Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:46

«Вишки Бойка» під конвоєм російських кораблів перемістили ближче до окупованого Криму – Слободян


Переміщення бурових вишок «Чорноморнафтогазу» в територіальні води Росії, 14 грудня 2015 року

Переміщення бурових вишок «Чорноморнафтогазу» в територіальні води Росії, 14 грудня 2015 року

Чому окупаційна «влада» Криму перемістила бурові установки «Чорноморнафтогазу» в територіальні води Росії і чим на це може відповісти Україна?

Сергій Мокрушин

Чому окупаційна «влада» Криму вирішила перемістити бурові установки «Чорноморнафтогазу» з Одеського газового родовища в територіальні води Росії і чим на це може відповісти Україна? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з прес-секретарем Держприкордонслужби України Олегом Слободяном і директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.

Пікантності цій ситуації додає те, що мова йде саме про так звані «вишки Бойка» – бурові установки, які Україна придбала ще 2011 року за дуже завищеною ціною у спеціально створених для цього посередників. Загальна сума операції тоді склала понад 800 мільйонів доларів. Здавалося б, в Україні про таку крадіжку мають сурмити направо і наліво, але отримати коментарі виявилось не так просто. Наші журналісти звернулись до Міністерства палива та енергетики України, звідки їх перенаправили в компанію «Нафтогаз України», а звідти питання переадресували СБУ, і вже там заявили, що дізналися про події від нас. Як з'ясувалось пізніше, в квітні 2015 року в Росії навіть провели конкурс на розробку Одеського газового родовища. Прокоментувати цю неоднозначну ситуацію погодився прес-секретар Держприкордонслужби України Олег Слободян.

– Де, за Вашою інформацією, зараз розташовані українські вишки?

Олег Слободян

Олег Слободян

Олег Слободян: Мені залишається додати тільки те, що наші кораблі упродовж доби здійснили рейд по акваторії Чорного моря, і двох згаданих вами вишок на колишніх місцях не виявили. Встановлено, що під конвоєм російських кораблів їх перемістили ближче до окупованого Криму. До якого саме квадрату, уточнюється. На те місце, де раніше були ці вишки, росіяни доставили платформу «Таврида» – вона теж була незаконно захоплена Росією минулого року. Біля неї протягом дня перебував буксир «Центавр» – він також був незаконно захоплений разом із компанією «Чорноморнафтогаз». Росіяни виконували монтажні роботи зі зміцнення платформи. Наш корабель перебуває в тому районі, веде спостереження. Ми проінформували за допомогою радіоекіпажу і цього буксира, і «Тавриди» про те, що їхні дії незаконні.

– Одеське родовище розташоване в 150 кілометрах від західного узбережжя Криму, але до Одеси воно ближче. То чиї це все-таки територіальні води?

Олег Слободян: Ми в своєму повідомленні навіть дали точні координати, де розташована платформа «Таврида». Дуже просто переконатись, що вона розташована у виключній економічній зоні України.

– Тобто це справжнісіньке вторгнення? Чи є у Держприкордонслужби повноваження заарештувати порушників?

Олег Слободян: Це не порушення територіальної цілісності або меж, але це захід в економічну зону України. Ми тримаємо зв'язок і з СБУ, і зі Збройними силами України, і по лінії Міністерства закордонних справ виробляють позицію щодо цього. Наразі мені складно сказати, як будуть розвиватись події. Я думаю, що до цього питання варто повернутись пізніше.

– Спасибі. А у нас на зв'язку директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Наскільки, на Вашу думку, для Криму важливою є розробка Одеського газового родовища?

Олександр Харченко

Олександр Харченко

Олександр Харченко: Давайте на це дивитись так: а чи важливо це для України? Насправді, це одне з досить добре розвіданих родовищ газу і нафтового конденсату. В України навіть була угода з компанією «Exxon Mobile», яка починала там працювати, але після захоплення Криму відмовилась від своїх планів. У цьому випадку стовідсотково порушуються економічні інтереси України і цілісність надр. На жаль, у нас зараз немає армії, яка реагувала б відповідним чином, тому ми змушені дуже боязко і обережно говорити, що відповідальні відомства відпрацьовують у всіх можливих напрямах. Тим часом росіяни просто нахабно починають видобувати газ у зоні, де робити це має право тільки Україна.

– Навіщо їм взагалі знадобилось заміняти дві наші вишки на «Тавриду»?

Олександр Харченко: Плавуча платформа для видобутку нафти, коли свердловина вже є, це зовсім інше. Тому тут ми бачимо, швидше за все, чисто технологічне рішення.

– Як це вплине на непросту енергетичну ситуацію в Криму?

Олександр Харченко: Не варто змішувати видобуток «Чорноморнафтогазу» і проблему забезпечення газом самого Криму. Газ у них і так є. А ось на ситуацію, яка склалась у Криму з електроенергією, вже нічого не може вплинути негативно.

– Яка частка кримської електроенергії зараз припадає на газотурбінні установки?

Олександр Харченко: Сьогодні ми можемо робити висновки щодо цього тільки за повідомленнями самих росіян. Вони заявляють, що довели генерацію газотурбінних станцій до 17-20% від загальної недостачі. Це значний обсяг, але проблеми з газом від цього не виникнуть.

– Уже два роки в Україні говорять про те, що нам треба забезпечити свою енергобезпеку, бо від Росії нічого хорошого чекати не доводиться. За Вашим враженням, ми робимо щось у цьому напрямку?

Олександр Харченко: Нам якимось дивом вдалось відбитись від газової залежності. Дивом, тому що прийшли люди начебто Андрія Коболєва, встали заслоном навколо «Нафтогазу» і відбили всі атаки олігархів, у тому числі завдяки підтримці прем'єр-міністра. У результаті сьогодні Україна взагалі не залежить від Росії в плані газу. Росіяни відчайдушно шукають, як би запропонувати нам газ, щоб ми його купили. З іншого боку, у вугільній промисловості та в електрогенерації ситуація прямо протилежна. Агресія Росії на Донбасі відрізала від нас безліч шахт, а зусилля російського олігарха Костянтина Григоришина, який глибоко занурився в наші енергетичні структури, призвели до того, що залежність України від Росії в плані електроенергетики значно зросла. Це зроблено абсолютно свідомо.

– Скільки часу необхідно Україні, щоб забезпечити свою енергонезалежність?

На інцидент із вишками очі закривають, судячи з усього, абсолютно свідомо

Олександр Харченко: Якщо наш президент вирішить, що Костянтин Григоришин більше не близький друг і соратник, а злочинець, якого треба запроторити у в'язницю за антиукраїнську діяльність, то до керівництва Міністерства енергетики та вугільної промисловості, а також інших структур нарешті прийде команда професійних, патріотично налаштованих людей. Після цього, щоб сказати Росії «до побачення», потрібно півроку максимум. Крім того, упродовж дуже короткого часу Україна зможе повністю відключитись від Росії і синхронізуватися з європейською системою – нехай не повністю, але не так, як зараз. Уся ця ситуація виглядає дуже дивно. Пріоритети президентської команди зрозуміти досить складно – і в енергетиці, і в тій самій ситуації з Кримом. Ми хочемо влаштувати блокаду чи ні? Ми хочемо бути незалежними від Росії у всьому чи ми хочемо вперто купувати в неї електроенергію, вимикаючи власні станції? Потрібно визначитись, озвучити, як має бути, і робити так, як сказали. Інакше виходить дивна ситуація, коли публічно виразного курсу немає взагалі, а роблять при цьому прямо протилежне здоровому глузду і в газовій сфері, і в електроенергетиці.

– Чому Україна досьогодні не робила жодних заходів?

Олександр Харченко: Це дуже складно коментувати. Можливо, корінь цієї проблеми у російському місті Липецьку (йдеться, мабуть, про кондитерську фабрику «Рошен» ред.). Найперший обов'язок української влади – реагувати на порушення майнових чи якихось інших інтересів України. На інцидент із вишками очі закривають, судячи з усього, абсолютно свідомо.

Оригінал матеріалу –​ на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG