Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:40

Глобальне потепління для України: протидіяти, пристосовуватися, модернізувати АПК


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Фермерам доведеться перейти на посухостійкі культури і зрошення, українцям – подбати про кондиціонери – експерти

Київ – Глобальне потепління змусить Україну переглянути підходи в аграрному секторі та в інших галузях – наголошують екологи та аналітики з різних секторів економіки. В разі продовження змін клімату українцям доведеться стикнутися з небезпечними та непрогнозованими погодними явищами, екстремальними перепадами температур, та адаптуватися до нових умов, попереджають аналітики. Однак в Україні, на відміну від держав-членів ЄС, ані сільське господарство, ані комунальний сектор ще не почали відпрацьовувати механізми адаптації до кліматичних змін, визнають експерти.

Цього року Український гідрометцентр зафіксував кілька температурних рекордів: так, початок осені 2015 року виявився найтеплішим за століття. Зокрема, 18 вересня показало температуру +29,2 градуси – найвищу для цієї дати за останні сто років. Змінюється клімат Землі загалом: через використання покладів органічного палива та викиди парникових газів цей рік є найтеплішим за увесь час спостережень, визнають учасники саміту ООН щодо зміни клімату, який нині триває у Парижі.​

Лідери країн світу під час групового фото на саміті ООН щодо зміни клімату. Париж, 30 листопада 2015 року

Лідери країн світу під час групового фото на саміті ООН щодо зміни клімату. Париж, 30 листопада 2015 року

Між тим, українське сільське господарство вже почало відчувати труднощі через зміни клімату, і це може вплинути на ціну експортованої продукції, наголосила в розмові з Радіо Свобода Олександра Ковальчук, експерт Українського клубу аграрного бізнесу з питань сільськогосподарських ринків.

«Найактуальнішими зараз є посівна озимих культур і те, як вони сходять. За рахунок сухого початку осені посів озимих затягнувся. Наразі засіяно 95% потрібних площ, але на п’ятій частині з них ще немає сходів, і це є аномалією. Зима, за прогнозами, буде теплою. І постає питання, як це відобразиться на врожаях. Скоріше – негативно. Якщо озимі пересіватимуть, це вплине на вартість зерна, і на це відреагує світовий ринок», – додає експерт.

Олександра Ковальчук відзначає, що в українських умовах стають рентабельнішими кукурудза, соняшник і соя, які вважаються більш теплолюбними за жито і пшеницю. Водночас, вона констатує, що й ці культури залежать від кількості вологи у ґрунті. Тож, якщо український клімат стане більш посушливим, це призведе до збитків, прогнозує Олександра Ковальчук.


«Наразі аграрії змінюють вподобання, і не виключено, що згодом вони перейдуть на ще більш теплолюбні культури, ніж ті, які домінують нині. Україна за останні кілька років має стабільно гарні показники врожайності, бо розташована у помірному кліматі. Але подальші зміни клімату – змусять аграріїв переорієнтовуватися, зокрема – запроваджувати зрошення там, де воно раніше було непотрібним», – зазначає експерт.

Утім, частина експертів говорить про тенденцію до подальшого зростання світових цін на продовольство через зміни клімату, і про те, що Україна може цим скористатися для зміцнення своїх позицій на світовому ринку.

Україна навіть не почала відпрацьовувати сценарії адаптації до змін клімату – експерт

Глобальне потепління вплине і на український житлово-комунальний сектор та теплоенергетику, однак не варто сподіватися на те, що йтиметься лише про зменшення витрат на опалення, зауважує експерт з питань енергоефективності, керівник київського офісу асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

За його словами, Євросоюз працює у кліматичній сфері за двома напрямками: протидія глобальному потеплінню (зокрема, через економію ресурсів та зменшення викидів), і адаптація до майбутніх кліматичних змін. В Україні ж на державному рівні питання адаптації навіть не порушувалося, визнає Святослав Павлюк.

Щодо цієї зими, прогнозують, що вона буде теплою, але потім настане короткий період дуже сильних морозів. Чи буде готовий житлово-комунальний сектор реагувати на це?

«Я не бачив обґрунтованих прогнозів, що саме чекатиме Україну в плані клімату упродовж кількох років. Маємо тільки припущення. Нинішній кліматичний форум у Парижі має на меті запобігти підвищенню середньої температури планети на 4 градуси. Україна таких прогнозів та планів дій не має. І в разі продовження глобального потепління Україна скоріше втратить, ніж здобуде. Адаптація до нових погодних умов – це додаткові витрати. Так, може порушитися баланс водних ресурсів та забезпечення водою населення: уже зараз у Карпатах окремі річки пересихають. Щодо цієї зими, то прогнозують, що вона буде теплою, але потім настане короткий період дуже сильних морозів. Чи буде готовий житлово-комунальний сектор реагувати на це? В цілому можна сказати, що буде більше екстремумів (перепадів температури і погодних умов упродовж короткого часу). Так, раніше більшість мешканців України обходилися без кондиціонерів у своїх оселях. Але невдовзі вони можуть стати необхідністю», – прогнозує експерт.

Глобальні зміни клімату створюють нові ризики і для окремих секторів економіки, і для пересічних українців, визнає експерт Національного екологічного центру України з адаптації до зміни клімату Надія Артем’єва.

«Глобальні зміни клімату призведуть до підвищення середньорічної температури в Україні (яке вже помітили дослідники) та непрогнозованих погодних явищ, які несуть ті чи інші загрози. Так, будуть спостерігатися тривалі бездощові періоди, які вже мали місце на півдні держави в останні роки. Як наслідок – врожаї будуть під загрозою. Інший наслідок глобального потепління – непрогнозовані сильні зливи, коли за один раз випадає 1-2 норми місячних опадів. А ще торнадо і тайфуни, на півдні України, які раніше вважали нехарактерними для українського клімату. Ще один ризик – теплі безсніжні зими, під час яких трапляються морози та промерзання ґрунту», – констатує Надія Артем’єва.

За словами аналітика, Україна є великим експортером зерна та насіння соняшника, але через зміни клімату великі прощі орних земель у південних областях вже не можуть давати високих врожаїв, зокрема через відсутність снігу та погані умови для озимих. Надія Артем’єва посилається на заяви самих агровиробників, які вже помітили зменшення врожаїв через кліматичні фактори.

Вона радить українському АПК переорієнтовуватися: культури, характерні для півдня України, варто вирощувати на півночі держави, де клімат стає більш теплим та сухим. А на півдні – відмовлятися від звичайних сортів та переходити на жаростійкі. В іншому випадку Україна втратить свої позиції як великий експортер продовольства в умовах, коли світовий попит на нього зростатиме, підсумовує експерт.

Графік НАСА щодо змін клімату

Графік НАСА щодо змін клімату

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG