Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:33

Уряд підвищує зарплати і прожитковий мінімум на 13%, та зменшує державний борг, йдеться у законопроекті про бюджет-2016 від Мінфіну

Київ – Підвищення соціальних стандартів, бюджетний дефіцит, дещо менший за звичайний, невелика інфляція, порівняно з цьогорічною та певне зростання економіки – такі основні показники закладені у проект бюджету на наступний рік, який оприлюднило Міністерство фінансів. Тим часом в уряді ще не виписали подробиць наповнення державної скарбниці та розподілу видатків, а також участі в цьому Нацбанку. Це, а також додаткові повноваження щодо нових запозичень, які передбачає законопроект, вже викликали критику частини експертів. Утім дехто з аналітиків побачив у документі позитивні зміни, які є основою для майбутніх реформ. Від збалансованості та швидкості ухвалення бюджету великою мірою залежить продовження ефективної співпраці України з Міжнародним валютним фондом, визнають представники МВФ.

Проект державного бюджету на 2016 рік, який виклав Мінфін на своєму сайті, не є остаточним: це загальні показники бюджету та правила виконання фінансових операцій – без детальних статей видатків і доходів. У документі немає й додатків до бюджету, де має йтися, яка галузь скільки отримає з державної скарбниці, та скільки коштів планують зібрати з кожного податку та збору, з’ясувало Радіо Свобода. Немає у документі й одного з найважливіших показників – річних видатків на національну безпеку та оборону. Вказано тільки, що уряд має право продовжувати фінансувати забезпечення армії, харчування бійців за чинними контрактами, до укладення нових.

Річні доходи майбутнього бюджету – 598 мільярдів гривень, видатки – 674 мільярди, а граничний дефіцит дозволений в межах 84 мільярдів гривень. Це близько до максимальної межі в 3,7% ВВП, саме на такому обмеженні дефіциту бюджету наполягає МВФ.

Водночас дефіцит бюджету «Нафтогазу України» традиційно є більшим за дефіцит держбюджету, і його компенсують різними способами, за рахунок позик і додаткових виплат з державного бюджету.

Бюджет розрахований, виходячи з середньорічного курсу 24,1 гривень за долар, стверджує міністр фінансів Наталія Яресько. Але в проекті бюджету розрахунковий курс ще не вказаний. Водночас у законопроекті йдеться про інфляцію в межах 12% впродовж 2016 року. Основні соціальні стандарти в Україні у наступному році збільшаться теж на 12%.

Прожитковий мінімум з 1 січня становитиме 1330 гривень, з 1 травня – 1399, а з 1 грудня – 1496 гривень. Так само поетапно зростатиме мінімальна зарплата, яка у грудні наступного року сягне 1550 гривень.

Зі свого боку, міністр соціальної політики Павло Розенко каже про те, що закріплений у законі прожитковий мінімум, є суттєво заниженим. На його думку, доросла людина в Україні може прожити не менш ніж на 2200-2500 гривень на місяць.

Мінфін прописав у бюджеті економічну стабільність, але забув про реформи і пріоритети розвитку – Лановий

Сума державного боргу, прописана в законопроекті – це в перерахунку на долари приблизно 60 мільярдів, тоді як реальний державний та гарантований державою борг України – після реструктуризації та коливань курсу гривні перевищує 63 мільярди доларів, свідчить урядова статистика. Україна має намір повертати і зменшувати державні борги й наступного року, запевняє український прем’єр Арсеній Яценюк. Отже державі десь треба буде виділити з бюджету цю різницю, визнають експерти.

Цей бюджет не викличе негативних змін в економіці за умови, що ситуація буде відносно стабільною: невелика інфляція, певне зростання ВВП, відсутність стрімкої девальвації гривні, припускає президент Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки Володимир Лановий. З іншого боку, з проекту бюджету він не бачить, які напрямки та галузі економіки для України є пріоритетними, та які реформи мають відбутися.

У документі є цифри підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, але повною мірою це підвищення відбудеться у грудні 2016 року. Але в бюджеті не йдеться ні про підтримку малого і середнього бізнесу, ні про стабілізацію фінансового сектору

«Не розписана видаткова частина бюджету. Є лише норми, які дають юридичні підстави владі робити ті чи інші дії з державними фінансами. Проект бюджету свідчить, що Україна зупиняється в якомусь «застійному» болоті й ніяких зусиль щодо зміни напрямків руху не відбувається. Таке враження, що тримаємо бюджет, як у 2015-му, ніби всіх задовольняє стан, який є, – зауважує Лановий. – У документі є цифри підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, але повною мірою це підвищення відбудеться у грудні 2016 року. Але в бюджеті не йдеться ні про підтримку малого і середнього бізнесу, ні про стабілізацію фінансового сектору».

Натомість у проекті державного бюджету з’явилася норма, яка дає уряду право випускати додаткові боргові папери з власної ініціативи. Це є фактором ризику за умови нинішнього складу уряду, вважає Володимир Лановий. Ще одним негативом він називає закріплення у фінансовому документі падіння курсу гривні, яке відбулося цієї осені.

Між тим, стаття 6 законопроекту про бюджет передбачає надання державних гарантій на інвестиції у високотехнологічні галузі та на інновації. А в десятій статті до джерел наповнення бюджету додаються податки від казино та грального бізнесу, легалізувати який мають намір у Міністерстві фінансів.

Зменшення дефіциту, інфляції та зростання ВВП – це радше оптимістичні сподівання, а не очікуваний результат реформ, закладений у бюджет, говорить частина експертів. Решта, зокрема, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко вважає, що прогнозні показники бюджету щодо невеликої інфляції та економічного зростання Україна наступного року може і виконати, і перевищити.

Якщо бюджет ухвалять вчасно (до кінця року) і в нього закладуть передумови до подальших реформ, то МВФ схвалить наступний транш для України, який планували надати восени, але відтермінували. Представник МВФ в Україні Жером Ваше днями підтвердив, що фонд розгляне можливість нового траншу лише після ухвалення бюджету на наступний рік.

Утім, голова Верховної Ради Володимир Гройсман упевнений, що бюджет проголосують у парламенті до 26 грудня, а міністр фінансів Наталія Яресько наголошує, що в комплексі з податковою реформою законопроект про бюджет від її міністерства «є найкращою базою для зростання української економіки», і що він відповідає вимогам МВФ.

«Реанімаційний пакет реформ»: бюджет є реформаторським завдяки скороченню неефективних видатків і зменшенню податкового тиску

У комплексі з урядовою податковою реформою цей бюджет означає скорочення податкового тиску на бізнес та громадян, і як результат – зменшення, а то й припинення фінансування тих статей бюджету, які служили елементом корупційних схем, пояснює Радіо Свобода експерт фінансової та податкової групи «Реанімаційного пакету реформ» Павло Кухта.

В бюджеті закріплять зниження податків та єдиного соціального внеску. Через це зростає дефіцит Пенсійного фонду, і його треба буде компенсувати з державного бюджету

«Наразі уряд не оприлюднив додатків до бюджету, бо триває їхнє обговорення в Кабміні. Але з заяв урядовців бачимо, що в бюджеті закріплять зниження податків та єдиного соціального внеску. Через це зростає дефіцит Пенсійного фонду, і його треба буде компенсувати з державного бюджету. Це, найімовірніше, компенсують за рахунок скорочення інших видатків бюджету – які були неефективними та містили корупційну складову. В такому випадку майбутній бюджет є реформаторським», – визнає фінансовий аналітик.

Схема фінансових надходжень та витрат з державного бюджету ( з сайту Міністерства фінансів України)


Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Павло Кухта додає, що озвучений у Мінфіні курс в 24,1 гривень за долар, на основі якого розраховували бюджет наступного року, близький до реального. В умовах плаваючого курсу гривня може зміцнитися після певного падіння останніх тижнів, і це не викличе бюджетних дисбалансів, каже Павло Кухта. І додає: проект бюджету складений «чітко в рамках програми МВФ» – і він страхує Україну від частини ризиків, зокрема – і від зменшення видаткової частини бюджету через зниження податкового тиску.

Водночас Олег Устенко наголошує, що цей дисбаланс може тривати від 6 до 12 місяців, після чого надходження до бюджету зростатимуть завдяки зростанню економіки, яке, зокрема, стане наслідком зменшення ставок податків та зборів.

Інші ризики, про які говорять експерти – це рефінансування банків на суму 66 мільярдів гривень, якого потребують 18 з 36 найбільших фінансових установ за результатами стрес-тесту, про що свідчать дані НБУ. Ще 60 банків, за повідомленнями Нацбанку, виявилися неплатоспроможними, і для виплати коштів їхнім вкладникам державі доведеться наповнювати Фонд гарантування вкладів.

Зона вільної торгівлі з ЄС збалансує економіку та бюджет – експерти

Зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, яка повноцінно почне діяти з нового року, стане стимулом для економіки, і це відобразиться і на наповненні бюджету, і на зростанні добробуту простих українців. Такі результати свого дослідження наводить директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. Водночас доцент школи менеджменту Шеффілдського університету (Великобританія) Олександр Талавера, зі свого боку, визнає, що спочатку ЗВТ буде стресом для економіки і призведе до певного падінням надходжень, але дуже швидко ситуація виправиться. Про це експерти заявили в рамках недавньої дискусії про макроекономіку.

Україна є експортно-орієнтованою економікою, більшість ВВП якої формується за рахунок експорту. Тому вихід на нові ринки найбільш ефективних виробників прискорить економічне зростання, підсумовує Олександр Талавера.

В короткостроковому періоді буде важко: Європа не настільки очікує українських виробників та їхні товари. У довгостроковому періоді – ринок ЄС дасть змогу українським виробництвам розвиватися і наповнювати бюджет

«В короткостроковому періоді буде важко: Європа не настільки очікує українських виробників та їхні товари. У довгостроковому періоді – ринок ЄС дасть змогу українським виробництвам розвиватися і наповнювати бюджет. Але це за умови, що Нацбанк продовжуватиме нинішню політику адміністративного стримування різких коливань курсу гривні, не витрачаючи своїх резервів», – озвучив аналітик передумови економічного зростання.

Але є й інша сторона орієнтації України на експорт. На виконання українського бюджету та його ефективність може вплинути і можливе погіршення економічної ситуації у світі, визнають українські економісти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG