Будапешт – Шанувальники творчості Сергія Жадана зустрілися з українським поетом і письменником цього тижня на його першому літературному вечорі у Будапешті. Запитань до Жадана місцева публіка задала дуже багато. На жаль, знаний літератор із Харкова не встиг на всі з них відповісти. Але пообіцяв знову приїхати до Угорщини найближчим часом, щоб продовжити спілкування з угорськими читачами.
До Будапешта Сергія Жадана запросило національне самоврядування українців IV району столиці за організаційного сприяння відділення української мови й літератури факультету славістики Будапештського університету імені Лоранда Етвеша. На столиках для бажаючих прочитати або придбати книжки письменника з України розклали романи «Депеш мод» і «Ворошиловград» в угорському перекладі Ґабора Кернера будапештського видавництва «Європа», а також деякі українські видання письменника.
Деякі читачі зі знанням української мови перед початком зустрічі зізналися, що угорський переклад не зовсім коректно порівнювати з українським оригіналом, висловлюючи критику на адресу перекладача, який, до речі, на початку 2000-х років перекладав деякі твори Оксани Забужко та Юрія Андруховича. Проте до самої дискусії про конкуренцію літературних перекладів справа так і не дійшла, тим більше що і самі українські автори довідувалися про вихід своїх книжок в Угорщині вже, так би мовити, постсфактум.
Література як об’єднавчий фактор
Хоча читачі в залі все-таки очікували почути від Сергія Жадана дечого більшого, ніж розмов на специфічні теми, непрямо дотичні до літератури. І він не розчарував, або й, навпаки, розчарував їх стосовно бачення суспільно-політичних процесів в Україні.
«Ви знаєте, насправді хочеться говорити, і мені здається, необхідно говорити, дуже прості речі. Скажімо, що ми – одне суспільство, що ми – один народ, що ми далі залишаємося однією країною, що ми не забуваємо про цих людей, які там (на сході України, – ред.) живуть, що ми і далі сприймаємо їх не як зрадників, а як співвітчизників. Можливо, це наївно звучить, але для людей, які там, живуть, це дуже важливо», – зазначив Жадан.
Він проти того, щоб ділити громадян України на патріотів чи сепаратистів, і вважає, що письменники своєю творчістю повинні працювати на об’єднання своїх читачів, а не навпаки.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чому для Сергія Жадана важлива здебільшого соціальна література, письменник зауважив: «Як письменник я намагаюся бути близьким не до соціальної теми, а до своїх героїв і читачів. Я маю розказати про ті речі, якими мої сучасники живуть, які їх хвилюють... Безперечно, це не лише якісь соціальні проблеми, не тільки політика, а це й певні особисті речі, теми, пов’язані зі стосунками, вірою, релігією, вихованням, іншими якимись аспектами людського життя. Ось моя остання прозова книжка «Месопотамія», вона максимально антисоціальна, вона саме про стосунки між чоловіками і жінками, пафосно кажучи, про любов».
Мені було приємно бачити на обличчях українців, що вони сприймають поезію Жадана дуже глибоко, ніби насправді переносяться на рідну землюБела Новґраді
Деякі свої вірші Сергій Жадан декламував у залі українською. Угорські читачі могли читати їх англійською. Звісно, ті, які останню мову розуміють. Бела Новґраді, який приїхав на вечір з українським письменником із північно-угорського міста Шалґотар’ян не знає ані української, ані англіської.
«Я буваю час від часу на заходах української громади і мені завжди подобається. Нині мені було приємно бачити на обличчях українців, що вони сприймають поезію Жадана дуже глибоко, ніби насправді переносяться на рідну землю. І це мене дуже тішить як пересічну людину і читача», – поділився він своїми враженнями від зустріч.
