Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 10:53

Україна має стати лідером серед виробників меду в світі – план переселенця Шмулі


Сергій Шмуля був головним архітектором Красного Лиману та є розробником герба цього міста

Київ – Сергій Шмуля працював головним архітектором міста Красний Лиман, що на Донеччині, та є розробником герба цього населеного пункту. Через війну він вимушено переїхав до Києва, де продовжив займатися бджільництвом, яким займається понад 10 років. Переселенець розробив план, за яким Україна може стати найвідомішим виробником меду в світі. Допоможе в цьому, каже він, використання інноваційної технології в догляді за бджолами. Для реалізації проекту Сергій Шмуля шукає інвесторів.

Фото з пасіки в Донецькій області (надав Сергій Шмуля)

Фото з пасіки в Донецькій області (надав Сергій Шмуля)

Сергій Шмуля у липні 2014 року змушений був переїхати зі своєю родиною з Донецької області до Києва. Його рідне місто Красний Лиман розташоване поблизу Слов’янська – це місто обласного значення, за яке точилися запеклі бої влітку 2014-го. Зараз Красний Лиман перебуває під контролем українських військових, але розташоване поблизу лінії зіткнення.

Сергій Шмуля зізнається Радіо Свобода: ніколи не думав, що покине своє рідне місто, де він працював головним архітектором у 1999-2000 роках, багато чого створив, але найбільше пишається розробкою герба міста, чим вписав своє ім’я в історію Красного Лиману.

Герб міста Красний Лиман

Герб міста Красний Лиман

Знайти «друге дихання» у житті на новому місці

«Війна перервала наше мирне життя, змусила покинути домівку. В такому віці, як ми, дуже складно людям знаходити друге дихання для життя. Ніколи не думав, що почнеться війна», – зізнається чоловік.

В Києві влаштувалися вшістьох у маленькій кімнатці і почали знаходити себе в іншому житті. Сім’я Сергія складається з дружини, двох синів, які одружені, і двох онучок.

Зараз кожен повинен замислитись над тим, не що би взяти від країни для себе, а що би дати країні

«Людям, таким як я, похилого віку вже дуже складно знаходити себе в новому житті. Я дуже вдячний «Центру зайнятості вільних людей», що вони фактично роблять програму, яка є і в Америці, називається «Освіта протягом життя». Ми перевчаємося зараз, щоб знайти себе, щоб далі жити і приносити користь для країни. Зараз кожен повинен замислитись над тим, не що би взяти від країни для себе, а що би дати країні», – розповідає Сергій.

Медова промисловість має поєднати бізнес та громадськість

Сергій Шмуля

Сергій Шмуля

63-річний Сергій Шмуля є професійним бджолярем, займається цією справою понад 10 років. Він продовжує навчатись і ділитись своїми знаннями, і вже розробив план, за яким Україна, на його думку, має стати беззаперечним лідером у медовій промисловості, а українські бджолярі отримуватимуть гідний рівень оплати та визнання.

В мене виникла ідея створити обслуговуючий кооператив для бджолярів, який би долучав до діяльності, в тому числі і воїнів АТО

«В мене виникла ідея створити обслуговуючий кооператив для бджолярів, який би долучав до діяльності, в тому числі і воїнів АТО. Ми хочемо створити соціальний проект, який буде займатись виробництвом і реалізацією продукції бджільництва. Експорт меду з України зараз активно розвивається. Тому ця бізнес-ідея є дуже перспективною», – вважає бджоляр-переселенець.

Кооператив, за задумом Сергія, повинен мати виробничі потужності для переробки і фасування продукції та бути своєрідним центром співпраці бізнесу та громадськості у галузі бджільництва. Сергій Шмуля у 2014 році очолив громадську організацію бджолярів, до якої вже долучилося близько 200 учасників. За задумом автора проекту, він об’єднає бджолярів з усієї України.

Зразки меду громадської організації, яку очолює Сергій Шмуля

Зразки меду громадської організації, яку очолює Сергій Шмуля

Сергій є співрозробником інноваційної технології у бджільництві. Разом із своїм колегою Петром Хмарою, якого вже немає серед живих, він впроваджував біологічний метод лікування бджіл. Винахід належить кандидату біологічних наук Петру Хмарі. Сергій Шмуля робив дослідження і разом з автором ідеї проводив навчання серед бджолярів щодо застосування інноваційної технології.

«Наші бджоли живуть в 10 разів довше, ніж звичайні»

Головна мета біологічного методу – збереження якості продукції та імунітету бджіл. Досі для лікування недуг у комах в бджільництві використовують антибіотики, які негативно впливають на живий організм та мед у кінцевому продукті. Метод, про який розповідає Сергій, є альтернативою.

Наші бджоли живуть в 10 разів довше, ніж звичайні. Якщо бджола живе 39 діб, то наші бджілки будуть жити 396 діб

«Це – біологічний метод і там ціла теорія. Ми ізолюємо матку для того, щоб вона не відкладала яйця і таким чином зберігаємо енергію бджіл для боротьби з хворобами. Бджола як батарейка, вона має заряд: розрядилася і все. А ми зберігаємо цей заряд і наші бджоли живуть в 10 разів довше, ніж звичайні. Якщо бджола живе 39 діб, то наші бджілки будуть жити 396 діб. Такого явища немає ще в історії бджільництва. Це дуже прогресивний метод, він дає якісну продукцію і зберігає бджіл, їхню імунну систему», – ділиться Сергій.

Всі бджолярі, які долучаться до проекту, повинні будуть використовувати цю технологію. Знання передадуть виробникам, а мед проходитиме ретельний контроль якості, каже Шмуля.

Де знайти 450 тисяч доларів?

Сергій має бізнес-план своєї ідеї і зараз активно шукає інвесторів. Він впевнений, що ідею мають підтримати, бо вона має величезні перспективи.

«На повний проект нам необхідно 450 тисяч доларів – це для того, щоб створити виробничі потужності. Ми вивчаємо джерела фінансування для своєї ідеї і частину коштів, думаю, що знайдемо. Це будуть пайові внески членів нашої організації. Я приблизно підраховував, це буде близько 70 тисяч доларів. Решта коштів… Подаю заявки на гранти. Шукаю можливості, але це не так просто. Економічно зараз Україна – не дуже приваблива. Велике сподівання на інвесторів, які зацікавляться дуже перспективним бізнесом», – пояснює Сергій Шмуля.

Зразки меду громадської організації, яку очолює Сергій Шмуля

Зразки меду громадської організації, яку очолює Сергій Шмуля

Сергій планує створити новий підхід в бджільництві-господарюванні. Він вважає за необхідне прибрати усю ланку посередників-перекупників між виробником, бджолярем та кінцевим покупцем.

Бджоли Сергія ще не стали переселенцями

Переселенець-бджоляр мріє створити власну ферму, на якій можна буде не лише виробляти продукцію, а й лікувати людей у спеціальних будиночках. Згідно з теорією «апітерапії», звуки, які відтворюють бджоли, позитивно впливають на біоенергетику людини. Бджоли Сергія поки що залишаються в Донецькій області.

«Нещодавно ми купили будинок в Київській області в Бориспільському районі. Він невеличкий – 26 квадратних метрів житлової площі, ми проживаємо там вшістьох. Фактично як одна кімната, розділена меблями на декілька зон. Думаю, якщо там припиняться всі ті дії, то я повернусь, заберу свою пасіку і перевезу сюди», – ділиться бджоляр.

Кожного дня він перечитує новини з фронту, але засмучується, що покращення не відбувається, бойові дії продовжуються поблизу рідного міста, розповідає Сергій.

«Ми побачили і смерті людей, і ці жахливі збиття наших літаків, які летіли у небі над Красним Лиманом. Ми бачили, як сепаратисти раділи цим подіям. А ми їм говорили: «Там же люди живі, ви розумієте, що робите?!» Але втратили люди ці людські цінності… Я не знаю, як навіть це уявити: ми жили разом і таке розчарування сталося, що одні – на одному боці барикад, інші – на другому», – згадує переселенець.

Сергія Шмуля, як і його родина, завжди мали патріотичні настрої. В його помешканні можна побачити багато української символіки та атрибутики. Сергій залюбки спілкується українською і пишається цим. Очі Сергія однаково натхненно сяють любов’ю, коли він згадує про бджіл та про Україну.

Батьківщина може бути тільки одна і міняти протягом життя батьківщину – це не добре. Тим більше, міняти її в такий військовий спосіб, коли гинуть тисячі людей

«Це моя рідна мова, тому мені дуже легко було перейти, вона мені дуже подобається. Не хочу образити тих людей, які там проживають, але скажу так, що вони задурманені, вони не розуміють, що батьківщина може бути тільки одна і міняти протягом життя батьківщину – це не добре. Тим більше, міняти її в такий військовий спосіб, коли гинуть тисячі людей. Сама ідея цієї зміни не виправдовує втрати, які ми всі несемо», – вважає Сергій Шмуля.

Сергій розуміє, що взявся втілювати в життя великий і непростий проект, проте впевнений, що все вийде так, як він задумав. Родина підтримує його, адже знає, що глобальні задуми батька часто знаходять визнання як в країні, так і в світі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG