Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:08

Україна збільшує видатки на безпеку і оборону до 5% ВВП. Такий показник є середнім для держав, що мають постійну зовнішню загрозу – експерт

Україна збільшує видатки на безпеку і оборону до 5% ВВП, але скільки грошей піде безпосередньо на армію, поки що невідомо. Економісти нагадують про дефіцит бюджету, але визнають, що наявність зовнішнього ворога робить великі витрати на військову справу неминучими.

Українські видатки на оборону і безпеку зростуть до 5% ВВП. Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко – він підтримав вимоги Ради з національної безпеки і оборони, які раніше озвучив її секретар Олександр Турчинов.

Олександр Турчинов

Олександр Турчинов

«Близько 5% ВВП повинно бути скеровано на потреби безпеки і оборони, з них не менше ніж 3% саме на оборону країни», – заявляв Турчинов у середині листопада.

В указі президента зазначено, що незалежно від обсягу ВВП, фінансування цього сектору має бути не менш ніж 100 мільярдів гривень на рік. У 2014 році номінальний ВВП України становив близько півтора трильйона гривень (99 мільярдів доларів). Проте наступного цей показник буде меншим – за підрахунками Міжнародного валютного фонду український ВВП впаде на 11%. Влітку прогнози МВФ були оптимістичніші – падіння мало бути не більше, ніж на 9%.

Минулого року Україна витратила на безпеку і оборону близько 3% ВВП або, за підрахунками Стокгольмського інституту війни й миру, майже 48 мільярдів гривень. Взагалі європейські країни намагаються зменшити фінансування військової сфери, але для України цей шлях не підходить, говорять експерти.

Армія отримає однозначно менше, ніж хоче – експерт

Сергій Згурець

Сергій Згурець

На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, показник у 5% ВВП є середнім для держав, що мають постійну зовнішню загрозу. За його інформацією, в Ізраїлі цей показник дорівнює 10%, у Північній Кореї – до 7% від ВВП.

Є сектор оборони, і сектор безпеки. Це витрати власно не лише на збройні сили, а й на національна гвардію, МВС, навіть прокуратуру і пенітенціарну систему

«Є сектор оборони, і сектор безпеки. Це витрати власно не лише на збройні сили, а й на національна гвардію, МВС, навіть прокуратуру і пенітенціарну систему. Не факт, що всі ці гроші отримає армія. Вони можуть бути розпорошені на весь сектор безпеки. Зокрема на Збройні сили на наступний рік був запит, хотіли отримати близько 86 мільярдів гривень. Ми розуміємо, що армія однозначно отримає менше, ніж вона хоче», – наголосив Згурець.

На думку експерта, наразі країна будує армію в умовах обмеженого бюджету, а уряд намагається знайти баланс між можливим і потрібним силовим відомствам. Тому й не йдеться про закупівлю нових зразків озброєння, а йдеться лише про переозброєння і модернізацію існуючих зразків техніки, говорить Згурець.

Згідно з європейськими стандартами, утримання 100 тисяч особового складу в армії – це близько 10 мільярдів євро. В Україні особового складу близько 250 тисяч

«Згідно з європейськими стандартами, утримання 100 тисяч особового складу в армії – це близько 10 мільярдів євро. В Україні особового складу близько 250 тисяч і фінансування такої кількості значно перевищує ці 100 мільярдів гривень, які встановлені в постанові», – наголосив експерт.

На його думку, треба зменшити кількість військових, але підвищити їхнє грошове утримання і тим самим забезпечити їхній інтерес і мотивацію. За існуючою схемою, на утримання особового складу витрачається від 30 до 40% від загальної суми, виділеної на потреби Міністерства оборони з державного бюджету.

Олег Устенко

Олег Устенко

На думку економіста і виконавчого директора міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, збільшення фінансування оборонної галузі неминуче означатиме скорочення інших державних виплат. Про це він сказав в ефірі передачі «Ваша Свобода»

«Реально все, що завгодно. Проблема в тому, що коли мова йде про державу, яка має бюджет із великим дефіцитом, треба буде урізати багато інших статей», – наголосив він.

В армії запроваджуватимуть нові технології та розвиватимуть власний промисловий комплекс

Юрій Гусак

Юрій Гусак

Деякі додатки до рішення РНБО, яке увів в дію президент України, є таємними, але про деякі пункти влада повідомляє відкрито. Зокрема близько 1,7 мільярда гривень виділено на реформування й розвиток військово-промислового комплексу, запровадження нових технологій і нарощування виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення – це єдина конкретна цифра в усьому документі. У коментарі Радіо Свобода начальник Воєнно-наукового управління Генштабу України Юрій Гусак сказав, що наступного року армія отримає деякі нові технічні розробки, але детально про це не розповів.

Також у Збройних силах планується підсилити протиповітряну оборону, агентурну й інші напрямки розвідки, проводити активні навчання військовослужбовців і поступово впроваджувати стандарти НАТО.

Стрільби з РСЗВ під час навчань на полігоні у Миколаївській області. Жовтень 2015 року

Стрільби з РСЗВ під час навчань на полігоні у Миколаївській області. Жовтень 2015 року

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Міністерства оборони, але як повідомила голова прес-служби відомства Оксана Гаврилюк, поки що ніяких інструкцій або схем розподілу грошей до них не надходило. Цих документів чекають у найближчі кілька днів, тоді й буде зрозуміло, які напрямки, проекти і програми військові профінансують першочергово.

Зростають видатки на оборону і в Російської Федерації – цього року країна витратила рекордні 4,2% ВВП або 57 мільярдів доларів. В наступному році цей показник знизиться до 4% ВВП і складе близько 48 мільярдів доларів – російська валюта впала в ціні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG