Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:26

Донецьк: від Юзівки до Сталіна, від Сталіна до Донецька і знову до Сталіна


Донецьк перед Євро-2012, червень 2012 року

Донецьк перед Євро-2012, червень 2012 року

«Донецькі олігархи будували красиве місто. Але будували його, перш за все, для себе» – Гармаш

Київ – Один з найпотужніших промислових, наукових, мистецький і спортивних центрів Східної Європи та України – місто-мільйонник Донецьк – за півтора роки перетворився на місце бойових дій. Регрес від «шахтарської столиці України» до «столиці ДНР» відбувся на очах українців і світу під гуркіт російських «Градів», знищення інфраструктури міста, втечу найактивніших громадян. Чи втратив Донецьк і донеччани шанс на майбутнє, на модернізацію та гідне життя?

Після перемоги Революції гідності у Києві у Донецьку деякі місцеві жителі вимагали референдуму: дехто волів, аби Донеччина відокремилась від України, комусь до вподоби було приєднання краю до Росії, а декому кортіло «спеціального статусу» у складі України.

Після референдуму і окупації проросійським угрупованням «ДНР» Донецьк певний час був центром бойових дій, у результаті яких зруйновані символи сучасного, модерного міста. Збудований для проведення футбольної першості Євро-2012 міжнародний аеропорт імені Прокоф’єва на 242 дні перетворився на арену боїв між українськими військовими та російськими бойовиками, а один з найкращих у Європі футбольних стадіонів – «Донбас-арена» – у червні минулого року обстріляли сепаратисти, зруйнувавши частину трибун і підсобних приміщень.

Обстріл «Донбас-арени» у жовтні 2014 року:

Наразі «Донбас-арена» – один із центрів, де волонтери приймають і розвантажують гуманітарні вантажі для городян.

Одними з перших місто мали покинути співробітники галереї модерного мистецтва «Ізоляція». Для жителів Донецька, для міжнародної мистецької спільноти «Ізоляція» була місцем, де збиралися люди з баченням майбутнього міста, але вони були змушені залишити його, із болем спостерігаючи, як руйнується їхня багатолітня праця.

Сергій Гармаш

Сергій Гармаш

Донецький журналіст, засновник інформаційного агентства «Острів» Сергій Гармаш окупацію частини Донбасу і самого Донецька пов’язує з попередньою історією міста й області – точніше, з так званою олігархізацією Донеччини. На його думку, за більш як 24 роки незалежності України Донбас перебував під контролем не української держави, а певних людей і кланів.

Місто дійсно чисте й охайне. Воно і зараз таке, тому що комунальні служби під автоматами працюють набагато ефективніше, ніж без автоматів

«Це такі як Ахметов, Янукович, яким віддали регіон, щоб не мати з ним проблем. Дійсно, «донецькі» будували красиве місто – Донецьк. Але будували його, перш за все, для себе, тому що, коли ви кажете про красиве і чисте місто, то ідеться про центр Донецька. А були ж ще окраїни Донецька, не дуже охайні, але ці люди туди не їздили, і їх не дуже-то цікавили місцеві проблеми. Але у цілому місто дійсно чисте й охайне. Воно і зараз таке, тому що комунальні служби під автоматами працюють набагато ефективніше, ніж без автоматів. Пересічні городяни справді люблять своє місто, але наразі воно втрачене для розвитку», – каже Гармаш у розмові з Радіо Свобода.

За його словами, шахтарське і металургійне містечко Юзівка, яке за часів СРСР було перейменоване на Сталіне, а потім на Донецьк, знову перетворилось на Сталіне.

Журналіст і публіцист Андрій Капустін додає: за роки незалежності центральна влада не спромоглась провести українізацію краю, не долучила жителів до загальноукраїнських справ. Київ і Донецьк так і не збудували «мости» між людьми регіону та «материковою» Україною. У цьому не були зацікавлені ані донбаські олігархи, ні можновладці у Києві, які обрали хитку «стабільність», віддавши край на відкуп «донецьким», вважає журналіст.

Донецьк (Юзівку, Сталіне) і шахтарські містечка заселяли як люмпен-пролетарії, так і пролетарії, «обкатані» у сталінських же таборах

«Чи міг би за таких умов один з найпотужніших обласних центрів України взяти курс на європейську цивілізацію, долучитися до, так би мовити, цінностей старої демократії? Швидше за все – ні. Причин цього багато, серед них я би назвав специфічну ментальність місцевого населення, яке формувалось як до більшовицького заколоту 1917 року, так і у 1930-ті роки як «збірна солянка». Тобто, за ленінської революційної доби і за сталінського сценарію побудови комунізму Донецьк (Юзівку, Сталіне) і шахтарські містечка заселяли як люмпен-пролетарії, так і пролетарії, «обкатані» у сталінських же таборах. Найбільш яскравим прикладом такого типового представника Донбасу є Віктор Янукович, тобто, один з президентів великої європейської (у сенсі географічному) держави мав за спиною сувору тюремну школу», – каже Капустін.

За його словами, вчорашніх бандитів і чиновників, які за короткий час перетворювалися на доларових мільйонерів, цілком влаштовувала ізоляція Донбасу. І минулого року вони ж, сподіваючись домовитися з Кремлем, якщо не підтримали відкрито, то не стали на перешкоді сепаратизму і створенню «ДНР», зазначає Капустін.

Юзівка, 19-е століття

Юзівка, 19-е століття

Донецьк: життя… поза Донецьком

Унаслідок цього, більшість проукраїнськи налаштованих, ініціативних дончан стали вимушеними переселенцями, змінили донецьку прописку на київську, львівську, а то і берлінську чи варшавську, кажуть Гармаш і Капустін. Майже всі наукові та освітні установи виїхали з Донецька на територію, яку контролює Україна.

Донецький національний університет переїхав до Вінниці, Донецький національний технічний університет – до Красноармійська, Донецька державна музична академія імені Прокоф'єва тепер «прописана» у Києві, Донецький державний університет управління та Донецький юридичний інститут «живуть» Маріуполі і так далі.

Мистецький фонд «Ізоляція», який ватажки «ДНР» звинуватили у розповсюдженні порнографії та розбещенні, поширили свою діяльність на неокуповані частини Донбасу, Київ, беруть активну участь у презентації сучасного українського мистецтва за кордоном. Зокрема, на міжнародному мистецькому бієнале у Венеції митці провели акцію на знак протесту проти окупації росіянами Донецька, Криму і частини Донбасу.

У рамках проекту Ukraine Exists у січні наступного року у стінах штаб-квартири ООН українські митці покажуть своє бачення війни і миру на Донбасі.

Серед іншого, це будуть відеоінсталяції й картини, де можна побачити і ті, що присвячені Донецьку, – місту, котре ще два роки тому почало активно розвиватись у культурному, мистецькому напрямку. Про те, як бачать українські художники ситуацію у країні, зокрема, на Донбасі, Радіо Свобода розповіла художниця, куратор виставки Аліна Гаєва.

«Ми зібрали роботи візуального мистецтва від 15 художників, це все українські митці. А художник – людина тонка, тому енергетика від картин, з одного боку, світла, а з іншого – є трохи суму і відчуття того, що в Україні, на Донбасі не все так гарно, як нам би хотілось», – каже Гаєва.

За її словами, митці і волонтери готові боротись за повернення Донецька в українське мистецьке поле, використовуючи свою зброю – мистецтво і просвітництво. Донецьк не має бути втраченим для України та Європи, хоча звільнити і повернути його буде надзвичайно складно, визнають експерти.

Учасники проекту «Ізоляція» під час роботи у Києві, 9 липня 2015 року

Учасники проекту «Ізоляція» під час роботи у Києві, 9 липня 2015 року

Науковець Владислав Кириченко, родом з Горлівки, створив видавництво аудіокниг, яке з часом було перетворене на мистецьку агенцію «Новий формат». У тому, що сьогодні Україна, фактично, втратила Крим і частину Донбасу, вчений звинувачує відсутність державної культурної політики, яка би враховувала особливості різних регіонів і формувала з них єдину культурну палітру країни. Також влада не підтримувала і не підтримує належним чином книговидання, зауважує Кириченко.

«Ми втратили Крим і Донецьк з Луганськом, серед іншого, і через те, що в супермаркетах неможливо було купити дитині журнал українською мовою», – вважає Кириченко.

А поки діячі культури міркують у своїй площині, Донбас залишається у відомстві військових, і у кращому випадку – волонтерів та гуманітарних працівників.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG