Колишній доповідач по Україні Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ганне Северінсен зустрічає делегацію українських і білоруських журналістів у копенгагенському палаці Крістіансборг, де розташовується данський парламент Фолькетинг. Сама пані Ганне – вже екс-депутат. Зараз вона працює в данському Гельсінському комітеті з прав людини, але за ситуацією в Східній Європі стежить з нев'янучим інтересом і з гордістю несе звання одного з головних європейських «церберів» усіх українських президентів, починаючи з Леоніда Кучми.
Екскурсія по данському парламенту з Ганне Северінсен починається з рамки металошукача і стрічки з рентгенівською установкою. Раніше фолькетинг був вільним для відвідування, однак цього року, після терактів, тут запровадили особливі заходи безпеки й обмежили доступ для сторонніх, пояснює екс-представниця ПАРЄ. Заможна консервативна Данія змушена змінюватися під впливом зовнішніх факторів. Ці зміни позначилися навіть на складі парламенту, який, за результатами останніх виборів, оновився на третину.
Вибори тут традиційно проводяться за пропорційною системою, а от систему відкритих списків, за якою в Україні пройшли місцеві вибори, Ганне Северінсен, що спостерігала за перебігом голосування у першому й другому турах у Дніпропетровську, відверто критикує і називає дивною і малозрозумілою.
Куди більш обережна пані Северінсен у своїй оцінці доцільності «енергетичної блокади» Криму: «У мене немає сформованої точки зору з цього приводу, тут є свої «за» і «проти».
– Ви стежите за конфліктом на сході України?
– Як і багато хто в Данії, я, звичайно ж, стежу за подіями на сході України. Я кілька днів тому зустрічалася з нашим прем'єр-міністром, і він запевнив мене, що ситуація у вашій країні залишиться під особливою увагою.
– Однак, чи не відходять українські події на другий план у зв'язку з терактами в Парижі і загостренням кризи на Близькому Сході?
Україна має бути присутня в європейському порядку денному, проте зараз, дійсно, в центрі уваги інші конфлікти
– Я розумію ваше занепокоєння. І згодна з тим, що Україна має бути присутня в європейському порядку денному, проте зараз, дійсно, в центрі уваги інші конфлікти.
– Як Ви оцінюєте хід реформ в Україні?
Наприклад, фінансова допомога вашій країні буде надана у разі ухвалення закону про прозорість фінансування політичних партій
– Сьогодні Україна має велике поле можливостей, і за згоди громадянського суспільства й інститутів влади дійсно може змінити дуже багато чого. Підтримка Євросоюзом і фінансова допомога Україні надавалися за однієї умови: впровадження низки законів щодо демократизації та транспарентності влади. Наприклад, фінансова допомога вашій країні буде надана у разі ухвалення закону про прозорість фінансування політичних партій. Якщо таку зміну в законодавстві буде ухвалено, фінансова допомога Україні буде надана.
Серед багатьох європейських політиків популярна приказка, що те, чого потребує Україна, це «сувора любов» (в оригіналі «tough love» – жорстокість з милосердя – ред.)
– Наскільки реалістичною з європейської точки зору виглядає перспектива повернення Криму Україні?
Міжнародне співтовариство не визнає легітимність захоплення Криму Росією. У цьому сенсі є консенсус усіх європейських партій, не беручи до уваги маргінальних крайніх лівих і радикальних правих
– Міжнародне співтовариство не визнає легітимність захоплення Криму Росією. Я можу сказати точно, що в цьому сенсі є повний консенсус усіх європейських партій, не беручи до уваги маргінальних крайніх лівих і радикальних правих.
Але повторю: зараз події в Сирії і проблема біженців хвилюють Європу куди більше, ніж українські події. І увага до вашої країни, в першу чергу, залежить від вас самих.
