Українські фармацевтичні компанії не зможуть продати ліки державі, якщо не підтвердять якість своїх препаратів. Це стосується виробників ліків для пацієнтів зі смертельно-небезпечними хворобами, зокрема ВІЛ/СНІД, туберкульозу та гепатиту, а також вакцин. Нові вимоги щодо участі у державних закупівлях обурюють представників української фармацевтичної галузі, які погрожують «фармацевтичним майданом». Проте громадські та пацієнтські організації називають заяви українських виробників маніпуляціями і міфами.
Цього року Міністерство охорони здоров’я передало міжнародним організаціям право проводити державні закупівлі препаратів міжнародним організаціям. Це, насамперед, ліки по онкології, ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, гепатиту, дитячій гемофілії і вакцинації.
Договори від Міністерства охорони здоров’я укладені з трьома міжнародними організаціями, які співпрацюють більше ніж зі 100 країнами світу: Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), закупівельним агентством Crown Agents.
За умовами угоди, учасники тендерів по закупівлі ліків щодо ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту повинні мати сертифікат якості за програмою «Прекваліфікації медичних продуктів Всесвітньої організації охорони здоров’я».
Саме ця умова, за позицією національних виробників ліків, робить неможливим їхню участь у державних закупівлях. Проте на думку громадських активістів, саме «Прекваліфікація Всесвітньої організації охорони здоров’я» є «рятівною паличкою» для пацієнтів, а всі заяви фармацевтичних компаній про перепону для участі в тендері – міф.
«Це міжнародний стандарт якості, який затверджує, що цей препарат дійсно якісний, перевірений і там хабарі ніхто не давав за те, щоб отримати ці сертифікати. З усіх програм, які Міністерство охорони здоров’я передало міжнародним організаціям, лише три підпадають під «Прекваліфікацію ВООЗ». Це ВІЛ/СНІД, туберкульоз і гепатит. Дискусія щодо якості препаратів для державних закупівель ведеться з 2007 року. Пацієнти з ВІЛ-інфекцією реально помирали в 2007 році від того, що закупило Міністерство охорони здоров’я. Тоді ми почали вимагати від Міністерства охорони здоров’я, щоб воно вимагало від виробників мати «Прекваліфікацію ВООЗ». Із 2007 року наші виробники не спромоглися отримати цей сертифікат», – розповіла Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України».
Довгань: міжнародні вимоги – дискримінація українських виробників ліків
Представники національних виробників ліків стверджують, що дізналися про нові вимоги занадто пізно, щоб отримати сертифікат. По кожному препарату у Всесвітній організації охорони здоров’я видається окремий сертифікат на основі детального вивчення, тестуванні та дослідженні. Ця процедура може займати від півроку до року.
«Чому «Прекваліфікація ВООЗ» повинна бути краща за реєстраційне свідоцтво Міністерства охорони здоров’я? Тобто, це якість, а те, що видає Міністерство охорони здоров’я не є якістю? Для нас немає різниці, хто буде проводити закупівлю, ми виробники і немає різниці, хто нам буде платити гроші. Ми хочемо нормально на рівних умовах конкурувати. Більше нам нічого не треба. Ми намагаємося себе захистити. МОЗ (Міністерство охорони здоров’я – ред.) нас кинув. Доводиться захищатися самостійно», – прокоментував ситуацію Євген Довгань, представник фармацевтичної корпорації «Артеріум».
Національні виробники вважають нові умови дискримінаційними. Євген Довгань заявив, що їхня компанія знаходиться в стадії отримання зазначеного сертифікату протягом двох років через технічні тонкощі. Проте громадські активісти вбачають у таких затримках розбіжності із міжнародними вимогами до якості.
«Фармацевтичний майдан» обіцяють українські виробники
Через нові правила участі у державних закупівлях по окремих препаратах, серед представників української фармацевтичної галузі лунають заклики до «фармацевтичного майдану», зазначають представники організації «Центр протидії корупції». Активісти вважають, що національні виробники намагаються в такий спосіб уникнути конкуренції, яка виникне внаслідок проведення торгів за новими правилами.
Місцева фарма починає залякувати міжнародні організаціїОлександра Устінова
«Якщо надалі буде продовжуватись така медійна атака на міжнародні організації, вони можуть сказати: «вибачте, але для нас наша репутація важливіша». Їх фактично лякають тим, що будуть виходити на «фармацевтичний майдан». Місцева фарма (фармацевтична галузь – ред.) починає залякувати міжнародні організації, розказуючи, що «ви зобов’язані купувати за нашими правилами». Це нонсенс, коли міжнародні організації мають скасовувати для українських виробників міжнародні стандарти якості», – наголосила Олександра Устінова, член правління «Центру протидії корупції».
При цьому представники організації «Центр протидії корупції» звинувачують низку українських фармацевтичних компаній у саботажі проведення закупівель, що здійснюються міжнародними організаціями. Причиною бачать втрату контролю над розподіленням бюджетних коштів.
Чому пану Багрію невигідна передача закупівель міжнародним організаціям – бо це смерть корупційного бізнесуВіталій Шабунін
«Чому пану Багрію невигідна передача закупівель міжнародним організаціям – бо це смерть корупційного бізнесу, з якого він живився останні кілька років і за минулої влади, і за теперішньої. Із шести державних програм, які зараз віддаються міжнародникам, пан Багрій взяв 468 мільйонів гривень по тендерах. Немає іншої мотивації вбити те, за що так довго боролися, лише одна – зберегти за собою кусок тендерів, з якого вони живилися всі останні роки», – заявив Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції».
В коментарі Радіо Свобода Петро Багрій, президент Асоціації виробників ліків, зазначив, що немає нічого проти міжнародних організацій та не підтримує ідею «фармацевтичного майдану». Проте він сподівається на розуміння влади, адже директори фармацевтичних компаній підготували звернення до президента та прем’єр-міністра України.
«Жоден препарат вітчизняного виробництва не має такої «Прекваліфікації». Це значить, що жоден з вітчизняних виробників не зможе бути допущений до тих торгів, відповідно до процедур. Вітчизняну фарму звичайно це обурює. Наша позиція така: прийняти цю вимогу і дозволити вітчизняній фармі сьогодні брати участь в закупівлі, не виставляючи вимоги щодо «Прекваліфікації». Ми не проти і готові до цієї процедури, але треба зрозуміти, які це гроші, скільки часу, які ресурси людські треба відволікти на це питання, а головне – для чого, адже наші препарати і так в усьому світі купують», – наголосив Петро Багрій, президент Асоціації виробників ліків.
На думку національних виробників, недопущення їх до закупівель може призвести до того, що препарати будуть придбані дорожче, бо українські ліки, здебільшого, дешевші за міжнародні аналоги.
Громадські діячі вважають, що якість препаратів для лікування смертельно-небезпечних хвороб має стояти на першому місті.
Нові вимоги – нові можливості
За те, щоб закупівля ліків відбувалась через міжнародні організації, активісти пацієнтських організацій та «Центру протидії корупції» борються вже протягом року.
У Міністерстві охорони здоров’я вважають, що нові вимоги до сертифікації ліків, зокрема «Прекваліфікація Всесвітньої організації охорони здоров’я», відкриють нові можливості для українських виробників.
«Участь національних виробників у тендерах, які будуть організовані ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents – це шанс для усіх національних учасників ринку вийти на міжнародний рівень, якого вони до цього моменту не мали», – зауважив заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінец.
Поки що тендерної документації представлено не було. Українські виробники фармацевтичної продукції сподіваються на те, що все ж таки зможуть взяти участь у тендерах. Але від того, що це повинні бути якісні препарати, з повним досьє досліджень, виробник нікуди не подінеться, впевнені активісти, які продовжують слідкувати за перебігом подій у сфері закупівель ліків для людей із невиліковними хворобами.
