Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:28

Цього року Україна вшановує тих, хто розповідав правду про Голодомор


Наше завдання – нагадати, наскільки важливою є правда у боротьбі зі злом – В’ятрович

До 82-х роковин Голодомору в Національному меморіалі жертв Голодомору в Києві відкрили виставку «Люди правди». Проект має на меті згадати тих людей, які не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у ті часи, коли це коштувало життя. На виставці представлені 16 історій таких людей.

Комуністичний режим намагався приховати правду про Голодомор в Україні і назавжди знищити пам’ять про цей злочин, наголошує директор Українського інституту національної пам’яті Володимир Вятрович. У той час було небезпечно не тільки писати про це у пресі чи листах, але й згадувати в особистих щоденниках. Та все ж знайшлися люди, які відчували відповідальність перед майбутніми поколіннями, і намагалися будь-що розповісти правду. Серед них – британський журналіст Гарет Джонс, українська вчителька Олександра Радченко, письменник Улас Самчук та інші.

Володимир В’ятрович

Володимир В’ятрович

Наше завдання – нагадати, наскільки важливою є правда у боротьбі зі злом

«Мета відзначення цих роковин – нагадати про «людей правди». Ми розповідаємо про тих, хто не боявся розповідати про Голодомор у ті часи, коли за це можна було розплатитися навіть життям. Ми розповідаємо про тих людей, які робили це – наукові записи, фотографії… Про журналістів, які таємно пробиралися на заблоковану територію України, щоб писати правду. Про тих політиків, які піднімали питання Голодомору на міжнародному рівні. Наше завдання – нагадати, наскільки важливою є правда у боротьбі зі злом», – говорить В’ятрович.

Очевидцеві Голодомору Михайлові Онищенку у 1932-му було 7 років, але те, що він тоді побачив, він запам’ятав на все життя. Саме через це «радянською людиною» він так і не став, розповідає Онищенко.

«Я пам’ятаю, як ми дітьми співали у своєму селі пісню: «Нема хліба, нема сала, бо «совєтська власть» забрала». Я назавжди запам’ятав цю пісеньку… Що б мені не казали, де б я не був, я це пам’ятаю. Це було значно страшніше, ніж те, що я бачив у концтаборі. Бо це робили наші, свої, оті партійні», – каже Онищенко.

«Традиція інформаційної війни – єдина реальна зброя ворога, перед якою українці досі пасують»

Терористична держава, якою був СРСР, здійснювала масові злочини проти свого населення, і, відповідно, вся пропаганда держави була спрямована на покриття цих злочинів, говорить письменниця Оксана Забужко. І як мінімум 80-річна традиція інформаційної війни – це єдина реальна зброя ворога, перед якою українці досі пасують, адже ми досі її не свідомі, вважає письменниця.

«Ця виставка досить чітко ставить на місце певні речі, які викликають замішання в умах людей. Те, що був Гарет Джонс, який не міг мовчати, те що була ось ця лінія західної журналістики, лінія чесного репортажу… Була лінія Гарета Джонса і була лінія Волтера Дюранті, який прекрасно знав, що відбувається, і потім уже в кулуарах, отримуючи Пулітцерівську премію за свої фейки, сказав, що знає, що мільйони загинули, але це якісь там росіяни. Він навіть не розумів, хто там помирав і з якої причини», – каже Забужко.

Виставка триватиме в Києві до 31 грудня 2015 року, а потім організатори планують повезти її й до інших міст України.

Для вшанування пам’яті жертв Голодомору, 28 листопада о 15-й годині проведуть панахиду та жалобне дійство у Національному меморіалі жертв Голодомору. А о 16-й годині цього ж дня відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті» – українці в пам’ять про загиблих запалять свічки на вікнах своїх домівок.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG