Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:10

Енергетична криза в Криму відбувається у складний для Росії час (світова преса)


Кремль дедалі глибше втягується у конфлікт в Сирії, одночасно маючи справу з падінням економіки, низькими цінами на нафту й санкціями – Politico

Брюссельське видання Politico розмірковує над припиненням постачання вугілля з Росії в Україну, розглядаючи цей момент у контексті російсько-українського конфлікту. Британська щоденна газета The Independent пише про трагедію цивільного населення, якого торкнувся конфлікт на сході України. Шведський часопис Dagens Nyheter торкається українських реформ, згадуючи той шанс, який дав українцям Майдан.

Брюссельське видання Politico вміщує матеріал «Припинення постачання вугілля посилює конфлікт між Україною і Росією». Підзаголовок промовляє: «Україна стає більш агресивною щодо Криму, тоді як Росія відволікається на Туреччину». У статті повідомляється, що Росія припинила постачання вугілля в Україну, що розглядається як помста за відімкнення електрики для кримського півострова, який було анексовано Москвою минулого року. Видання пише, що український прем’єр Арсеній Яценюк визнав, що Україна нині постала перед власною енергетичною кризою.

Politico додає, що це спричинила низка попередніх кроків, зокрема, заборона на польоти російських літаків над теренами України, посилення торговельної блокади Криму, а також натяки з боку Москви щодо запровадження подальшого ембарго на постачання товарів з України, якщо Київ дасть поштовх своїм економічним відносинам з Євросоюзом. На додаток до усього, реєструються подальші випадки порушення угоди про припинення вогню на сході України.

Російський міністр енергетики Олександр Новак також звинуватив Україну у політично вмотивованому затягування ремонту пошкоджених вибухом ліній електропередач, які постачають електрику до Криму. Видання також наводить слова, які пролунали з неназваного українського урядового джерела, стверджуючи, що Київ навмисно зволікає з ремонтом ліній електропередач, використовуючи ситуацію, коли Володимир Путін відволікається на ексалацію конфлікту з Туреччиною через збиття російського військового літака.

Politico завершує, зазначаючи, що подальша криза, пов’язана з Кримом, відбувається у складний для Росії час, коли ця країна дедалі глибше втягується у конфлікт в Сирії. На додачу, Кремль ще й має справу з падінням російської економіки, низькими цінами на нафту й санкціями через агресію в Україні.

«Енергетична безпека полягає не лише в імпорті нафти зі США, імпорт вугілля з Росії до України також постає перед ризиком»

Британський часопис The Independent друкує статтю «Українська криза: забуті жертви війни на сході розповідають про себе, тоді як закінчуються гроші у важливого каналу допомоги ООН». Автор статті Джек Лош розповідає про одну з жертв збройного конфлікту на сході України Наталю Свіргун. Ця молода українка втекла із зони бойових дій разом зі своїми 5 дітьми і переховалась у корівнику. За цей час померла одна її дитина. Родина Наталі, зрештою, повернулась до свого понівеченого будинку, де вони нині і мешкають у жахливих умовах.

Часопис зазначає, що все це відбувається у Європі 21-го сторіччя. Багатодітна родина живе у руїнах, немиті діти вбрані у ганчірря. І, за словами самої Наталі, в неї немає жодного виходу. Вона дуже пишалась своєю домівкою, а зараз вона втратила все. Британське видання додає, що Наталя живе у контрольованому українською владою місті Слов’янськ, називаючи цю жінку однією з тисяч забутих жертв розірваного війною промислового сходу України. Доля Наталі Свіргун, на думку часопису, постає потужним символом трагедії на цих теренах.

The Independent веде далі, повідомляючи, що на додаток до усього, на східні райони України насувається гуманітарна криза, тоді як провідна гуманітарна агенція ООН має багатомільйонний дефіцит фондів напередодні зими. Доступ до теренів, контрольованих бойовиками, залишається спорадичним і таким, що обмежується серйозною бюрократією. У багатьох випадках, як пише видання, цього доступу взагалі не існує. Чільні представники гуманітарної агенції кажуть, що керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР» використовує обіцянки надання доступу як інструмент, щоб змусити ООН визнати їхню легітимність.

Гуманітарна структура ООН The World Food Programme (WFP) постає однією з організацій, яка намагається заповнити порожнечу, яка залишилась у ході конфлікту, і полегшити страждання цивільного населення. Ця організація надала підтримку понад 200 тисячам цивільних у зоні конфлікту на сході України. Вона опікується розподілом харчових пайків на теренах, утримуваних бойовиками, а також розподіляє електронні ваучери у прифронтових районах, контрольованих українським урядом.

Проте, ця агенція ООН, як пише The Independent, нині постає перед дефіцитом у 20 мільйонів фунтів стерлінгів, що, у свою чергу, загрожує самому процесу надання допомоги тим, хто її потребує. Часопис наводить слова Дебори Нґуен, представниці цієї організації у Києві, яка каже, що зима наближається доволі швидко, і якщо ніхто не надасть допомоги, може статися серйозна катастрофа.

«Гарна стаття Джека Лоша»

Шведський часопис Dagens Nyheter публікує матеріал «Україна між надією і розпачем». У підзагаловку пишеться, що Україну нині характеризує російська війна, але також і нетерплячість. Корупція в Україні жива, і її треба придушенити. Видання зазначає, що нині в Україні ідеальні часи для журналістських розслідувань, бо ж корупція є повсюди, відтак, цікаві історії досить легко знаходити. На жаль, як додає часопис, на цьому добрі новини в Україні закінчуються.

Dagens Nyheter торкається особи президента України, додаючи, що український керівник заробив свої величезні статки на шоколаді, і беручи до уваги те, звідки він вийшов, йому досить важко було залишатися некорумпованим. Корупція, як пише шведський часопис, проникла в усі шпарини українського суспільства, від політиків та підприємців, і до пересічних людей на вулиці. Президент Порошенко і надалі володіє телевізійним каналом, хоча й обіцяв його продати, щойно стане президентом. Часопис, водночас, додає, що Порошенко є не найгіршим зразком в Україні. Він є просто типовим представником української влади.

Видання пише: пересічні українці відчувають, що реформи відбуваються занадто повільно. Водночас шведська газета додає, що реформи завжди дуже важко здійснювати, коли йде війна, коли Росія, як пише видання, вкрала Крим і розпочала сепаратистські виступи на сході. Проте, реформи завжди були складним завданням для України. Великим каменем спотикання постає українська система судочинства. Україна мусить вірити безсторонності своїх судів, які мають стати віссю ефективного врядування і зробити життя передбачуваним для компаній та громадян. Лише 5% українців мають віру у правосуддя.

Dagens Nyheter наводить слова чільного українського урядовця, який каже, що в Україні існує незріла політична культура. В Україні є клани замість політичних партій. Втім, Україна таки йде шляхом реформ. Хоча, наприклад, робота нового антикорупційного агенства гальмується проблемами з набором кадрів. На місце 18 тисяч суддів, яких мають звільнити, треба набрати 18 тисяч нових, з відповідною кваліфікацією та вишколом. Одним із прикладів успіху українських реформ, на думку шведського часописа, постає нова патрульна поліція у Києві. Старих міліціонерів звільнили з роботи і набрали 30 тисяч нових поліцейських з платнею втричі більшою, а відтак з меншою потребою шукати заробіток «на стороні».

Часопис підсумовує, що Євросоюз також має відігравати важливу роль у процесі українських реформ. Тут йдеться про і фінансову підтримку, і про практичну допомогу у процесі побудови надійних установ, яким би довіряли українці. Майдан дав українцям шанс, завершує шведських часопис, але вони мусять самі цим шансом скористатися. Успіх України на шляху змін буде прикладом для росіян. Саме цього й боїться Путін.

«Криза триває, і Україна залишається з нею сам-на-сам. Російська агресія, втім, і надалі реальна»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG