Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 07:51

Нині з’явилася можливість домогтися від Москви забратися зі сходу України

Брюссель – Українська криза, яка хоча й зникла із заголовків світових ЗМІ, вступила у свою критичну фазу: саме нині з’явилася можливість домогтися від Москви забратися зі сходу України. Донбас далі у війні, констатують західні журналісти й розповідають про нелегкі будні українських волонтерів та солдатів. Збитий турецькою авіацією російський бомбардувальник може мати реальний вплив на ринок газу, адже Туреччина – другий за величиною експортний партнер Росії.

В українській проблемі об’єднана Європа втрачає колишню рішучість. У той же час, у США погіршується ставлення до Росії, особливо через її воєнну кампанію в Сирії. Однак нині настав момент укласти з Москвою «угоду, що має передбачати істотне, визнане світовою спільнотою підштовхування Росії до виконання своїх Мінських зобов’язань в обмін на зняття деяких фінансових санкцій». Таку ідею у журналі National interest висуває низка американських експертів з питань безпеки.

«Почасти через низькі ціни на енергоресурси, а почасти й через санкції, що позбавили Росію доступу до європейських і американських ринків капіталу, російська економіка терпить крах, – пишуть вони. – Цього року ВВП в Росії скоротиться на чотири відсотки. Криза кредитування посилиться, знизиться попит на споживчі й промислові товари, а через слабкий нафтовий ринок сповільниться й реалізація великих енергетичних проектів. Кинути Росії рятувальне коло нікому. Окрім об’єднаної Європи, яка може продовжити санкції тільки на першу і другу половину 2016 року».

З огляду на це, автори статті «Україна: час діяти» пропонують американському урядові укласти з Москвою часткову угоду, запропонувавши зняти частину фінансових обмежень. «Якщо Росія дозволить Україні взяти під повний контроль весь східний кордон упродовж півроку від моменту виконання цих умов, санкції можна буде скасувати повністю. Якщо Росія не буде дотримуватися термінів або взагалі змінить курс, Сполучені Штати і Євросоюз повинні будуть негайно знову впровадити скасовані санкції і відновити нинішню ситуацію, а до того ж і розглянути нові, ще суворіші фінансові обмеження», – пише видання.

Піти на таку угоду сторонам буде нелегко, а Крим у такому випадку потрапить у зону тривалого замороженого конфлікту. Але угода дасть дуже важливу економічну можливість російським компаніям і забезпечить виконання головних вимог Заходу щодо відновлення безпеки в Україні, – підсумовують американські експерти.

«Ми на Донбасі, де далі йде війна, і коли президент Порошенко каже, що українська армія краща в Європі, насправді умови життя десятків тисяч мобілізованих сюди українських вояків доволі неадекватні: не вистачає теплого одягу, обладнання, а самі солдати ще дуже залежать від допомоги волонтерів», – так починають свій свіжий репортаж зі сходу України журналісти французької радіостанції France Inter. Західні репортери подають свідчення одного з українських волонтерів, що возить до зони воєнних дій все необхідне, а також нагадують, що у той час, як президент Франції Франсуа Олланд «збирається до Москви, посередині Європи Україна бореться із проросійськими сепаратистами». У репортажі, названому «Україна: Донбас далі у війні», журналісти з популярного французького радіо розповідають про сумні будні українських добровольців і бійців, проїхавшись перед тим волонтерськими шляхами.

Інцидент зі збитим турецькими ВПС російським літаком може позначитися на планах «Газпрому». Зростання напруженості у відносинах Москви й Анкари «суперечить прагненню Росії блокувати спроби таких конкуруючих з нею азійських постачальників, як Туркменистан, вийти на європейські експортні ринки, де провідні позиції займає «Газпром», – пише в статті «Росія, Туреччина та газова світова війна» видання Bloomberg. «Існує точка зору, що Росія втрутилася в сирійський конфлікт, щоб блокувати будь-які плани з будівництва трубопроводів, по яких газ із таких близькосхідних держав, як Катар, міг би поставлятися в Європу через Туреччину. Про це йдеться у нещодавно опублікованій статті Мітчелла Оренстайна та Джорджа Роумера з Пенсільванського університету.

Як вважає автор статті Лаям Деннінґ, на світовому ринку енергоресурсів Росія опинилася під потужним тиском. Західна Європа побудувала термінали для імпорту зрідженого природного газу і скористалася своєю роллю великого споживача, щоб дати відсіч впливу «Газпрому» на європейському ринку. Тим часом, і Китай зайняв сувору позицію в питанні щодо закупівлі російського газу, враховуючи перспективу розвитку азійського ринку скрапленого газу.

Автор доходить до двох висновків: по-перше, Сирія, можливо, є всього лише одним із фронтів у багатосторонній боротьбі між такими сировинними країнами, як Росія, які прагнуть зберегти свої позиції на нафтовому і газовому ринках, де останнім часом зросла кількість конкурентів у зв’язку з приходом нових постачальників. Саме це, а зовсім не інцидент зі збитим російським бомбардувальником біля кордону з Туреччиною, є основним геополітичним фактором, що впливає на стан енергетичних ринків.

По-друге, прагнення Туреччини збалансувати залежність від російського газу і погіршення дипломатичних відносин є ще одним нагадуванням про необхідність диверсифікувати постачальників енергоресурсів.

На непередбачуваність на енергетичному ринку через військовий інцидент між Росією і Туреччиною звертає увагу й газета Wall Street Journal, яка у мережі Twetter дає посилання на аналіз «Як турецько-російське протистояння впливає на нафту»: Туреччина контролює рух через протоки Босфор і Дарданели, якими щодня проходить до 2 мільйонів барелів російської нафти-сирцю. Так само через турецькі водні шляхи проходить російська військова техніка, задіяна у Сирії, проти якої Анкара виступає категорично проти. «Хоча війна слів у вівторок не наштовхнула на сценарій загрози постачанню нафти й газу, важливість Туреччини на нафтовому ринку недооцінювати не слід», – вважає видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG