Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:53

Приватизація Одеського припортового може бути зірвана через скандали


Одеський припортовий завод

Одеський припортовий завод

В ЗМІ активно розповсюджується версія, що галас навколо проблемності ОПЗ є вигідним для інвесторів з Росії, які воліють отримати важливий об’єкт

Приватизація Одеського припортового заводу може не відбутися або його ціна буде суттєво занижена після скандалів у пресі, про це в коментарі Радіо Свобода заявили колишні голови Фонду держмайна. Гігант хімічної промисловості України опинився у центрі уваги після звинувачень керівництва заводу у корупції від Міхеїла Саакашвілі. Одночасно із цим на підприємстві розпочалася перевірка прокуратури із вилученням документів. Керівництво заводу готується спростовувати всі звинувачення у суді. Тим часом, держава планує отримати від продажу цього об’єкта не менше півмільярда доларів вже наступного року.

Одеський припортовий є містоутворюючим підприємством, він розташований на території міста Южного з населенням близько 32 тисяч. Завод надає робочі місця понад чотирьом тисячам осіб. Виробляє гігант хімічної промисловості переважно аміак та карбамід. Оголосити конкурс на продаж заводу у Фонді держмайна планують у січні 2016 року. Отримати за підприємство планують не менше півмільярда доларів.

Звинувачення у корупції керівництва Одеського припортового заводу (ОПЗ) пролунали щодо двох угод: з гонконгською компанією ExpoTrade Global Limited на поставки продукції та з австрійською компанією Antra GmbH на поставки газу за давальницькою схемою.

Керівництво ОПЗ заперечує заяви як прокурора Одеської області Давіда Сакварелідзе, так і голови облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. До того ж, на Одеському припортовому готують позови до суду через шкоду репутації заводу внаслідок звинувачень.

Гонконгський контракт, як заявило керівництво ОПЗ, не виконувався. Предметом обговорення і суперечок щодо корупційної складової залишається лише угода на постачання газу з австрійською компанією.

Звіт щодо діяльності Одеського припортового заводу і співпраці із зазначеною фірмою заслухала наглядова рада підприємства у Києві 1 грудня. Голова Фонду держмайна Ігор Білоус запевнив, що в подальшому зробить усе можливе, аби подібні схеми не могли існувати.

Я проти давальницьких схем, ми будемо робити все можливе, щоб таких схем не було

«Я проти давальницьких схем, хоча вони існують на великих підприємствах з метою завантаження потужностей. Але використовувати давальницьку схему для близько 100 % потужностей підприємства – це неправильно. Тому такі схеми надалі будуть ставитися під питання, і ми будемо робити все можливе, щоб таких схем не було», – сказав у коментарі Радіо Свобода Ігор Білоус.

Австрійський контракт – плюси і мінуси

Вперше за останні п’ять років ОПЗ, за підсумками дев’яти місяців, вийшов у прибуток в 205 мільйонів гривень. На заводі це пов’язують саме з дешевим газом, який вдалося придбати за умовами угоди з австрійською компанією. Як зазначив Микола Щуриков, перший заступник директора Одеського припортового заводу, він особисто підписував документи і готовий відповідати на всі запитання:

Враховані були всі інтереси заводу: і прибутковість, і ризики, транспортування та податки. Тому говорити про те, що контракт не є вигідним – дурниця

«Враховані були всі інтереси заводу: і прибутковість, і ризики, транспортування та податки. Тому говорити про те, що контракт не є вигідним – дурниця, і цифри кажуть зовсім про інше. Від цієї компанії надійшов лист із пропозицією. Ця пропозиція сильно відрізнялась від усіх, які надходили на завод до цього. Це була пропозиція з багатосторонньою системою взаємодії і з обміном, в тому числі, на продукцію заводу, і з купівлею газу. Контракт виник на підставі зустрічі, яка відбулася в мене в Києві з директором цієї компанії», – розповів Микола Щуриков.

Якби завод купував газ за цінами внутрішнього ринку, тобто за ціною НАК «Нафтогаз Україна», то це був би чистий збиток для ОПЗ, наголосив перший заступник директора припортового.

«На сьогодні в мене є дані, отримані телефоном від Фіскальної служби: серед промислових підприємств України Одеський припортовий завод отримав найдешевший газ в цьому місяці», – повідомив Микола Щуриков.

Олександр Боровик, радник голови Одеської облдержадміністрації, представляв інтереси області у Києві на нараді, присвяченій ОПЗ. Він розповів Радіо Свобода, що поспілкувався із директором заводу Валерієм Горбатко і вважає, що корупційна схема веде саме до Кабінету міністрів.

Основне питання – це не ціна газу, найбільша проблема – це знайти того, хто може гарантувати, що цей газ надійде

«Директору поставили двох заступників. Їх поставили за квотою «Народного фронту». Йому їх поставив Кабмін. Основне питання – це не ціна газу, тому що ціну пропонують різноманітні учасники ринку, найбільша проблема – це знайти того, хто може гарантувати, що цей газ надійде, тому що немає «місця в трубі». «Місце в трубі», по суті, регулює «Нафтогаз». Той же Кабмін може на когось вказати пальцем і сказати, що ми вам гарантуємо, чи даємо своє якесь незрозуміле слово, про те, що газ цієї компанії до вас дійде», – розповів Боровик.

Доки є монополія на трубу у держави – це створює перепони для інвестора через політичну залежність постачальника газу від уряду, наголошує Олександр Боровик, і це може зірвати процес приватизації.

«Якщо був би оголошений конкурс, то знайшовся би постачальник із низькою ціною, але якщо він не залежить від українського уряду, то ніхто не може гарантувати, що для цього газу знайдеться в трубі місце», – повідомив радник голови Одеської ОДА.

Австрійську компанію Antra GmbH у команді Саакашвілі називають одноденною «прокладкою» і посилаються на неможливість з’ясувати, кому вона належить. Журналісти «Української правди» провели власне розслідування з цього приводу і знайшли зв’язок підприємства з Миколою Мартиненком, головою комітету Верховної Ради з ПЕК, якого зараховують до оточення прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Всі державні компанії працюють через прокладки-офшори, без виключення

«Держава повинна заборонити роботу з будь-якими офшорними компаніями, в тому числі, австрійськими. Австрія – це офшор, тому що там є пільгове оподаткування. Це загальна схема, безумовно, з нею треба боротися. Але створювати скандал, що з австрійською компанією ОПЗ уклав угоду... Всі державні компанії працюють через прокладки-офшори, без виключення», – прокоментував скандал навколо австрійської угоди Олександр Бондар, який очолював Фонд держмайна з 1998 до 2003 року.

Ігор Білоус, чинний голова Фонду держмайна, розповів, що на наглядовій раді ОПЗ з’ясувалось, що давальницька схема виникла з двох причин: дорогий газ на внутрішньому ринку, який призводить до збитковості підприємства, та заборона прямих поставок газу постановою № 124 НБУ. Нещодавно до постанови були внесені зміни, які відкривають інші можливості.

«При тих змінах, які відбулися у постанові №124, є можливість прямої поставки газу, необхідність у давальницькій схемі відпала, і тому контракт був завершений 20 листопада, його більше не існує. Компанія Antra тепер, як і більшість інших постачальників, буде брати участь у тендері на постачання газу за найбільш оптимальною ціною», – повідомив Ігор Білоус.

Виробничі споруди Одеського припортового заводу

Виробничі споруди Одеського припортового заводу

Проблемний імідж заводу знижує його привабливість

Гучні заяви, розтиражовані в пресі, нічні перевірки прокуратурою на заводі, звинувачення у корупції негативно впливають на інвестиційну привабливість заводу, вважають експерти.

Скандали, безумовно, вплинуть на оцінку інвесторів. Можливо, вони саме на це і розраховані

«Скандали, безумовно, вплинуть на оцінку інвесторів. Інвестор буде додавати коефіцієнт ризику, який буде зменшувати суму, яку він готовий сплатити за об’єкт. Можливо, вони саме на це і розраховані, ці медійні скандали», – зауважив Олександр Рябченко, колишній голова Фонду держмайна (2010-2014 роки).

Олександр Боровик вважає, що, навпаки, якби не медійність процесу, вийти з контракту для заводу було б не просто. «У цьому контракті так зроблено, що Одеський припортовий не може вийти з контракту, але інша сторона може вийти з нього безболісно. В нас почався політичний скандал, і вони тут же виходять з контракту без штрафу, ніби в них немає своєї суб’єктності. Зараз цей медійний скандал показав, що в нас вдома не все в порядку, і це проблема. Ми показуємо, що боремося з цим», – наголосив Олександр Боровик.

Медійні скандали навколо ОПЗ вигідні російським інвесторам

У ЗМІ активно розповсюджується версія, що галас навколо проблемності ОПЗ вигідний для інвесторів з Росії, які воліють отримати важливий об’єкт. До такої ж думки схиляється і перший заступник директора припортового заводу Микола Щуриков.

Сьогодні є нападки на нас з боку «Тольятіазоту», який підтримує Абромавічус

«Сьогодні є нападки на нас з боку «Тольятіазоту», який підтримує Абромавічус (міністр економіки Айварас Абромавічус – ред.) особисто. Через Антимонопольний комітет вони намагаються змінити тарифи на перевантаження аміаку на трубі, яка йде з «Тольятіазоту» до нас на завод. Вони намагаються включити нас в монополію, йде велике монопольне розслідування, і Мінекономіки лобіює, насправді, інтереси цього оператора труби. Точно за цим хтось стоїть. Це може бути сукупність факторів: бажання Саакашвілі залишитись в уряді, лобі якихось російських компаній, які зацікавлені. Для «Тольятіазоту» труба, яка приходить на припортовий завод – це життєво важлива структура, без неї вони не можуть існувати і продавати таку кількість продукції. Більше 2 мільйонів метрів кубічних ця труба прокачує. Практично вся їхня продукція йде сюди. Вони точно будуть боротися за ОПЗ», – вважає Микола Щуриков.

Я не очікую російських інвесторів у цій приватизації

Голова Фонду держмайна заперечує таку версію. Він розповів, що наразі вже є 20 потенційних покупців, але це не означає, що всі вони зацікавлені, зазначив Ігор Білоус. До участі в приватизації російських інвесторів не допустять, а від українських олігархів, за інформацією голови Фонда держмайна, заявок немає, проте, це не означає, що вони не зможуть взяти участь у конкурсі через іноземні компанії. «Ми будемо намагатись перевірити, звичайно. Думаю, що люди розуміють реалії сьогодення, і я не очікую російських інвесторів в цій приватизації», – повідомив Ігор Білоус.

У нас своїх достатньо олігархів, які між собою чубляться і борються за цей об’єкт

У такі оптимістичні прогнози не вірить колишній голова ФДМУ Олександр Бондар. На його думку, приватизація так і не відбудеться саме через відсутність зацікавлених покупців. «Якщо інвестфонди і якісь інші організації, про які казав Білоус, зайдуть на цей конкурс, то хто знає, хто гроші дав? Там ніхто не проконтролює. Я впевнений, що і наші олігархи нічого купувати не захочуть зараз. Тому що є процес, який всі, хто займається економікою і фінансами, повинні розуміти. І давайте не перебільшувати зацікавленість росіян, щоб якісь медіаконфлікти влаштовувати тут. У нас своїх достатньо олігархів, які між собою чубляться і борються за цей об’єкт. А Росія, безумовно, цьому радіє. Але це не факт, що вона це все провокує», – зазначає Олександр Бондар.

Олександр Рябченко висловив думку, що в Україні перебільшують значення того, що відбувається під час приватизації. Він вважає, що існує можливість, коли переможець конкурсу по завершенню інвестиційних зобов’язань (термін яких 5 років) може перепродати завод чи то російському, чи то будь-якому іншому підприємству.

Після того, як інвестиційні зобов’язання виконані, вони втрачають силу і можна продати об’єкт

«Після того, як інвестиційні зобов’язання виконані і складено акт, що все виконано, тоді вони втрачають силу і можна продати об’єкт, кому захоче власник. По-нормальному, треба було би казати про обмеження не в самій приватизації, а на право власності на певні об’єкти, які Україна вводить. Тоді було б гарантовано, що, якщо ми не хочемо бачити якусь окрему компанію тут власником, то вона ніколи ним і не стане, скільки б часу не пройшло», – вважає колишній голова Фонду держмайна Олександр Рябченко.

Ціна заводу

Залишається проблема з боргом перед структурами Фірташа

Оголосити приватизацію ОПЗ Фонд держмайна планує в січні. Продаж планують орієнтовно на травень 2016-го. На кінцеву ціну заводу вплинуть не лише скандали, а й борг за газ, який накопичився на підприємстві, вважає голова Фонду держмайна. «У нас залишається проблема з боргом перед структурами Фірташа. Це борг за газ – 193 мільйони доларів, тому нам треба зробити все можливе, аби знизити цей борг до моменту приватизації», – зауважив Ігор Білоус.

Треба приватизувати з тим, щоб наступні 100 років в нас було добре підприємство в цьому місті, яке б зростало і змагалося на глобальному ринку

Олександр Боровик вважає, що продати завод дорожче – це не має бути головною метою. «Приватизацію ми робимо не для того, щоб отримати великі, нереальні гроші, а для того, щоб змінити динаміку в економіці. Тут треба приватизувати з тим, щоб наступні 100 років в нас було добре підприємство в цьому місті, яке б зростало і змагалося на глобальному ринку. Це має бути першим показником», – підкреслив Олександр Боровик

В 2009 році Коломойський платив за цей об’єкт 625 мільйонів доларів. Якщо наша держава захоче продати дешевше, це буде шалений скандал. А продати дорожче сьогодні держава не зможе, як би вона цього не бажала

У 2009 році Одеський припортовий завод майже продали. Переможцем стала компанія «Нортіма», яку пов’язують із групою «Приват» Ігоря Коломойського. «Нортіма» запропонувала ціну у 5 мільярдів гривень, на той момент 650 мільйонів доларів. Проте уряд на чолі із Юлією Тимошенко заявив про змову покупців, ціну визнали заниженою і результати конкурсу скасували. Зараз «Нортіма» намагається в судах відстояти результати конкурсу 2009 року. Суд першої інстанції компанія програла й має намір оскаржувати це рішення.

«В 2009 році Коломойський платив за цей об’єкт 625 мільйонів доларів. Це ціна, яка фігурує в судах. Якщо наша держава захоче продати дешевше, це буде шалений скандал і тиск. А продати дорожче сьогодні наша держава не зможе, як би вона цього не бажала», – зазначив Олександр Бондар.

Одеський припортовий завод очікує нового власника

Одеський припортовий завод очікує нового власника

Одеський припортовий підраховує збитки, завдані виступами очільників області

Держфінінспекція зараз розпочала перевірку на Одеському припортовому заводі. Проводиться як операційний, так і фінансовий аудит за дорученням прем’єр-міністра, розповів Ігор Білоус.

Керівництво припортового заявляє про завдану підприємству шкоду і збирається подавати позови про відшкодування збитків. «Ми підготували позови на відшкодування збитків, завданих цими заявами, тими проблемами, з якими ми стикнулися в останні тижні, в тому числі неоплатами, покупкою більш дорогого газу, яку ми вимушені були здійснити в кінці місяця», – розповів перший заступник директора ОПЗ Микола Щуриков.

За звітом ОПЗ, за 9 місяців 2015 року чистий прибуток підприємства склав 205 мільйонів гривень. План зі сплати податків завод перевиконав на 8%. 9 жовтня 2015 року завод достроково повернув кредит Ощадбанку, сплативши 384 мільйони гривень відсотків. Для порівняння, 2014 рік ОПЗ завершив зі збитком у близько 270 мільйонів гривень.

Перше рішення про приватизацію припортового заводу ухвалили ще в 1993 році. Перші торги відбулися в 2009-му, проте завод досі перебуває в державній власності. Одеський припортовий завод є одним із найбільших підприємств хімічної галузі як в Україні, так і в Європі. Кількість працівників перевищує 4 тисячі осіб. Спеціалізується на виробництві та реалізації хімічної продукції – аміаку та карбаміду, також перевантажує на експорт продукцію інших підприємств України та Росії. Хімічна продукція від інших підприємств на перевантажувальні комплекси заводу надходить по залізниці і по аміакопроводу Тольятті-Горлівка-Одеса.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG