Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:57

«Розмовляти українською мовою – один із запобіжників від російській агресії» – волонтер Михайлова


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

«У момент, коли Москва зникне із системи координат українців, тоді з’явиться шанс нарешті стати дорослою нацією» – Шевчук

Київ – Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.

3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти.

Скасування цього закону, як і припинення політики русифікації у цілому, стало однією з вимог учасників Революції гідності, і 23 лютого 2014 року народні депутати України скасували закон Ківалова-Колесниченка. Кремль використав це як привід для анексії Криму, підтримки місцевих сепаратистів на тому ж сході та півдні країни та окупації частини українського Донбасу. Військову агресію Москва прикрила гаслами про захист російськомовних українців.

Президент Росії Володимир Путін у численних виступах перед російською та світовою аудиторією повторює, що чи не найважливіше для Москви – «дотримання прав росіян і тих людей, які вважають себе росіянами, а російську мову і культуру – рідними».

Тим часом, як стверджує президент України Петро Порошенко, понад 60 відсотків учасників бойових дій на Донбасі, які захищають Україну, між собою спілкуються російською мовою. А отже, російська мова перестала бути фактором, який розколює Україну. На його думку, наразі конфлікт між україномовними і російськомовними українцями відсутній.

Перша і єдина державна мова у нас має бути українська. Це ніяк не утискає права інших мов. Ті, хто говорить російською мовою, любить Україну не менше, ніж я її люблю українською

«Перша і єдина державна мова у нас має бути українська. Це ніяк не утискає права інших мов. Мені приємно було дізнатись, що у зоні проведення АТО 62 відсотки українських військовослужбовців, які зі зброєю у руках захищають свою державу – Україну – є російськомовними. І це найкраща відповідь Путіну, який нібито прийшов з вимогою звільнити російськомовних. Ні. Ми захищаємо свою українську землю. І ті, хто говорить російською мовою, любить Україну не менше, ніж я її люблю українською», – заявив Порошенко.

На мовному полі є патріотична русифікація – Тарас Марусик

Щоправда, фахівці радять президентові відмовлятись від подібної риторики, оскільки двомовність небезпечна для України. Такої думки дотримується експерт з питань мовної політики Тарас Марусик. Як зазначив фахівець, за президента Порошенка стало більше державних службовців, які нехтують Конституцією України і не володіють (або не спілкуються) державною – українською – мовою. Також не помітно, щоб влада активізувала проекти з підтримки української мови та культури, зазначив експерт.

І як приклад навів позов до суду львівського громадського активіста Святослава Літинського проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова: львів’янин через суд домігся зобов’язання МВС видати йому український переклад російськомовного виступу міністра Арсена Авакова. Останній це рішення вирішив оскаржити.

Такого не було навіть за Януковича, щоб чиновники дозволяли собі публічно виступати російською

«Президент Порошенко замість того, щоб звернути на мовне питання особливу увагу, бо це є питанням національної безпеки, особливо в умовах російської агресії, вирішив загравати з цим питанням. Я не казав би, що нині українізація більша, ніж у попередні роки, хіба що, можливо, в окремих сегментах. Але те, що діється у ЗМІ, то маємо конкретні цифри, наскільки скоротилась частка української мови. А що стосується чиновників, які нехтують нормою Конституції щодо державної мови, то такого не було навіть за Януковича, щоб чиновники дозволяли собі публічно виступати російською», – каже Марусик Радіо Свобода.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повідомила, що частка української мови в ефірі ЗМІ тільки за півроку скоротилася з 28 до 23 відсотків. І це відбувається, незважаючи на те, що частка фільмів і передач українського виробництва зросла із 33 до 51 відсотка, а російського виробництва – скоротилася із 29 до 19 відсотків, зазначають у Нацраді.

«Декомунізація – складова боротьби проти русифікації»

Відомий письменник і публіцист Микола Рябчук в дописі для krytyka.com окреслив мовно-культурну специфіку України як постколоніальну. За його словами, тривалі утиски українських мови й культури істотно ослабили їхні ресурси, їхню суспільну функціональність, а відтак і конкурентність стосовно панівних російських мови й культури, котрі подібних всебічних і радикальних утисків не зазнавали.

Для подолання такої ситуації, як стверджує Рябчук, конче важлива загальна декомунізація України, що має включати не лише знищення історико-архітектурних пам’яток і топоніміки російсько-імперської і радянської доби, а і рішучу боротьбу проти засилля російського або ж російськомовного культурного та інформаційного продукту, вважає науковець.

З ним згоден викладач української мови, автор підручника з вивчення української мови для іноземців Юрій Шевчук (Колумбійський університет, США). На його думку, розвиток української мови напряму залежить від декомунізації і від того, наскільки швидко буде відбуватись процес формування політичної нації українців.

«У момент, коли Москва зникне із системи координат світу українців, тоді з’явиться шанс нарешті стати дорослою нацією», – зазначив Шевчук під час дискусій щодо української мови і культури.

Підтримка української мови – справа волонтерська…

Наразі, як зазначили Марусик і Шевчук, справу підтримки і популяризації української мови взяли у свої руки волонтери. Так, активісти волонтерської групи «Армія SOS» записали й поширюють у соціальних мережах відеокліп про те, що важливо знати українську мову.

Цю ініціативу волонтер Аліна Михайлова пояснила тим, що російська мова є мовою агресора, а також фактом звуження пошани української мови.

«Я виросла у російськомовній родині. Перейшла на українську після Майдану, бо зрозуміла, що розмовляти українською мовою – один із запобіжників від російській агресії», – каже Михайлова.

Координатор безкоштовних курсів вивчення української мови Анастасія Розлуцька повідомила, що за три роки діяльності курсів державну мову вивчили десятки тисяч пересічних російськомовних українців, серед яких і студенти, і держслужбовці, і викладачі, і працівники приватних компаній. Нині працюють безкоштовні курси української мови для переселенців, зазначила Розлуцька в ефірі Радіо Свобода.

На цю ж тему:

07.12.2015
Зараз або ніколи! Першочергові завдання мовного планування

Перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю далі
09.11.2015
Телебачення державне має бути тільки україномовним – Масенко

«Замість того, щоб зміцнити мовний кордон з Росією, ми бачимо протилежне – посилення русифікації» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG