, а з банком. Зазвичай, із його центральним відділенням. І, згідно з постановою НБУ від червня 2014 року, там було зобов’язання закрити всі відділення. Але це не означає, що має розриватись договір між позичальником і людиною, яка давала гроші.

Та сама ситуація, якщо говорити про кредитний договір. Якщо немає грошей, це не означає, що зобов’язання зникають. Але питання в іншому. Коли йде питання про повернення грошей, наші банки роблять це з меншою охотою. Саме тут починаються різні способи затримки. Один з прикладів – громадянство. Багатьох банкірів цікавить, чи є ви громадянами України. Бо коли йде обмін паспортів, наприклад, у Криму, від громадянина вимагають українській паспорт, а багато хто вже поміняв український паспорт і навіть встиг його знищити. Також, банки часто чинять неправові перешкоди, наприклад, якщо є можливість взяти депозит, тоді пропонують розірвати достроковий договір не в Києві, а в Херсоні. І все одно відтягують термін, щоб повернути гроші. Бо багато банків опинились у скрутному становищі, багато банків встигли збанкрутувати, тому кримчани мають право отримувати не більше, ніж 200 тисяч гривень.

– А кримчани мають право на відшкодування з Фонду гарантування вкладів?

Тарас Загородній: Звичайно, вони в таких самих правах. Якщо депозит вищий за 200 тисяч гривень, вони окремо мають подавати в суд на майно банку тощо. В принципі, статус громадян-кримчан не змінюється, але банки використовують різні уловки. Якщо уважніше подивитись на постанову НБУ, вона захищає банки від додаткових депозитів. Тому Нацбанк не приховує, що він захищає гроші задля того, щоб вони залишалися в банках, а не повертались громадянам. Тут накладається нестабільність українського правового поля. Банки можуть не повертати депозити, коли їм заманеться.

– Пане Сергію, а яка Ваша думка?

Сергій Заєць: Я не згоден з паном Тарасом – те, що кримчани втратили українське громадянство – але я згоден, що банки намагаються максимально використати цю ситуацію щоб не повертати гроші.

– А що робити, щоб повернути? Звернення до суду може допомогти?

Сергій Заєць: В таких спірних ситуаціях, коли банк відмовляється повертати кредити, немає іншої ситуації, аніж звернення до суду.

– І так само існує термін, протягом якого має звернутись людина, яка поклала гроші до банку, щоб заявити права на свої вклади?

Тарас Загородній: Так. Є цікаве питання. Багато банків припинили нараховувати відсоток за ці депозити, скориставшись ситуацією. Зараз незрозуміло, чи нараховуються відсотки на твоєму депозиті, і чи зможеш ти забрати свій депозит із нарахованими відсотками. Тому що банк користується твоїми грошима. Є досить багато нюансів у цьому питанні.

– Є одне дуже практичне питання. Багато кримчан отримали гроші з Кримського фонду захисту вкладників. Там ідеться про 26 мільярдів рублів. А чи зможуть ці люди звернутись до українських банків і знову вимагати гроші, які вони поклали?

Сергій Заєць: Я вважаю, що так, оскільки ті виплати, які були проведені в Криму, з ними можуть виникнути технічні проблеми. Оскільки ті виплати супроводжувалися передачею оригіналів документів. Фактично, у кримчан з’явилась особа, яка купила цей борг. З цієї точки зору виникають такі проблеми. Але, якщо дивитися з точки зору банку, це не створює для нього жодних умов, поки він не отримує повідомлення про заміну кредитора. Це означає що банк має заборгованість перед громадянами, і він має повертати гроші. Борг банків і вкладників є абсолютно дзеркальними. І застосовуються абсолютно однакові правили з того й іншого боку.

– Пане Тарасе, а Ви що думаєте?

Тарас Загородній: Звичайно є розумні люди які думають, що отримають гроші і тут, і там. Але кримчани, мабуть, відчули різницю між державами. Якщо отримав відшкодування з російського бюджету, а потім підеш до українського банку, ти можеш сісти в тюрму. Бо це буде карна відповідальність за шахрайство. Такі випадки вже є у Криму, і є намагання так діяти. З боку російської сторони, всі зобов’язання вони виконали. Вони десь знайшли майно українського банку, продали на аукціоні і за рахунок цього майна виплатили ці депозити. Але я вважаю, що будуть спроби. І, беручи до уваги корумпованість української банківської системи, можливі дії, щоб додатково забрати у банків гроші. Поки ще з цього плану нічого не змінилось. Суди як були корумповані, так і залишились.

Дякую. Про що б не йшла розмова – вона завжди, насправді, йде про гроші. І що б вам там не обіцяв керівник начебто впливової країни – він навряд чи захоче поділитися з вами своїми грошима. Тому просто пам’ятайте – борги забуваються в останню чергу.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG