Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:08

Альтернативний проект бюджету загрожує Україні (світова преса)


МВФ не задоволений проектом бюджету, що його висунув представник партії президента Порошенка – The Economist

Британський тижневик ділових кіл The Economist обговорює два варіанти державного бюджету України на наступний рік, із можливими наслідками щодо кожного з них. Американський часопис Chicago Tribune порівнює конфлікти у Сирії та Україні, й відповідну роль та інтереси Туреччини і Росії. Польська газета Rzeczpospolita містить висловлювання провідника кримських татар Мустафи Джемілєва щодо блокади Криму і ставлення до цього української влади.

Британський тижневик The Economist опублікував статтю «В Україні загроза руйнування двох років економічних реформ». Матеріал вміщений у рубриці «Інша війна в Україні». Кореспондент видання відвідав конференцію у Києві, організовану київським англомовним часописом Kyiv Post. У статті повідомляється, що більшість делегатів цього заходу висловлювались в оптимістичних тонах щодо того, як економіка України, яка нині перебуває у складному становищі, згодом стане однією з найуспішніших у Європі. З цього приводу тижневик додає, що подібні заяви лунали і раніше. Тим часом, політики ведуть боротьбу за запропонований державний бюджет на наступний рік. Якщо щось піде не за планом, 2016 рік може бути доволі складним для України. Британське видання пояснює, що існують два проекти бюджету, які конкурують один з одним. Один проект, який просуває Міністерство фінансів, розглядається, як доволі раціональний план, який має закрити всі податкові шпарини, а також зрізати витрати. З цим бюджетом Україна, на думку британського тижневика, матиме наступного року дефіцит бюджету у приблизно 4% ВВП. МВФ, який залагодив пакет фінансового порятунку України, як виглядає, досить задоволений цим проектом. Проте МВФ аж ніяк не задоволений альтернативним проектом бюджету, що його висунув представник партії президента Порошенка. За цим проектом передбачаються серйозні урізання податків, залишаючи достатньо податкових шпарин. Із цим бюджетом, як вважає The Economist, Україна матиме 10% дефіциту наступного року, що є цілковито неприпустимим для уряду, який не може позичати на приватних ринках. Занепокоєння тут також викликає можливість того, що коли український парламент проголосує за другий варіант бюджету, МВФ може припинити надання Києву пакету фінансового порятунку. Водночас деякі оглядачі вказують на те, що для України це не має бути серйозною проблемою, бо ж валютні резерви України є нині значно більшими, аніж вони були десь рік тому. Отож, Україна, нібито, може вижити без валютних вливань МВФ упродовж наступного року. З іншого боку, як додає тижневик, якщо МВФ припинить надання коштів Україні, все може обернутися досить плачевно, а національна валюта, гривня, може зазнати більшого тиску, тоді як інвестори виводитимуть свої капітали, а валютні резерви, відповідно, почнуть зменшуватися. Отож, як підсумовує The Economist, після всієї тієї наполегливої роботи, проведеної українським урядом, кульмінацією якої став кінець рецесії у третьому кварталі поточного року, українське керівництво, цілком без потреби, спричиниться до нового оберту економічної кризи. Українському керівництву варто зібратися і швидко ухвалити новий бюджет. Ще одним моментом, який викликає занепокоєння в Україні, постає корупція. Український уряд, на думку британського видання, не зробив нічого навіть близько, аби здійснити поступ у цьому напрямку.

«Проекти бюджету, які конкурують між собою, загрожують економічному поступу в Україні»


Американський часопис Chicago Tribune опублікував статтю «Чому Сирія для Туреччини є тим самим, чим Україна є для Росії». Видання намагається провести паралелі між реакцією Туреччини на те, що відбувається у Сирії, і тим, як Росія сприймає події в Україні. Газета зазначає, що існує багато спільних рис, а також серйозних розбіжностей між поведінкою Анкари і Москви стосовно конфліктів у сусідніх державах. При цьому робиться висновок, що хоч і певне ставлення до тих конфліктів можна якось порівняти з російського та турецького боків, збройні конфлікти в Україні та Сирії є непорівняльними. З іншого боку, як пише американське видання, цілі турецького керівництва у Сирії можуть бути до болю знайомими у Кремлі. Турецький провідник Ердоган налаштований продемонструвати, що не лише Росія, США, Франція та інші країни мають схвалити спільну стратегію у справі боротьби з ісламістами у Сирії. Ердоган хоче дати чітко зрозуміти, що жодного вирішення сирійської кризи не можна досягти без того, аби повністю взяти до уваги турецькі інтереси. Chicago Tribune зазначає, що, можливо, у цій ситуації, було б розумною річчю для Росії визнати всі доволі чутливі моменти, пов’язані з Туреччиною у регіоні. Бо ж, на думку видання, Путін і без того вже має достатньо вороже налаштованих до нього сусідів, у тому числі й колишніх друзів. Водночас Кремль хотітиме йти далі, бо ж Ердоган дещо прорахувався. Він має значно слабшу руку у Сирії, аніж Путін має в Україні. Часопис пояснює, що, перш за все, Туреччина не є ядерною потугою. Ця країна також не змайструвала війну у Сирії у той спосіб, у який Москва змайструвала збройний конфлікт в Україні. І Туреччина не відправила до сусідньої країни тисячі так званих «добровольців» разом із важкою зброєю, як це зробила Росія в Україні. Отож, як підсумовує часопис, можливості Туреччини впливати на події у Сирії надзвичайно обмежені, тоді як на сході України Путін більш-менш може «вмикати» і «вимикати» збройний конфлікт, як йому заманеться.

«Російські лідери явно були шоковані рішенням Туреччини збити один із російських літаків»


Польський часопис Rzeczpospolita надрукував статтю з назвою «Лідер кримських татар: Хай окупанти забираються». Видання наводить слова легендарного провідника кримських татар Мустафи Джемілєва, який в інтерв’ю для польської газети сказав, що нині у Криму встановлені порядки, які існували у радянських концентраційних таборах. Джемілєв також пояснює, чому кримські татари не погоджуються з відновленням постачань української електрики на кримський півострів. Він зазначає, що у такий спосіб кримські татари вимагають від російської влади звільнення 9 політичних в’язнів, поміж яких 7 кримських татар та 2 українців. Частину з тих в’язнів було затримано за звинуваченнями в участі у так званій нелегальній маніфестації 26 лютого 2014 року. Все це було ще до російської анексії Криму та перед так званим «референдумом». Часопис пише, що російська окупаційна влада звинувачує заарештованих у тому, що вони не мали дозволу на проведення зібрання. Польська газета запитує, чи ж українці мали просити дозвіл із Москви для проведення заходу на своїй землі? Джемілєв також додає, що українцям інкримінується підготовка диверсії проти окупантів на теренах Криму. Далі Мустафа Джемілєв зазначає, що важливим є те, що українське суспільство ще більше згуртувалося за таких умов. Згідно з соціологічними опитуваннями, близько 80% українців підтримують блокаду Криму. Вже після анексії Криму, українська влада назвала півострів «вільною економічною зоною». У цьому зв’язку Джемілєв дивується, як можна взагалі називати бандитський режим «вільною зоною»?! Лідер кримських татар також каже, що офіційний Київ пояснював своє небажання запроваджувати блокаду Криму тим, що на півострові перебувають громадяни України, і не можна позбавляти їх продуктів харчування. За словами Джемілєва, це постає певним абсурдом, бо ніхто не думав про громадян. Просто деяким українським олігархам було вигідно збагачуватись на постачаннях до Криму. Вони мали у владі своїх людей, які, як зазначає Джемілєв, заплющували на все це очі. Коли активісти заблокували шляхи до Криму, виявилось, що українська продукція не залишалась у Криму, а провозилась туди лише як транзит, прямуючи далі, вже до Росії. Упродовж півтора року там процвітало перемитництво. На додаток, як каже Мустафа Джемілєв, до Криму з України завозились будматеріали, з допомогою яких росіяни зміцнювали свої ракетні установки у Криму і будували військові бази. У такий спосіб, як зауважив Джемілєв, ми побачили людей, які, так би мовити, воювали проти нас. За словами лідера кримських татар, цьому було покладено край.

«Хай окупанти забираються»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG