В Україні продовжуються розмови про можливість третього Майдану, констатує «Український тиждень». Для когось це такий собі «бабай», котрим треба лякати як апокаліпсисом національного масштабу, для когось – ніби месія, яка наведе порядок, для когось – просто риторична фігура в політичній демагогії. Мовляв, от не ухвалите якогось там популістського соціального закону – буде вам… І були вже спроби таких собі «майданчиків»: кредитний, тарифний. Однак, як переконує видання, шантаж «третім Майданом» явище деструктивне, і контрреволюційне. Бо як знати, хто врешті-решт скористається плодами нищівного й можливо кривавого повстання в країні, яка, по суті, перебуває у стані війни із сильним і підступним ворогом? Наявні в суспільстві запобіжники не такі вже й надійні: вулична стихія часом є непередбачуваною. Про це тижневик попереджає у статті «Третій майдан. Не спалити запобіжники».
Тижневик «Новое время» аналізує ефективність витрачення бюджетних коштів і розмірковує – як скоротити витрати не тільки без шкоди для суспільства, але і з користю. Є кілька принципів, спираючись на які можна успішно скоротити бюджетні витрати, зазначає видання. Перший – цінність для суспільства. Так, близько трьох мільярдів гривень нині витрачається на утримання прокуратури, яка, за твердженням газетярів, не бажає ні побороти корупцію, ні покарати злочинців режиму Януковича, зате часто займається рекетом успішних бізнесів. Другий принцип – справедливість. Чому, скажімо, молодий і здоровий житель Боярки має право на чорнобильські пільги, а літній і хворий житель ближчого до Чорнобиля Києва – ні? Про інші способи недоцільного використання бюджетних коштів «Новое время» розповідає в статті «Час різати».
Про надмірність та неефективність фінансування чиновників пише «Дзеркало тижня». Тижневик нагадує, що в Україні їх понад три мільйони. Це співробітники освітніх, медичних, соціальних, наукових, культурних й інших організацій. Чому нинішня система оплати праці бюджетників неефективна, а зарплата нікого давно не стимулює? Насамперед через те, що слабко пов’язана (а в більшості випадків ніяк не пов’язана) з результатами діяльності. Відсутній показних їхньої ефективності. Про те, як це можна виправити, йдеться в статті «Це гірке слово – бюджетник».
Тижневик «Новое время» констатує, що гроші і аудиторія в країні поступово перетікають в інтернет. Найбільші новинні сайти стають такими ж впливовими, як і телебачення. Тижневик називає 15 найпопулярніших загальнонаціональних сайтів та їхніх власників. Першу трійку очолюють сайти: «Обозреватель» підприємця Михайла Бродського, «Цензор.нет» журналіста Юрія Бутусова та «Українська правда» журналістки Олени Притули.
У них не було мільйонів, потрібних зв’язків, і вони ніколи не були при владі. Представники абсолютно нетипових для посади міського голови професій – блогер, військовий комісар, пожежник і навіть тренер з боксу – стали мерами кількох міст. Проаналізувавши результати виборів мера в 315 містах України, тижневик «Фокус» відібрав 10 найнесподіваніших переможців. Про них видання розповідає в статті «Надзвичайні мери».
