У Лондоні вийшло друком англомовне видання книги «У воєнний час: історії з України» Тіма Джуди, який багато років працював кореспондентом на Балканах, і навесні 2014 року на Донбасі чітко бачив, що насувається війна. Своє бачення того, що відбувається на сході України, автор розповів в інтерв'ю «Голосу Америки».
«Наприклад, у Донецьку тоді говорили: «У нас таке неможливо». Вони наполягали, що війни не буде. І це було дуже схоже на перші кілька тижнів війни у Боснії і Герцоговині, попри те, що в той час вже відбувався конфлікт в Словенії, війна у Хорватії. Люди казали: «Ні, ні, у нас такого не буде». Хоча були помітні усі ознаки її наближення», – пригадує Тім Джуда.
За словами журналіста, одну з ключових ролей у підігріванні конфлікту на сході України відіграли російські ЗМІ.
«Я вважаю, що переважна більшість вогню у цій інформаційній війні, очевидно, йде з Москви. Намагання російських ЗМІ подавати український постмайданний уряд як «нацистський», «фашистський» тощо. На деяких людей це подіяло. Я вважаю, що у майбутньому до деяких журналістів запитання будуть про їхню роль у підбурюванні людських емоцій і підштовхуванні людей до війни», – наголосив британський журналіст.
Джуда також згадав схожий досвід Балкан у час конфліктів, коли преса зайняла «необ’єктивну» позицію.
«У колишній Югославії війни також підбурювалися ЗМІ. З того часу також шукають відповіді на запитання про роль медіа у підбурюванні людей і створенні істерії, яка призвела до війни, особливо у Хорватії та Боснії. Наприклад, у сербських ЗМІ усіх хорватів називали «фашистами», мусульман подавали як «ісламістів-джихадистів». У Хорватії сербів називали божевільними «четніками». Я би сказав, що медіа і там відігравали величезну роль», – сказав Тім Джуда.
На думку журналіста, автора книги «У воєнний час: історії з України», у посткомуністичних країнах, або в країнах, де ці ідеї досі живуть, люди більше схильні піддаватися впливу пропаганди, аніж у країнах зі зрілою демократією.
«Це не було би так просто зробити у зрілих демократіях. Є дуже відомий сербський журналіст Мілош Вашич, він казав журналістам, які приїздили у Бєлград на початку війни – якби усі американські ЗМІ захопив Ку-Клукс-Клан, то тоді б у США також усі здуріли б. Але факт у тому, що таке у США, Британії чи іншій зрілій демократії – малоймовірне. Очевидно, що у колишніх комуністичних країнах це зробити набагато легше. У Росії ми бачимо, що більшість ЗМІ змушені так чи інакше робити те, що каже Кремль», – наголошує автор.
На запитання, що стало причиною того, що конфлікт розгорівся на сході України, Джуда віповів: «Я вважаю, що, можливо, через невизначену тотожність люди були більш податливі. На них можна було впливати, особливо у тому регіоні, де у людей збереглася радянська спадщина. У тих, хто приїхав з різних частин Радянського Союзу не було глибокого українського коріння. Їх було легше переконати закликами до заколоту і обіцянками, що їхнє життя покращиться. Але я вважаю, що в той час усі в Україні були обурені, усі вважали себе пограбованими. Політиків звинувачували у збагаченні на тлі збідніння народу. Люди у центрі і на заході зі сподіванням дивилися на Захід, а на сході дивилися на Росію, сподіваючись на рятівника».
Британський журналіст каже, що не має сумніву про присутність російських військових на Донбасі, однак вони завжди вміло маскувалися.
«Очевидно, що вони (російські солдати – ред.) там були. Усі докази про це свідчать. Я також посилаюся на докази, зібрані іншими, зокрема на звіт Нємцова, де вказується, що вони там були. Як журналіст, я вважаю, що бачив російських військових, але ж вони не показували мені, журналісту з Лондона, свої російські військові документи. Я думаю, що на початку це були невеликі мобільні загони, які захоплювали будівлі, міста і райони. Але, коли туди приїздили журналісти, охорону тих будівель передавали у руки місцевих», – зазначає Тім Джуда.
Британський публіцист також переконаний, що не можна нині виключати воєнного вирішення конфлікту на сході України.
«Одна з великих оман дипломатичного світу полягає у твердженні, що воєнного вирішення конфлікту немає. Насправді він завжди є і він називається перемога або поразка. На мою думку, ми просуваємося до замороженого конфлікту, але я б ніколи не відкинув варіанту воєнного вирішення. Одна з причин того, чому ця війна сталася, полягає в тому, що ніхто в Україні не міг подумати, що Росія – дружня країна – може напасти. Отже, ми не можемо передбачити, що буде робити Путін. Тому я би готувався до усіх можливих варіантів», – каже Тім Джуда.
