Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:39

Україна не веде роботу щодо вироблення консолідованої претензії до Російської Федерації – суддя колишнього Гаазького трибуналу

Київ – Конституційні суди чотирьох країн розпочали «Батумський процес», аби засудити дії конституційного суду Російської Федерації, «який міг зупинити анексію Криму, але не зробив цього». Про це заявив під час конференції у Києві голова конституційного суду Литви Дейнюс Жалімас, а його колега з Молдови Александру Тенасе висловив сподівання, що до меморандуму приєднаються також судді з інших країн.

Судді конституційних судів Грузії, Молдови, Латвії та Литви заявили у суботу про необхідність на рівні суддівської спільноти засудити дії російського Конституційного Суду щодо Криму. У березні минулого року він проводив «перевірку» на відповідність анексії півострова російській конституції і дійшов висновку, що все відбувалось законно.

Президент України Петро Порошенко, у свою чергу, високо оцінив підтримку, яку надають ці держави Україні: «Тверда позиція політичного керівництва всіх балтійських країн є цементуючим фактором, що забезпечує єдність Європейського Союзу і солідарність з Україною».

Це – прецедент, коли суди інших країн визнають рішення Конституційного суду Росії не відповідним нормам міжнародного права, вважає Борис Захаров, керівник адвокаційного центру Української гельсінської спілки з прав людини.

«Це рішення потім буде використовуватися міжнародними судами, а також – на дипломатичному рівні

«Це рішення потім буде використовуватися міжнародними судами, а також – на дипломатичному рівні, щоб примушувати Росію виконувати свої міжнародні зобов’язання», – зауважує він.

Якби ще це був суд ООН, а рішення судів національних держав Росія може не визнавати

Водночас, на думку колишнього директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олега Волошина, на практиці згадана заява нічого не означає, оскільки світове співтовариство і так не визнає законності анексії півострова.

«Це питання декларацій, – каже він. – Не вірю, що якимось юридичним способом, тим більше, такими манівцями, можна чогось досягти. Йдеться про національні суди окремих держав. Якби ще це був суд ООН, а рішення судів національних держав Росія може не визнавати».

Міжнародних правових механізмів скасувати рішення конституційного суду Росії немає – Василенко

Згадана заява представників Конституційних судів зроблена для привернення уваги до проблеми анексії Криму. Так, зокрема, вважає юрист-міжнародник, дипломат, колишній представник України в Раді ООН з прав людини і суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко. За його словами, рішення конституційного суду будь-якої країни є остаточним і не підлягає оскарженню. З іншого боку, зазначає він, застосування Росією військової сили, організації «референдуму» та спроби потім «легалізувати анексію» не вкладаються ні в норми міжнародного права, ані в норми російського внутрішнього законодавства – тому вони не є легітимними.

Проблема в тому, що наразі міжнародних правових механізмів скасування цих рішень немає, зауважує Василенко. Згадана заява, на його думку, має виключно політичне і моральне значення.

Росія не розуміє мову сили права, а розуміє тільки мову сили

На думку судді, відмовитись від такої політики Росію може змусити тільки посилення міжнародних санкцій. І в цьому дуже важливе значення мають дії української дипломатії, наголошує Володимир Василенко.

«Акцент робити не на, так би мовити, умиротворенні агресора і всіляких поступок агресору, а переконати міжнародне співтовариство посилити міжнародно-правові санкції проти Російської Федерації. Тому що Росія не розуміє мову сили права, а розуміє тільки мову сили», – говорить він.

Окрім того, за словами юриста, потрібно вживати заходи і на національному рівні. Зокрема, каже Василенко, не ведеться системна робота щодо вироблення консолідованої претензії України, що стала жертвою агресії, до Росії, яка вчинила акт агресії.

«Я маю на увазі юридичне оформлення всіх фактів, які свідчать про вчинення Росією факту агресії проти України, всіх фактів, які свідчать про ту шкоду, яку заподіяла Росія Україні – і пред’явлення Росії цієї претензії формально, формальними каналами», – зазначає Володимир Василенко.

Україна передала на розгляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі дві справи – Коваль

Верховна Рада України передала на розгляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі дві справи – щодо убивств на Майдані та злочинів у зоні конфлікту на Сході України, розповідає юрист-міжнародник, член Міжвідомчої комісії з імплементації міжнародного гуманітарного права при Міністерстві юстиції України Дмитро Коваль.

У результаті можуть бути притягнуті російські військовослужбовці та високопосадовці, причетні до воєнних злочинів на Сході України

«Щодо першої ситуації прокурор вже зробив висновок, що злочинів міжнародних не було скоєно під час подій на Майдані. Тим не менш, щодо сходу ситуація ще досліджується. І звісно, у результаті можуть бути притягнуті російські військовослужбовці та високопосадовці, причетні до воєнних злочинів на Сході України», – каже юрист.

Водночас, зазначає він, якби Україна ратифікувала Римський статут, що є одним із зобов’язань в контексті угоди про асоціацію з ЄС, це дозволило б Україні брати участь у виборах суддів Міжнародного кримінального суду та бути залученою у консультаціях щодо справ, які розглядає суд. Також, на думку Коваля, це був би важливий репутаційний крок для України і демонстрація її послідовної політики.

15 грудня Верховна Рада не включила у порядок денний законопроект щодо змін до Конституції щодо ратифікації Римського статуту. Віце-спікер Оксана Сироїд заявила, що для ухвалення закону у парламенті немає достатніх трьохсот голосів.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров раніше виступав із закликом про створення окремого міжнародного майданчика для питань, що стосуються деокупації Криму.

«Постійне твердження партнерів України, що, мовляв, за умови виконання Росією мінських угод з неї будуть зняті економічні санкції, крім тих, що були оголошені у зв’язку з окупацією Криму, з нашої точки зору, несе реальну втрату Україною Криму», – сказав він.

МЗС Росії 10 грудня після доповіді спостережної місії ООН про ситуацію в Україні виступило із заявою, засудивши продовольчу та енергетичну блокаду Криму, а також звинувативши українських силовиків у воєнних злочинах на Донбасі і висловивши занепокоєння недостатньо ретельним, на їхню думку, розслідуванням злочинів під час Майдану і Одеських подій.

Президент України Петро Порошенко повідомив, що 21 грудня буде офіційно оголошене продовження ще на півроку санкцій проти Росії за невиконання Мінських угод.

Про те, чи може бути дієвим вплив Батумського порцесу на політику Кремля, йшлося в ефірі Ранкової Свободи. Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG