Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:15

«Росія замислюється, чи треба робити однакові умови для російських і українських пенсіонерів»

У всіх пострадянських країнах ще й досі існує так звана солідарна пенсійна система. А це значить, що тих грошей, які свого часу сплатили теперішні пенсіонери, у пенсійному фонді вже давно немає. А є тільки ті внески, які сплачені цього місяця. І тому не важливо, скільки ви свого часу працювали. Важливо – скільки платять до фонду цього місяця. Тому пенсії залежать і від зарплат, і від стану безробіття у країні. І від ціни на нафту. Принаймні, в бюджетах тих країн, де нафта видобувається.

Які пенсії насправді отримують кримчани і що з тими виплатами буде далі? В нашій студії – генеральний директор «Української федерації убезпечення», експерт громадської організації «Реанімаційний пакет реформ» Галина Третьякова.

– Пенсії, які 2014 року отримали пенсіонери в Криму, є вищими чи нижчими за середньоросійські?

Галина Третьякова: Нижчими, безумовно. Бо переводили українську пенсійну систему. А українська пенсійна система традиційно відставала від російської. І якщо перевести в доларовий еквівалент, ми отримували менші пенсії, ніж отримували росіяни. Росіяни, все ж таки, живуть у країні, забезпеченій нафтою й іншими джерелами наповнення пенсійної системи і державного бюджету. Традиційно пенсіонери – потужний електоральний стимул для російських політиків, саме тому росіянам платили більші пенсії.

– Але чому ж ті люди, які виходять на пенсію зараз, здебільшого отримують пенсії менші, ніж 2014 року?

Росія замислюється, чи треба робити однакові умови для російських і українських пенсіонерів

Галина Третьякова: Я думаю, що змінилась політична ситуація, ставлення Росії до Криму. Політично Росія була налаштована на те, що Крим все ж таки приєднається і стане частиною Росії, і це буде визнано міжнародними організаціями. Цього не відбулось і, відповідно, витрати, які Росія несе для забезпечення півострова, перебільшують ті витрати, які вони розраховували попередніми роками. Туди ж треба відносити і пенсійні нарахування. Росія замислюється, чи треба робити однакові умови для російських і українських пенсіонерів.

– А звідки ті джерела надходжень до російського бюджету? Багато років Росія могла платитити вищі пенсії, ніж в Україні.

Галина Третьякова: Державний бюджет Росії формувався за рахунок податків і того, що вони мають на своїй території. Бюджет Росії не був обтяжений такими речами. Тут мова йде про те, що вони мають місценародження різних копалин. І саме ці корисні копалини (газ, нафта), які продають, дають надходження до бюджету, які у відсотках більші, ніж в Україні. І валовий національний продукт на душу населення більший, ніж в Україні.

– Що буде з пенсійною системою Російської Федерації 2016 року і далі?

Галина Третьякова: Цікаве питання. Справа в тому, що Росія диверсифікувала надходження пенсій десь приблизно 10-15 років тому. Вони, на відміну від України, ввели накопичувальне пенсійне забезпечення. Так званий другий рівень. І стимулювали третій рівень для великих корпорацій. Якщо якась корпорація накопичує для своїх людей пенсійне забезпечення, тоді тимчасово поки ці кошти є вільними, інвестують їх, наприклад, у «Газпром», у цінні папери великих корпорацій. Таким чином, джерелом отримання пенсій в Росії є не тільки солідарна система, яка виплачується за рахунок єдиного соціального внеску з пенсійного фонду, датуванням за рахунок державного бюджету Росії і за рахунок тих накопичених джерел, які збереглись у «другому накопичувальному рівні». Саме з «другого накопичувального рівня» Путін колись інвестував мільярди доларів у Януковича, надаючи з фонду багатств Росії позику Україні.

– Тобто російські пенсіонери профінансували пана Януковича?

Галина Третьякова: Так. І тепер мова йде про те, що оці три мільярди доларів мають повернутись до цього фонду, щоб бути безпосередньо виплаченими пенсіонерам. Чи буде оця позика якось закрита за рахунок державного бюджету Російської Федерації, ми не знаємо. По-перше, Путін вже віддав наказ, щоб судитися з Україною через ці три мільярди. Чи буде Україна повертати, чи ні – вирішуватимуть міжнародні суди.

– На скайп-зв’язку із нашою студією – російський економіст Сергій Хестанов. Наскільки життєздатною є російська пенсійна система?

Сергій Хестанов: Російська пенсійна система страждає на хронічний дефіцит. Пов’язано це з тим, що достроковий вихід на пенсію пільгових категорій населення в Росії оплачує не міністерство і не роботодавці, а пенсійний фонд Росії в цілому. Це призводить до того, що щорічно фіксується значний дефіцит бюджету пенсійного фонду. Якоюсь мірою, збільшення пенсійного віку здатне компенсувати недоліки російської пенсійної системи. Але повністю усунути вдасться лише тоді, коли вихід на пенсію всіх категорій так званих «пільговиків» буде фінансуватись не зі спільного місця, а відповідними міністерствами. Або ж, якщо мова йде про працівників комерційних фірм, – роботодавцями. Якщо це рішення ухвалять, тоді бюджет пенсійного фонду Росії збалансується досить швидко. Поки що дефіцит бюджету пенсійного фонду – неприємна реальність.

– Наскільки реально, що 2016 року в Росії можуть зменшити номінальні розміри пенсії?

Зменшення номінального розміру пенсії – крайня міра. Швидше за все, уряд не піде на неї

Сергій Хестанов: З політичної точки зору, зменшення номінального розміру пенсії – крайня міра. Тому, швидше за все, уряд не піде на неї. Але за умов високої інфляції достатньо проводити неповну індексацію пенсій – для того, щоб її реальний розмір зменшився за декілька років. Принаймні, озвучені ініціативи уряду – це ї є реалізація подібної стратегії.

– Декілька років тому в Російській Федерації ухвалили рішення – заморозити так звану накопичувальну систему пенсійного забезпечення. Як це рішення позначиться на виплаті пенсій?

Сергій Хестанов: Замороження накопичувальної системи пенсій справді повпливає на пенсії майбутніх пенсіонерів за досить тривалий час. Швидше за все, не раніше, ніж за два-три десятиліття. Звісно, до того часу більшість чиновників, які ухвалюють рішення про замороження накопичувальної частини пенсій, навряд чи будуть виконувати свої обов’язки. Саме тому уряд достатньо легко зробив цей крок. Замороження накопичувальної частини пенсій – це свідома жертва грошей майбутніх пенсіонерів заради розв'язання нинішніх проблем. Це свідома поступка стратегії заради невеликої перемоги в тактиці.

– Чи можна чекати збільшення пенсійного віку у Російській Федерації вже найближчим часом?

Сергій Хестанов: Сьогоднішній вік виходу на пенсію встановили у далекому 1932 році. Звісно, з цього часу тривалість життя, в тому числі пенсіонерів, зросла. І ця стара норма не відповідає сучасним реаліям. Але в російському суспільстві громадськість різко налаштована проти підвищення пенсійного віку. Тому, з одного боку, підвищення пенсійного віку неминуче. З іншого – безпосереднє ухвалення рішень щодо збільшення пенсійного віку є дуже конфліктним і дуже тяжким як для влади, так і для суспільства. Рішення щодо збільшення пенсійного віку ухвалять тоді, коли уряд вичерпає всі інші варіанти усунення дефіциту бюджету пенсійного фонду. Не раніше. Але, чим пізніше це зроблять, тим складнішими будуть наслідки.

Оригінал публікації –​ на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG