Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:29

Чому криза в Молдові може навчити Євросоюз?


Прапори Молдови і ЄС на мітингу з вимогою відставки президента й уряду, Кишинів, 6 вересня 2015 року

Прапори Молдови і ЄС на мітингу з вимогою відставки президента й уряду, Кишинів, 6 вересня 2015 року

ЄС все більше розуміє: Східна Європа – це «міцний горішок»

Євросоюз щосили намагається поширювати цінності все далі на схід. Водночас, у низці східноєвропейський держав олігархи, що керують чи мають надзвичайний політичний вплив, можуть зовсім не поділяти поглядів Брюсселя на корупцію та верховенство права.

Молдова, що активно себе проявляла в рамках програми «Східного партнерства» серед п’яти інших держав, – яскравий приклад такої проблеми. Торік по Молдові боляче вдарили зникнення з банківських рахунків мільярда доларів та численні звинувачення в корупції – це стало підґрунтям для усунення правлячої коаліції, яка певний час відповідала за інтеграцію держави в ЄС.

Криза в Молдові викликає занепокоєння, що пересічні молдавани втрачають довіру до реформ, які мають наблизити державу до стандартів ЄС та покращити її становище. А разом із тим, проросійські партії у такий спосіб отримали майданчик для дискредитації ЄС та закликів про зближення з Москвою. Врешті, маємо чотири головних виклики, які ця криза ставить перед Євросоюзом.

З олігархами працювати складно

У політичній системі трьох східноєвропейських держав, що входять до «Східного партнерства» – Молдова, Грузія, Україна – домінують олігархи. Впливові багатії в цих країнах заробили статки через непрозорі схеми і тепер фінансують потужні політичні сили. І деякі з цих партій навіть ведуть наразі держави у бік ЄС. Утім, приклад Молдови демонструє: навіть якщо на папері такі політичні сили віддані європейським цінностям, все ж, старі звички дуже складно викорінити.

Правляча коаліція Молдови – Альянс за європейську інтеграцію – розпалась 29 жовтня після висловлення уряду вотуму недовіри від імені парламенту та учасників масового вуличного протесту в Кишиневі. А напередодні колишнього прем’єр-міністра Влада Філата заарештували на місяць через підозри у причетності до зникненні мільярда доларів з кількох банків країни. Такі проблеми в проєвропейському таборі всередині держави суттєво підривають статус Молдови як надійного союзника Євросоюзу у східній частині Європи.

На думку колишнього єврокомісара з питань розширення і політики сусідства ЄС Штефана Фюле, криза в Молдові демонструє три фактори, що можуть перешкоджати реформам.

«Найперше, що непокоїть, – брак стабільності процесу реформ. По-друге, поляризація суспільства, а третє – це певна «приватизація» олігархами політичних партій та інституцій», – каже Фюле.

Фюле також додає, що здолати цю кризу – внутрішня справа Молдови, утім, не Євросоюзу. «Ми хочемо бути впевненими, що держава бере все до уваги, коли вирішує своє майбутнє. І ми не нав’язуємо проєвропейський шлях своїм партнерам», – додав він.

Водночас, серед країн-членів «Східного партнерства» є ще три – Вірменія, Азербайджан та Білорусь, що майже не демонструють прагнення провадити реформи, аби ж тримаються поближче до Москви.

Східна Європа – це «міцний горішок»

Криза в Молдові ілюструє, наскільки непросто поширювати європейські цінності на країни, що раніше входили до складу СРСР, адже Москва цьому протистоїть.

Віра багатьох громадян Молдови у реформи похитнулась після «банківського сандалу», тож проросійські партії швидко почали пропонувати зближення з Євразійським економічний союзом натомість. Це об’єднання Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Вірменії.

Водночас, вплив Москви залишається дуже сильним: Росія є головним ринком для Молдови, а половина молдаван виїхали до Росії заробляти гроші. А фіктивне квазідержавне утворення Придністров’я, що на молдавському кордоні, багато років підконтрольне «російським миротворцям» та діє за російськими рекомендаціями.

У першу чергу слід реформувати судову систему

У більшості колишніх комуністичних країн перехід від диктатури до демократії та вільного ринку не може обійтись без корупції на політичному рівні

Деякі аналітики коментують, що події в Молдові не стали для них сюрпризом: «У більшості колишніх комуністичних країн перехід від диктатури до демократії та вільного ринку не може обійтись без корупції на політичному рівні, є занадто багато можливостей для цього», – говорить Моніка Маковей, румунський член Європейського парламенту і колишній міністр юстиції.

Проблема посилюється тоді, говорить вона, коли судова влада та інші правоохоронні органи слабкі або ж підконтрольні політичним силам, як це трапилось у випадку Молдови.

«Євросоюз після приєднання кількох останніх «новачків» вивчив урок: боротьба з корупцією та реформа судової гілки влади – це те, з чого треба починати. Без цих кроків не можна робити ефективних реформ», – резюмує політик.

Світло в кінці тунелю

Найвагоміше питання, яке поставила криза в Молдові, полягає в тому, чи достатньо державі лише самої Угоди про асоціацію без чіткої обіцянки вступу до ЄС, аби послідовно виконувати домовленості.

«Ці країни страждають від олігархів, корумпованої системи, а це стримувало їхній розвиток протягом останніх 20 років. Тож це ще питання, чи той формат відносин, які пропонує ЄС, дає якісь важелі впливу на ситуацію людям, які хочуть мати прозорий уряд», – говорить Ян Бонд, директор зовнішньої політики Центру європейської реформи в Лондоні.

Брюссель запропонував Молдові доступ до європейських ринків, безвізовий режим, а також допомогу з адаптацією локальних продуктів до вимог європейський партнерів.

Вірменія і Україна також відчували сильний тиск з боку Москви напередодні підписання подібної угоди. У Києві, зокрема, це призвело до Євромайдану та зміни президента.

Утім, що не давав Брюссель ні Молдові, ні Україні, ні Грузії – то це гарантію: якщо ви виконаєте перелік вимог – вас приймуть до Євросоюзу. Фюле говорить, що країни, які намагаються отримати членство, заслуговують на «світло у кінці тунелю».

Утім, схоже, подавати чіткі сигнали – це не та тактика, яку обрав Брюссель. Аналітики припускають, що Євросоюз найближчим часом не має намірів розширюватись за межі чинних 28 держав, усупереч підписаним угодам. Для таких держав як Молдова, Грузія і Україна це має стати поштовхом, аби зосередитись саме на внутрішніх реформах, а не вступі до ЄС як меті.

Над матеріалом працювали Чарльз Рекнагел та Яна Полянська

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG