Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:07

Польща частину грошей з податків спрямовує в громадський сектор, а не в державний бюджет

Варшава – Понад 60 відсотків поляків підтримують фінансово різноманітні громадські ініціативи. Грошову або матеріальну допомогу від громадян Польщі отримує майже половина польських неурядових організацій. За цими показниками Польща все ще відстає від сусідньої Німеччини чи скандинавських країн, однак масштаби нинішньої польської благодійності не порівняти з її рівнем у 1990-х. За останні 15 років кількість громадських організацій у Польщі зросла втричі, нині їх понад 80 тисяч. За словами експертів, динамічний розвиток «третього сектору» країни – це результат продуманої державної політики. Як і чому Польща заохочує своїх громадян, фірми і підприємства до благодійності? Про це Радіо Свобода розповіли громадські діячі з Варшави і Гданська.

Катажина Бласінська, віце-голова «Фонду суспільно-економічної рівноваги» каже, що польські органи місцевого самоврядування дедалі частіше передають частину своїх завдань громадським організаціям. За її словами, в цьому зацікавлені обидві сторони.

«Третій сектор» прагне, щоб на нього покладали якомога більше завдань, а самоврядування дедалі більше говорить про переваги такої передачі своїх завдань неурядовим організаціям. Річ у тім, що такі завдання, якщо їх реалізують неурядові організації, коштують державі дешевше, а якість їхнього виконання – краща. Самоврядування вважає, що воно, передаючи ці завдання громадським організаціям, доручає їх експертам і спеціалістам у цій галузі», – каже вона.

Бласінська пояснює, що в органах самоврядування не завжди є спеціалісти з різних галузей, а неурядові організації спеціалізуються на конкретних напрямах. Крім цього, каже вона, у таких організацій добре налагоджені контакти з місцевими громадами, вони знають, що людям на місцях потрібно і як ці потреби задовільнити. Співпрацю органів самоврядування з громадським сектором регулює закон «Про діяльність супільно-корисних організацій і «волонтаріат». Влада передає частину своїх завдань «третього сектору» й фінансує таку діяльність із місцевих бюджетів.

Таких напрямків, у рамках яких органи самоврядування можуть передати неурядовим організаціям свої завданняє, є 32. Найчастіше це – завдання з соціальної допомоги, розвитку культури і мистецтва, а також популяризація фізкультури та спорту

Бласінська перелічує напрямки, у яких реалізується ця співпраця: «Таких напрямків, у рамках яких органи самоврядування можуть передати неурядовим організаціям свої завданняє, є 32. Це прописано в законі. Найчастіше це – завдання з соціальної допомоги, професійної та соціальної інтенграції або реінтеграціїї, розвитку культури і мистецтва, збереження національної культурної спадщини, допомога інвалідам, а також діяльність, спрямована на збереження мов та ідентичності національних і етнічних меншин, а також популяризація фізкультури та спорту».

Бласінська розповідає, які саме завдання місцева влада у її Поморському регіоні передала громадським організаціям.

Місцева влада передала неурядовим організаціям утримання їдальні для бідних і безхатченків, притулок для бездомних вагітних жінок або ж матерів з малолітніми дітьми, заклади виховання і опіки над дітьми...

«Місцева влада передала неурядовим організаціям утримання їдальні для бідних і безхатченків, притулок для бездомних вагітних жінок або ж матерів з малолітніми дітьми, заклади виховання і опіки над дітьми, центри кризової допомоги, будинки для літніх людей і невиліковно хворих, центри допомоги для осіб з психічними відхиленнями, центри самодопомоги, а останнім часом так звані «сусідські будинки», – говорить Бласінська.

«У Польщі є дві податкові пільги»

Павел Лукасяк, керівник Академії розвитку філантропії у Польщі наголошує на тому, що польська держава знайшла ефективний спосіб заохочення громадян підтримувати «третій сектор». Згідно з законом про суспільно-корисні організації, польські благодійники, які фінансово підтримують такі товариства чи фонди, можуть користуватися двома типами пільг.

Якщо фізична особа передасть неурядовій організації 1 відсоток від свого податку, то вона нічого не доплачуватиме

«У нас є дві податкові пільги. Якщо фізична особа передасть неурядовій організації 1 відсоток від свого податку, то вона нічого, крім цього, не доплачуватиме. Тобто цей 1 відсоток податку потрапить не в державний бюджет, а надійде до організації. Натомість, якщо грошову допомогу організації зі статусом суспільно-корисної надає юридична особа, то вона знижує відсоток свого оподаткування, тобто платить менший податок», – розповідає він.

Лукасяк каже, що закон, який стимулює благодійність у Польщі ухвалили понад 10 років тому. Чому польські політики погодилися на те, щоб частина податків громадян і фірм потрапляла не в державну казну, а на рахунки неурядових організацій?

«Головною метою, з одного боку, було зміцнення у суспільстві настроїв, які сприяють благодійності. А з іншого боку, завданям законотворця було заохочення до співпраці фізичних осіб з організаціями. Це дуже важливо, щоб будувати щось на кшталт ринку, на якому організації можуть пропонувати свої послуги, а потенційні благодійники можуть подумати про те, яку з них підтримати», – пояснює Лукасяк.

Співпраця має базуватися на довірі – Богачек

Мартина Богачик, віце-голова фонду «Освіта для демократії», реалізує благодійні проекти в Україні. Порівнюючи польські та українські реалії, вона говорить про недовіру української влади до неурядових організацій.

«У цьому році ми спільно з українським партнером, тобто з організацією «Крим SOS» за гроші з премії, яку отримав Мустафа Джемілєв надавали фінансову підтримку родинам Небесної сотні, родинам медиків і журналістів, які загинули в АТО, і багатодітним сім’ям. Виявилося, що для того, щоб український партнер міг передати таку пожертву і щоб вона була звільнена від оподаткування в Україні, така сім’я мусить надати безліч документів, які підтверджують, що чоловік загинув в АТО, але виявилося також, що є такі сім’ї, які, згідно з законом, не відповідають цим вимогам і тоді ця сума оподатковується. І мені здається, що це не зовсім правильно», – розмірковує Богачик.

Мартина Богачик наголошує на важливій особливості взаємодії польської влади з недержавними організаціями.

У Польщі ця система базується на спільній довірі: як влади до громадських організацій, так і людей до громадських організацій

«У Польщі ця система базується на суспільній довірі: як влади до громадських організацій, так і людей до громадських організацій. Якщо хтось мені ці гроші передав, то він має бути впевнений, що я можу самостійно вирішувати, чи ця сім’я, чи людина потребує допомоги. І тоді цій людині вже не треба показувати жодних документів: ні свідоцтва про народженння дитини, ні підтвердження того, що дитина є інвалідом тощо...», – стверджує вона.

Мартина Богачик каже, що польські громадські організації, які надають благодійну допомогу в Україні, неодноразово натрапляли на абсурдні ситуації, зумовлені недосконалістю законодавства. Скажімо, дотепер невідомі долі деяких захисників Донецького аеропорту. Їхні сім’ї не можуть надати довідок про загибель годувальника. А це означає, що благодійник мусить сплатити податок за допомогу, яку йому надали. На думку, польської громадської діячки, зараз під час нинішньої драматичної ситуації в Україні – саме час, щоб змінити принципи надання благодійної допомоги, зробити їх більш еластичними.

На цю ж тему:

21.12.2015
Благодійність по-українськи: попри кризу, допомагає кожен другий

«Конче важливо на законодавчому рівні закріпити можливість робити добру справу» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG