Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:31

Чи наслідують приклад Цукерберґа українські багатії?


Засновник соціальної мережі Facebook Марк Цукерберґ разом із дружиною Прісциллою Чан та дитиною

Засновник соціальної мережі Facebook Марк Цукерберґ разом із дружиною Прісциллою Чан та дитиною

«Подружжя Цукерберґів віддає гроші на благочинність, бо хочуть, щоб дитина росла не в скляній кульці чи парнику, щоб сама досягала всього»

Шквал реакцій у світі спричинила вістка про те, що засновник соціальної мережі Facebook Марк Цукерберґ і його дружина Прісцилла Чан вирішили передати на благодійність 99% своїх акцій компанії. Як сприйняли її це співвітчизники у Сполучених Штатах? І чого може навчити ця подія українських багатіїв?

На ці запитання в ефірі програми «Свобода сьогодні» відповідав журналіст із «Голосу Америки» Богдан Цюпин.

Богдан Цюпин

Богдан Цюпин

– Очевидно, що ця новина, ця подія є неординарною. Й тому вона, фактично, міститься зараз в усіх головних заголовках новин. Ми бачимо на веб-сайтах, на телебаченні фотографії Марка Цукерберґа. Тобто це велика новина. Бо йдеться, насамперед, про дуже велику суму – близько 45 мільярдів доларів. Це просто фантастична сума. Але можна сказати також, що для американців це не є надзвичайною новиною. Тому що традиція виділяти гроші, давати гроші на доброчинність дуже поширена у США і вона історично дуже також поширена серед заможних людей. Тому шо тут, наприклад, у Вашингтоні, у столиці США, у центрі міста ціла низка музеїв, які належать до так званої Смітсонівскої мережі, повністю заснованій і фінансованій із доброчинності. Такий центр, як Центр Карнегі й інші вносять імена своїх засновників і доброчинців, дуже багатих людей минулого – які таким чином залишили свій слід в історії.

Але треба зауважити, що доброчинність – є великою традицією у США і йдеться не тільки про дуже багатих людей. Багато американців, представників середнього класу дають гроші на доброчинність і причини тут дуже різні і їх багато. Якщо говорити про конкретні причини, то я дивлюся на одне із досліджень – в результаті опитування американців було з’ясовано, що понад 45% відсотків американців вважають, що вони виділяють гроші на доброчинність для того, щоб допомогти іншим. Понад 15% американців вважають, що вони виділяють гроші на організації і на справи конкретні, яким вони довіряють. А ще майже 14% американців вважають, що вони мають моральний обов’язок допомагати іншим.

Американська держава також робить свій внесок, заохочуючи доброчинність, тому що є ціла система податкових заохочень

Зі свого боку американська держава також робить свій внесок, заохочуючи доброчинність. Тому що є ціла система податкових заохочень як на федеральному рівні, так і на місцевому рівні. Тому що податки у США збирає і центральний уряд, окремо їх збирає уряд на рівнях штатів, і окремо податки збираються на місцевому рівні. Так ось на кожному з цих рівнів є заохочення виділяти гроші і таким чином зменшуючи, наприклад, загальну суму оподаткування за рік, якщо людина виділяє гроші на доброчинність і так далі. Традиції виділення грошей на доброчинність дуже великі.

Цукерберґ лише останній в низці сучасних надзвичайно багатих американців, наприклад Білл та Мелінда Ґейтс заявили, що більшу частину своєї спадщини передадуть не дітям, а передадуть на доброчинність

Марк Цукерберґ лише останній в низці сучасних надзвичайно багатих американців, наприклад Білл та Мелінда Ґейтс заявили, що вони більшу частину своєї спадщини передадуть не дітям, а передадуть на доброчинність. Власне Білл Ґейтс звільнився зі своєї компанії і зараз працює лише на доброчинність, виділяючи гроші зі свого фонду на розвиток освіти, медицини у світі. Ми маємо іншого – зараз одного з найбагатших американців – Ворена Бафета, який також оголосив, що він усі свої нажиті мільярди, фактично усі, передасть на доброчинність.

Ця молода пара думає про те, в якому світі буде жити їхня дитина, чи буде мати стимул працювати і намагатися чогось досягти, якщо у неї будуть десятки мільярдів доларів на банківському рахунку

Також не треба забувати і про так би мовити, батьківську ситуацію і батьківську відповідальність. Тому що Марк Цукерберґ, а також його дружина оголосили про цей крок після народження їхньої першої дитини. І багато батьків думають про майбутнє своїх дітей. Очевидно, що в даному випадку і ця молода пара думає про те, в якому світі буде жити їхня дитина, як вона буде починати своє життя, чи буде вона мати стимул працювати і намагатися чогось досягти, якщо у неї будуть десятки мільярдів доларів на банківському рахунку. Очевидно, що про це батьки думають також і намагаються зробити усе можливе, щоб їхня дитина мала повноцінне і цікаве життя, а не майбутню скляну кульку чи парник, в якому ця дитина виростала би і не мала би стимулу для того, щоб досягти всього в житті. Тобто причин дуже багато і всі вони надзвичайно цікаві.

– Україна здивувала світ волонтерським рухом, ці люди віддавали на користь армії все, що могли, і допомогли вистояти у найважчі часи. Їхньою благодійністю захоплюється світ. Але імена цих людей не завжди відомі. А серед відомих імен благодійників можна побачити імена багатіїв, яких за різної влади називали й олігархами – це і Сергій Тарута, і Віктор Пінчук, і Рінат Ахметов, і Дмитро Фірташ (про якого останніми днями багато згадують в українських ЗМІ). Статки цих людей не завжди були прозорими – про це інформації є доволі багато. Чи, на Вашу думку, є конфлікт у тому, які гроші йдуть на доброчинність? Чи це гроші, зароблені «з нуля» своєю працею, чи ж це гроші, які з’явилися невідомо звідки, однак їх пожертвували на добрі справи?

У Вашингтоні ми були свідками того, як ім’я людини, яка, з одного боку, видала кілька мільйонів доларів на добру справу, але через конфлікт брудних чи не прозорих грошей і добрих справ – ім’я Фірташа не лунало на урочистостях

– Я гадаю, що різниця є, і зокрема ця різниця стала очевидною нещодавно тут у Вашингтоні, коли українська громада брала участь у відкритті пам’ятника жертвам Голодомору у столиці Сполучених Штатів. Можливо слухачі знають, що цей пам’ятник, який коштував кілька мільйонів доларів, був споруджений і нещодавно урочисто відкритий, і є такий аспект цікавий, про який багато людей у час урочистостей кілька тижнів тому не хотіли говорити.

А саме те, що гроші були виділені з фондів українського мільярдера Дмитра Фірташа. І тут ми бачимо очевидну ілюстрацію конфлікту. Коли гроші на доброчинність виділяє людина, фінанси якої прозорі, коли ми бачимо, де ці гроші зароблені, коли ми бачимо, звідки вони прийшли, що ця людина створила, звідки гроші ідуть на доброчинність – тоді люди більше відкриті. Ми маємо випадки, коли конкретні чи музеї, чи пам’ятники, чи установи називаються іменами цих людей.


У цьому випадку, тут, у Вашингтоні ми були свідками того, як ім’я людини, яка, з одного боку, видала кілька мільйонів доларів на пам’ятник – очевидно на добру справу, але через саме ось цей конфлікт, через конфлікт брудних чи не прозорих грошей і добрих справ – ім’я Дмитра Фірташа не лунало на урочистостях тут, у США. І я думаю, що це є ілюстрацією проблеми.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG