Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:29

Закон про державну службу: чи вдасться дотриматись принципу трьох «Д»?


Плакат активістів щодо закону про держслужбу

Плакат активістів щодо закону про держслужбу

Депутатам не вистачило голосів для ухвалення закону. Шукати їх будуть 8 грудня

Після року очікування дискусійний законопроект про державну службу все ж потрапив на столи депутатів. Втім, для його розгляду у сесійній залі під вечір 26 листопада не знайшлося голосів. Цей документ спікер парламенту Володимир Гройсман залишив «на закуску», але в останній момент переніс його розгляд на наступний місяць. Автори законопроекту рук не опустили, і вже пообіцяли дотиснути депутатів.

У більшості українців державний службовець асоціюється з таким собі «кровопивцею» бюджетної годівниці, що замість того, щоб бути ефективною ланкою між громадянином та державою, займається власним збагаченням. Свідченням неефективності роботи цієї категорії людей є також і рейтинг глобальної конкурентоспроможності за показником якості державних інституцій – у 2014 році Україна посіла 130-е місце із 144 країн світу.

Змінити таку плачевну ситуацію повинен новий революційний закон, переконували автори такого документа. Більше ніж рік низка депутатів у співпраці з «Реанімаційним пакетом реформ» працювали над законопроектом №2490, що по суті є новою версією застарілого закону про державну службу.

Альона Шкрум

Альона Шкрум

«Сьогодні неможливо порахувати, скільки у нас держслужбовців. Приблизно ми говоримо про 270 тисяч. Зараз їх треба буде порахувати і скоротити. Ми скорочуємо людей, які чомусь є держслужбовцями. Це так званий обслуговуючий персонал: радники, бібліотекарі, прес-секретарі, помічники міністрів… Я думаю, що на 50-100 тисяч держслужбовців буде менше», – пояснює депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум, яка очолює робочу групу з доопрацювання законопроекту до другого читання.

Парламентар додає: категорія «прирівняні до держслужбовця» також зникне. А всі кандидатури повинні призначатися за результатами прозорого конкурсу. Залишиться лише три категорії держслужбовців. Чиновники категорії «А» повинні бути безпартійними, прописано у законопроекті, а належні до категорій «Б» і «В» не мають права обіймати керівні посади у політичних партіях.

Модель державної служби повинна складатися з трьох «Д» – дієвість, досвідченість, декорумпованість

«У нас чітке розмежування: якщо ти робиш державну політику, є частиною виконавчої влади, пишеш або виконуєш її – ти державний службовець. Все інше, вибачте, ні. Модель державної служби повинна складатися з трьох «Д» – дієвість, досвідченість, декорумпованість», – категорично пояснює Шкрум.

Крім того, всі держслужбовці переходять на загальну пенсійну систему. Окремим верствам бюрократичного апарату скасовують додаткові відпустки та надбавку за вислугу років. Надбавки можуть становити не більше ніж 30% від заробітної плати. 70% становитиме посадовий оклад. (На сьогодні все навпаки – чистий заробіток держслужбовця складає близько 30% від того, що він отримує насправді. Решта – це премії та надбавки). Відтак, за словами авторів, людина не буде залежати від настрою чи прихильності свого керівника.

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

Аби попри скорочення та зміну особливостей роботи люди все ж бачили якісь стимули. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяв збільшити зарплату держслужбовцям. Щоправда, на яку суму не уточнив.

«При прийнятті закону в цілому, прошу внести правку, що на перехідний період протягом 2016-2017 року в Україні формується фонд для збільшення зарплат для держслужбовців. Джерелами надходження цього фонду є кошти ЄС й інших міжнародних донорів. Фонд формується виключно на прозорій основі. І порядок окремих категорій держслужбовців, які будуть отримувати підвищені зарплати, буде визначатись урядом», – зазначив Яценюк.

Не проти такого реформування і голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко.

«Ми віримо в успіх і просимо народних депутатів зайняти державницьку позицію стосовно цього закону», – закликав він.

Перешкоди від Кабміну і парламенту

Та попри запевнення Яценюка, спротив щодо документу депутати та активісти таки помітили з боку Кабінету міністрів. Так, напередодні голосування у комітет з питань державного будівництва завітала міністр Кабінету міністрів Ганна Онищенко і запропонувала членам комітету повернути міністрам повноваження призначати та звільняти керівників структурних підрозділів міністерств, хоча, згідно з новою редакцією, ці повноваження мають належати державному секретарю, який буде керувати апаратом міністерства і повинен призначатися на відкритому конкурсі.

«Така ситуація вихолощує поняття державного секретаря, а для нас – це першочерговий крок для оздоровлення системи державної служби зверху вниз. Логіка в тому, що приходить новий держслужбовець, який керує апаратом міністерства, його обирають серед професіоналів з управлінським досвідом. На нього і покладається відповідальність за відбір керівників департаментів. Чесний держсекретар обере чесних керівників структурних підрозділів. Міністр призначить тих, хто йому вигідний. Відповідно за моделі Ганни Онищенко, збережеться фасад держсекретаря, але змісту це не матиме і це буде просто імітація реформи», – пояснює дискусійну правку експерт «РПР» з питань реформи публічної адміністрації Микола Виговський.

Неготовність ухвалити законопроект спостерігалася і серед народних депутатів. Дотягнувши до кінця робочого дня, парламентарі відмовились віддати 226 голосів, хоча перед цим ухвалювали законопроекти 235 голосами.

Володимир Гройсман

Володимир Гройсман

«У вівторок (8 грудня) на 11:00 він буде стояти у порядку денному. Прошу керівників фракцій забезпечити явку депутатів», – сказав спікер Володимир Гройсман, закриваючи вечірнє засідання Ради.

Автори законопроекту на таку поведінку депутатів відреагували спокійно. Відсутність політичної волі експерти «РПР» вирішили компенсувати тиском громадськості і закликали українців знову підтримати акцію «Тисни» і прийти під стіни парламенту з вимогою нарешті ухвалити закон.


Необхідність невідкладного ухвалення нового Закону України «Про державну службу» є однією із найважливіших позицій Коаліційної угоди, Програми діяльності уряду, міжнародних зобов’язань України. Останні включають можливість отримання Україною фінансової допомоги від Євросоюзу у розмірі понад 20 мільярдів гривень.

Відповідно до Коаліційної угоди, законопроект необхідно було ухвалити ще у четвертому кварталі 2014 року, а відповідно до Програми діяльності уряду – у першому кварталі 2015 року.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG