Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:17

«Парламент працює всього-на-всього 7-8 днів на місяць! І це проблема!» – Кривошея


Податкова і Мінфін бояться «обліку товару спрощенця» – Пастух

Гості передачі «Ваша Свобода»: народні депутат Геннадій Кривошея («Народний фронт») і Тарас Пастух («Самопоміч»).

Віталій Портников: Сьогодні закінчився термін імунітету уряду Арсенія Яценюка. Прем’єр-міністр виступав перед депутатами.

Насамперед давайте подивимося сюжет, підготовлений моїми колегами, про те, що відбулося сьогодні у парламенті.


– Насправді, панове, як ви бачите, зараз в інформаційному просторі обговорюють ось цю ситуацію з витівкою депутата Барни, з бійкою.

Але я вважаю, що говорити потрібно все ж таки про те, як має функціонувати влада, що робити з виконавчою владою, чи дійсно можлива спільна відповідальність фракцій коаліції за дії уряду, як бути з наступними діями депутатського корпусу по відношенню до кадрового складу Кабміну. Все це – це самі ті питання, які потрібно обговорювати.

Було б для мене дивним обговорювати сьогодні бійку. Хоча я думаю, що багато хто вважає, що це головний сюжет. Але такі сюжети і створюються для того, щоб ніхто нічого реально і не обговорював.

Так що, панове, давайте спробуємо зрозуміти, що має робити парламент далі з урядовим звітом, зі складом урядом? Бачите, що дійсно деякі депутати ставили питання про можливість відставки прем’єр-міністра, а лідер фракції БПП абсолютно очевидно, з моєї точки зору, за політичною арифметикою, сказав, що можна відправити у відставку прем’єр-міністра, але нового прем’єр-міністра парламент все рівно не отримає в нинішній конфігурації.

Тарас Пастух

Тарас Пастух

Тарас Пастух: Моя фракція, яка входить в коаліцію, ми також несемо відповідальність за цей уряд. Ми його підтримували, ми за нього голосували, ми рекомендували в цей уряд також свого міністра. І тому сьогодні говорити про те, що це є уряд Яценюка чи уряд коаліції, сьогодні правильно було з трибуни сказано, що це є уряд України. І до нього можна ставитися позитивно, можна давати йому негативні оцінки.

Сьогодні у нашій фракції склалося дуже багато критичних запитань. Власне, ми їх висловлювали, ми не чекали року часу. Ми зустрічалися з прем’єром, я думаю, щонайменше раз на два місяці. На тих зустрічах ми постійно йому наголошували на тих проблемних питаннях. На жаль, я можу сказати про те, що більшість цих запитань й надалі залишалися запитаннями.

Тому сьогодні для нас такою критичною точкою стало завалення податкової реформи, тому що ми про неї говорили 27-28 грудня минулого року. І ми домовлялися з урядом, що тільки ми приймаємо податкову реформу, бюджет, і уряд зразу ж починає працювати над новою податковою реформою разом з нами, з парламентарями, а не десь тримати це у себе в кабінетах і не випускати на загал ці речі. На жаль, до цього часу ми комплексного документу так і не побачили.

Розроблений бюджет вже на базі цієї податкової реформи – очевидно, там йде ряд змін іншого законодавства, йдуть зміни до бюджетного кодексу. На сьогодні ми його так і не бачимо, його у парламент не внесено. І навіть, якщо ми подивимося і порівняємо ті два законопроекти, які були, Мінфіну і депутатський, сьогодні Кабмін нам пропонує мікс цих двох.

Тобто знову ж таки ми зараз говоримо про те, що депутати на сьогоднішній день не мають над чим працювати. Не дивлячись на такі розробки, ми сьогодні дійсно є перед загрозою однієї дванадцятої. І це на сьогодні найгірша оцінка уряду, яку ми можемо давати. Це якраз, виходячи з цієї ситуації, яка склалася навколо реформи податкової, навколо прийняття бюджету.

І тому ми підтримуємо наших колег. І сьогодні, власне, якраз з чого почався цей ефір, з посту Юрія Луценка про те, що спочатку ми повинні забрати, як димову завісу, питання відставки, довіри чи недовіри уряду, а спочатку вирішити питання першочергові для держави – це питання податків, бюджету. А після того… Тому що це, власне, більше питання політичне – питання уряду.

– Я вважаю, що це конструктивний підхід.

Тарас Пастух: На мою думку, те, що сьогодні відбулося у парламенті, то це до певної міри, можливо, уряд спровокував цю ситуацію, тому що сьогодні була не година запитань. Сьогодні від уряду воно виглядало, як елемент звіту. Депутати сьогодні не готові були слухати звіт. Ми готові були працювати в годині запитань. Можливо, десь це і сприйнялося певною провокацією.

– Ви думаєте, що вони домовилися з паном Барною? Я не впевнений.

Тарас Пастух: Я думаю, що з паном Барною важко домовитися за таке.

Геннадій Кривошея: По-перше, я хочу всім сказати, і ми повинні зрозуміти, що сьогодні уряд прозвітував. Хто і що не говорив би, але звіт...

– Він не мав звітувати, але прозвітував.

Геннадій Кривошея

Геннадій Кривошея

Геннадій Кривошея: Але звіт уряду був. По-перше.

По-друге, впродовж тижня всі міністерства, всі міністри звітували також про свою діяльність, кожен перед представниками преси. Ми маємо про це інформацію. Кожен може про це довідатися.

Інша справа в тому, що, якщо ми говоримо про те, що відбувалося сьогодні в парламенті, чому я говорив, що звіт відбувся, вперше за рік роботи парламенту я в п’ятницю побачив стільки народних депутатів! Зазвичай їх стільки не приходить. Всі приходили з однією метою, щоб почути звіт і заслухати в першу чергу прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Парламент працює всього-на-всього 7-8 днів на місяць! І це є проблема!

Якщо ми говоримо про діяльність уряду, мені приємно, що сьогодні члени коаліції вже починають говорити, що це не уряд прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, а що це коаліційний уряд. Але в нас є одна проблема. Ми почали про це говорити через рік. Але впродовж року ми постійно всі говорили, вибачте на слові, ляпи, всі негаразди проти однієї людини. Ось так і було.

– Це не «Самопоміч». У «Самопомочі», я перепрошую, немає міністрів в уряді фактично.

Тарас Пастух: Є.

– У такій кількості. Один міністр. А уряд фактично уряд «Народного фронту» і БПП. Ну, треба правду сказати.

Геннадій Кривошея: Якщо ми говоримо про конкретні речі, які мають бути, то єдина проблема, яку я вбачаю взагалі, не в діяльності уряду і не в діяльності парламенту, а це проблема співпраці уряду і парламенту. На сьогоднішній день перед тим, як когось звинувачувати, будь-кого, в іншому, то треба спочатку починати працювати.

Якщо ми говоримо про те, як працює парламент, то парламент працює всього-на-всього 7-8 днів на місяць! І це є проблема! Так і є. Ну, можливо, Ви й працюєте. Я ж не знаю. Але ж я бачу, як в мене працюють в комітеті.

– Ви маєте на увазі сесійні засідання чи засідання комітетів?

Приходиш в комітет, більшість депутатів у закордонних відпустках! Нікого не можна побачити навіть на окрузі

Геннадій Кривошея: Я кажу взагалі про роботу парламенту. Тому що є робота в комітетах, а є робота сесійна. Сесійні – це коли ти вже маєш виходити до сесійної зали інформувати і з результатом. Це мають бути ті результати, напрацьовані в комітеті. А коли ти приходиш в комітет, то більшість депутатів знаходиться у закордонних відпустках! Якщо робота в окрузі, то взагалі нікого не можна побачити навіть на окрузі! І це є проблема.

Тому тут, мабуть, є великий недолік і того, що про це депутати знову ж таки погано і не хочуть про це говорити. Та потрібно відноситися критично в першу чергу до себе, до того, як ми не працюємо.

Що, думаєте, «Народний фронт» не критикує себе? Я себе постійно критикую в тому розрізі, що я десь у чомусь не встигаю. Але у нас був принаймні тиждень економічних реформ, і ми розглядали цей важливий пакет економічних законопроектів у Верховній Раді. Здається, їх було 13. І ми їх всі проголосували і в першому читанні, і в другому читанні. Залишилося ще декілька законопроектів, які мають бути розглянуті. Але досить злагоджено, тому що ми у своєму комітеті по цих питаннях працювали більше, ніж півроку. Ми досить активно працювали. Зустрічалися не лише з міністром, а з профільними департаментами, які готували ці законопроекти. Це досить важливі етапи.

І тому, якщо ми в собі будемо відчувати відповідальність, кожен буде відчувати, тоді ми будемо розуміти, що є відповідальність не однієї людини, не одного міністра, а це відповідальність всього коаліційного уряду, починаючи від президента, закінчуючи кожним депутатом, який входить у цю коаліцію.

Тарас Пастух: Ми не є фракція, яка намагається вішати ярлики. Ми розподілили роботу всередині на економічну групу, на соціальну, на військову групу. І я однозначно займаюся питаннями нацбезпеки і оборони, але для мене близькою є бюджетна і податкова тематика.

Я як приклад можу навести. Два тижні тому ми зустрічалися з пані Яресько, просили від неї не те, що дайте, ми хоч ознайомимося, а ми просили: давайте ми вам допоможемо, давайте ми будемо таким комунікаційним містком між тими депутатами, з якими ви не можете знайти порозуміння, і з тими міністрами, з якими ви теж не можете знайти порозуміння. Головна теза її була у тому, що вона два чи три місяці намагається погодити проект бюджету і податкової між міністерствами, всередині Кабміну вони не можуть знайти компроміс. Ми гарантували, що через комітети, через фракції, які представляють ті міністри ми допоможемо їй це зробити. Покажіть нам ці документи і скажіть, в чому проблеми їх прийняття. Я не можу вам показати – ми узгоджуємо з МВФ, ми узгоджуємо з Кабміном, поки ми цей документ всередині не узгодимо, бо я підставлю своїх колег, я видати цього не можу.

Як дві інституції парламент і Кабмін не спрацювали. Кабмін вийшов у самостійне плавання і вирішив всередині розібратися, а парламент нікуди не дінеться – до 1 січня зобов’язаний прийняти бюджет

Тому, коли ми говоримо про співпрацю, я не закидаю це до прем’єр-міністра чи до окремих міністрів. Як дві інституції в цьому випадку парламент і похідний від нього Кабмін не спрацювали. Кабмін вийшов у своєрідне самостійне плавання і вирішив в останній момент, що в першу чергу потрібно всередині розібратися, а парламент нікуди не дінеться – до 1 січня він зобов’язаний прийняти. Отут вже виникає питання: чи дійсно парламент до 1 січня буде здатний прийняти бюджет?

– Маємо запитання додзвонювачів.

Додзвонювач: По-перше, взагалі неетично обговорювати цю бійку. Треба говорити про якісь конструктивні речі.

І про податкове навантаження. Казали, що поєднають два – і урядовий законопроект, і законопроект депутатів. Що буде?

І ще. Як ви гадаєте, панове, коли-небудь буде прийнятий закон про імпічмент президента?

Тарас Пастух: Щодо податкового навантаження більшість експертів схилялися до того, що законопроект, який підготували народні депутати, якраз зменшує податкові навантаження на весь бізнес, тобто і на великий, і на середній, і на малий.

Геннадій Кривошея: Особливо на великий.

– На великий не зменшує?

Геннадій Кривошея: Навпаки, зменшує на великий.

Зменшення ПДФО із 15% до 10% стосується всього бізнесу

Тарас Пастух: Зменшення ПДФО із 15% до 10% стосується всього бізнесу. І залишення спрощеної системи це стосується якраз малого бізнесу. Тому якраз саме в депутатському законопроекті він більше був пробізнесовий.

Якщо ми сьогодні говоримо про законопроект, який представляє сьогодні Мінфін, то скорочується дуже багато тих преференцій, якими сьогодні користувалися середній і малий бізнес. І як людина, яка представляє місто Тернопіль, то це, напевне, найбільша частка людей, які сьогодні самозайняті. І сьогодні виникає питання, якщо ми їх переведемо на цю систему, яку пропонує Мінфін, навіть вже запозичивши частково елементи податкової реформи з депутатського, я більш, ніж впевнений, що це, навпаки, буде заганяти економіку в «тінь». Тому що спрощенці за цією системою будуть зацікавлені мінімізувати свої обороти.

Геннадій Кривошея: Ви говорите про бюджет, який запропонований коли?

Тарас Пастух: Про податковий.

Геннадій Кривошея: Я говорю про податковий, який запропонований після того, коли вже обговорилося на Раді реформ, і коли є вже консолідована позиція?

Тарас Пастух: Так.

Геннадій Кривошея: Вона ще не вийшла від президента.

Тарас Пастух: Вона ще не вийшла. Але ці тези буквально вчора на ефірі Макеєва підтвердила по системі спрощенців, які сьогодні існують, про об’єднання двох груп, про оподаткування, де 85% списується на витрати. Тобто це все залишається. Мінфін фактично цієї частини не змінив.

При цій системі спрощенців будуть заганяти в «тінь» виробників і постачальників української продукції

І практика вже говорить. І я як людина, яка займалася раніше підприємницькою діяльністю, практика показує, що при цій системі спрощенців будуть заганяти в «тінь», якраз виробників і постачальників української продукції. Я думаю, що все ж таки на комітеті ми зможемо довести і переконати, що цього робити не можна. Те, що сьогодні пропонує Мінфін.

Геннадій Кривошея: Ви знаєте, що лякає? Що в нас дуже багато під спрощенцями розуміють… Ну, я розумію, що таке спрощенці, бо теж колись працював на спрощеній системі…

– У нас під спрощенцями дуже багато розуміють робітників, які фактично наймаються працедавцями і ухиляються від сплати податків працедавцями.

Геннадій Кривошея: Так. Оце є дуже велика проблема. Тому тут для того, щоб просто зрозуміти і зробити повну рівновагу, то потрібно знайти якраз цей баланс і, можливо, перейти не на чотири групи, а на три для того, щоб подивитися, яким чином це буде працювати. По-іншому ми їх з «тіні» не виведемо. Тоді в нас виходить, що дуже багато податків залишається у «тіні», які не сплачуються.

Бояться і податкова, і Мінфін обліку товару спрощенця

Тарас Пастух: Власне, можна було б. Єдине питання полягає, чого якраз і бояться і податкова, і Мінфін, я думаю, в обліку товару спрощенця. Якщо ми все-таки забезпечимо, щоб спрощенці не через ці касові апарати у теперішньому вигляді, як є, а якщо б задіяли іншу систему, яка сьогодні фактично податковою запроваджується, де можна касові чеки видавати через мобільні телефони, інші, тобто де відбувається облік, і дати йому можливість не так, як зараз пропонується, тобто два мільйони, три мільйони, а найняти вільно тих 10 людей, які пропрацювали.

Геннадій Кривошея: Повністю підтримую ідею відносно того, що, можливо, два мільйони це буде мало, можна зробити і три, і п’ять. Підтримується ця ідея.

Уряд передбачає 75% компенсації оплати за касовий апарат, щоб не було монополіста, хто торгує касовими апаратами

Але, наприклад, якщо ми говоримо про касові апарати, то я хочу, щоб люди знали, що уряд передбачає 75% повернення, компенсації оплати за касовий апарат. Це раз. Потім уряд пропонує, щоб не було одного монополіста, хто торгує касовими апаратами, щоб був вільний ринок.

– Це все дзеркало дискусії.

Геннадій Кривошея: Щодо закону про імпічмент президента, то для того, щоб розглядати цей законопроект, то, принаймні потрібно, щоб він попав до порядку денного. І ми його готові розглядати. Я думаю, що не бачу в цьому нічого поганого, а тільки обов’язкового.

Але наразі чи є він першочерговим у розрізі? Однозначно це питання потрібно задати в першу чергу, я думаю, голові Верховної Ради.

Тарас Пастух: Ми за такий закон готові голосувати у будь-який день. І ми розуміємо, що тоді, коли людина відчуває, що завтра чи післязавтра можна буде щодо її діяльності зробити якийсь інший висновок, не буде президент чекати 5 років, поки його переоберуть, а, дійсно, парламент може мати на нього вплив, то це все ж таки заставить президента задумуватися над тими рішеннями, які він приймає.

Але це на сьогодні сприймається як політичні рішення так само, як ми вимагаємо прийняття закону про ТСК. Ми прекрасно розуміємо, що сьогодні це є фактично повноваження прокуратури, яка є підконтрольною президенту. Якщо надати такі функції депутатам, то депутати можуть витягнути, як приклад того ж самого Мукачевого, де я був членом нашої парламентської комісії. Ми дійсно виявили дуже багато фактів і корупції, і контрабанди, і всього іншого, але ми не мали права…

– Підмінити собою прокуратуру.

Тарас Пастух: Власне, зібрати цю доказову базу і передати далі слідству, яке вже довело б це питання до суду.

Геннадій Кривошея: Є одна проблема. Я за те, щоб був закон про імпічмент. Однозначно. Він має працювати. Це взагалі одна із проблем, скажімо так. Але це знову ж таки може використовуватися для якихось політичних маніпуляцій в нас у Верховній Раді.

– Звичайно! Цей закон має бути як закон, а не як політичний інструмент.

Геннадій Кривошея: Так, а не політичний інструмент. Це в нас є ця проблема.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG