Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:52

Судова реформа: якщо суддя не зможе пояснити, звідки в дружини дороге авто, його звільнять


Статуя Феміди біля Апеляційного суду Києва

Статуя Феміди біля Апеляційного суду Києва

Реформа запрацює щонайменше наступного літа​

Завершення судової реформи очікується не раніше березня, а запрацює вона, очевидно, влітку. Проте обговорення реформи триває – Консультаційна місія Європейського союзу в Україні зібрала представників влади, науки та громадськості для обговорення змін у майбутньому.

Після конституційної судової реформи суддям доведеться вказати джерела походження не лише свого майна, а й майна своїх родичів. Відсутність достовірних пояснень є прямою підставою для звільнення, говорить секретар робочої групи з питань правосуддя щодо внесення змін до Конституції України Костянтин Красовський.

Костянтин Красовський

Костянтин Красовський

«Головне в реформі – це антикорупційні запобіжники. Суддя повинен пояснити законність джерела походження майна. Ще одним запобіжником є прозорий конкурс на зайняття посади судді – на всіх рівнях передбачається контроль громадськості за усіма процесами, які відбуваються в судовій системі», – наголосив Красовський.

Також трохи змінюється процес призначення суддів. Зараз президент затверджує кандидатури суддів на 5 років, а для безстрокового призначення треба чекати на рішення Верховної Ради. Після реформи призначати суддів буде лише президент. Втім, за словами експертів, той виконує лише церемоніальну функцію, а самі кандидатури буде перевіряти, подавати і направляти Вища рада правосуддя, часткова наступниця Вищої ради юстиції із деякими змінами у функціях і принципі формування її складу.

Як зазначила ще один член Конституційної комісії, народний депутат Вікторія Пташник, процедура доведення законності одержання майна вперше стосується не лише судді, а і його близьких родичів.

Судді і державні службовці полюбляють записувати майно на дружину чи батьків

«Судді і державні службовці полюбляють записувати майно на дружину чи батьків. Що стосується призначення і звільнення суддів – ініціатором і органом, що вирішуватиме, буде Вища рада правосуддя. Без її подання і рішення ніхто нікого не призначає і не звільняє», – наголосила Пташник. До того як стати народним депутатом, вона працювала в юридичній сфері і мала адвокатську практику.

Закон вступить у дію влітку 2016 року

Буде також підвищено мінімальний вік судді і мінімальний стаж, із яким можна претендувати на цю важливу посаду – 30 років замість 25 і 5 років досвіду замість трьох. Учасник судового процесу зможе напряму звернутися до Конституційного суду, якщо він вважатиме, що рішення у його справі було ухвалене за законом, який є неконституційним.

Ці й інші нововведення передбачені законопроектом №3524, який президент України 25 листопада подав на розгляд парламенту. Конституційна комісія працювала при президентові України, і саме він є суб’єктом законодавчої ініціативи. Це дозволить не чекати на його підпис після голосування парламентом – закон вступить у дію через три місяці після його остаточного ухвалення Верховною Радою.

Процес реформування судової гілки влади було започатковано ще в жовтні 2014 року, коли Петро Порошенко утворив Раду з питань судової реформи. Спеціальну Конституційну комісію створили 3 березня 2015 року, наприкінці березня був затверджений її склад, а перше засідання відбулося вже 6 квітня. Роботу над текстом законопроекту №3524 вели до вересня, а затвердили його 30 жовтня.

Найоптимістичніший сценарій – це лютий або березень. І через три місяці закон вступить у дію

«Президент вніс законопроект у парламент. Тепер потрібно 226 голосів, щоб внести в порядок денний і відправити на висновок до Конституційного суду. Після того, який той дасть свій висновок, законопроект повернеться до парламенту для попереднього схвалення. Якщо документ відправлять у грудні в Конституційний суд, є можливість, що на цій сесії він пройде попереднє схвалення. Наступна сесія парламенту розпочнеться в лютому, і тоді треба буде остаточно схвалювати законопроект – для цього потрібна буде конституційна більшість, 300 голосів. Найоптимістичніший сценарій – це лютий або березень. І через три місяці закон вступить у дію», – зазначив Красовський.

Україну втягують до прецедентної системи права – експерт

В роботі над законопроектом взяли участь понад 500 експертів, громадські обговорення пройшли у великих містах України. Втім, головними вимогами від громадськості були вимоги нинішнього суддівського корпусу, говорить заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка. Він також заявив, що поданий президентом текст відрізняється від варіанту комісії.

Віктор Мусіяка

Віктор Мусіяка

«Як би ми не ставилися до суддів сьогодні, серед них є ті, хто хоче працювати добросовісно, особливо ті, хто перші п’ять років пройшли. Вони питають, що з ними буде. За законопроектом, їх повноваження припиняються, і вони беруть участь у конкурсі на рівних засадах. Але ж цей момент навіть Венеціанська комісія відзначила – врахуйте, що такі судді пройшли підготовку, в них уже є досвід», – наголосив Мусіяка. Він зазначив, що надходили й інші пропозиції від громадськості, зокрема, наукової, але більшість із них не стосувалися тексту законопроекту.

Я не можу пригадати якісь пропозиції від громадськості, які б підтримали «на ура»

«Я не можу пригадати якісь пропозиції від громадськості, які б підтримали «на ура», – заявив Мусіяка. Зокрема, Конституційна комісія не підтримала пропозицію масового звільнення усіх суддів – побоялися, що звільнені виграють справи проти України в Європейському суді з прав людини.

Мусіяка також розкритикував деякі положення законопроекту, які, на його думку, тягнуть українську судову систему в бік прецедентного права, тоді як, по суті, Україна є країною із романо-германською системою. При всьому цьому, він назвав законопроект найкращим із тих, що подавалися для реформування судової системи.

За судилища проти «майданівців» звільнили лише одного суддю, ще десять чекають на рішення парламенту

Судова реформа – це не лише зміна законодавства, а й кадрові рішення – звільнення суддів і призначення нових. За словами представників Конституційної комісії, рівень довіри до судової влади залишається низьким – за їхніми даними, в середньому судам довіряє 5% українців. Проте рівень довіри значно підвищується, якщо людина була хоч на одному судовому засіданні. Серед таких людей суддям довіряють 16% – також небагато, але в кілька разів більше.

Секретар комісії говорить, що було ухвалене рішення про очищення, перш за все, верхньої ланки суддів – районним і міським суддям доведеться підтягуватися за їхнім прикладом.

Ми вирішили йти по судовій системі зверху донизу

«Ми вирішили йти по судовій системі згори донизу. Покращення вищого рівня правосуддя унеможливлює ухвалення неправосудних рішеннь, отже, відновлюється довіра до судової система в цілому. А якийсь суддя в районному суді буде знати, що його неправосудне рішення все одно відмінять», – заявив Красовський. Оновлення вищої ланки судової влади триватиме близько півроку, а оновлення апеляційних судів – два роки.

Одним із найгарячіших питань залишається очищення судового корпусу від суддів, котрі виносили рішення проти активістів Майдану. Тимчасова спеціальна комісія Вищої ради юстиції досі працює над їхніми кандидатурами. Як розповів Радіо Свобода голова комісії Володимир Мойсик, всього надійшло понад 2 тисячі заяв, щодо яких призначили 309 перевірок щодо 331 судді. Лише 66 з цих перевірок були закінчені, і за їхніми результатами комісія відправила відповідні висновки – 41 документ щодо 36 суддів до Вищої ради юстиції, а 12 щодо 12 суддів – до Вищої кваліфікаційної комісії України.

«Поки що відсторонений лише суддя Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Микола Бібік», – наголосив Мойсик.

Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк доповів, що наразі вони рекомендували звільнити лише 10 суддів. Ще проти 4 мають використати інші дисциплінарні методи покарання.

«Вища рада юстиції почала працювати лише 6 червня, причому спочатку нам потрібно було налагодити систему автоматичного розподілу справ між суддями. Щодо 10 суддів, яких ми рекомендували до звільнення, тепер має ухвалити рішення Верховна Рада», – наголосив Бенедисюк. Втім, за словами експертів, наразі рішення Верховної Ради чекає дуже багато українських суддів – у деяких районах України суди не можуть працювати саме через це очікування.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG