Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 15:49

Гроші і для бюджету, і для благодійництва є, в «тіні» – експерт


©Shutterstock

©Shutterstock

«Ми робимо все можливе для того, щоб держава зменшила свій вплив» – Ґетман

Спостерігаючи за тим, наскільки неефективно працює держава, використовуючи кошти з їхніх податків, багато українців запитують, чи не краще було б зменшити вплив держави до мінімуму і передати ці гроші тим, хто довів свою ефективність – волонтерам, благодійникам, «третьому сектору». Але чи не підривають вони цим основ держави? Як зробити так, щоб держава і благодійники не змагалися за гривню платників податків, а стали партнерами? Як зробити так, щоб держава підтримала благодійність, адже йдеться не лише про ефективність неприбуткових організацій у наданні послуг, але і про соціальну солідарність? Про це говоримо з координатором групи податкової реформи реанімаційного пакету реформ Олегом Гетьманом.

Нам вдалося зрозуміти, в чому ключові проблеми податкової реформи України. Перш за все – це корупційність та дискреція цих податків. Саме через ці проблеми рівень тінізації економіки сягає більш ніж 50%

– Ми працюємо над податковою реформою вже майже рік і нам вдалося зрозуміти, в чому ключові проблеми податкової реформи України. Перш за все – це корупційність та дискреція цих податків. Саме через ці проблеми рівень тінізації економіки сягає більш ніж 50%, згідно з останніми даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Тому потенціал надходжень до бюджету дуже великий – більш ніж 100 мільярдів гривень, які зараз перебувають у «тіні».

Запуск електронних сервісів для платників податків, зменшення дискреції, зменшення каральних функцій податкової міліції, ліквідація податкової міліції, зміна оподаткування прибутку – завдяки всім цим заходам бізнесом буде займатися набагато простіше, а рівень тінізації зменшиться до 25–30%

Саме запуск електронних сервісів для платників податків, зменшення дискреції, зменшення каральних функцій податкової міліції, ліквідація податкової міліції, зміна оподаткування прибутку – завдяки всім цим заходам, є розрахунки, що бізнесом буде займатися набагато простіше, а рівень тінізації зменшиться до 25–30%. Що збільшить надходження до бюджету на 50–70–80 додаткових мільярдів гривень.

Тому будь-які ініціативи, якщо вони будуть з боку народних депутатів або благодійних фондів, спрямовані на те, щоб підприємства якийсь відсоток мали можливість віддавати на благодійність без оподаткування, ми, звичайно, підтримаємо.

Вважаємо це досить прогресивною європейською та світовою практикою, і після проведення всієї податкової реформи ми не бачимо ніяких загроз для державного бюджету, тому що надходження при проведенні комплексної реформи будуть значно вищими, ніж втрати, на декілька мільярдів чи сотень мільйонів гривень від втрат, коли відсутнє оподаткування благодійних внесків.

– Можливо, більше б підходила американська модель, а не європейська. Адже ми знаємо, що в Америці значна частина соціального навантаження знімається з держави і віддається на приватні інституції. В Америці «третій сектор» займається соціальними проектами в 4 рази більше, ніж в інших індустріально розвинених державах. Чи Україна не готова настільки радикально обмежити свій вплив на соціальну галузь?

Ми робимо все можливе для того, щоб держава зменшила свій вплив

– Це не може вирішитися за один рік, але ми робимо все для того, щоб зменшити роль держави як у перерозподілі видатків через публічні фінанси, так і в інших соціальних секторах. Так, наприклад, наша пенсійна група розробила концепцію на цей час, а найближчим часом буде законопроект щодо реформування фондів соціального страхування. Це – один з прикладів. Ми робимо все можливе для того, щоб держава зменшила свій вплив. Тому ми підтримуємо, звичайно, шлях до такої моделі. Відразу перехід до американської системи – це надто радикально, але виникнення приватних пенсійних фондів, наприклад, наші експерти підтримують.

– Скільки на вашу думку могло б українське суспільство віддавати напряму на благодійність? Наприклад, у Польщі 1%, який поляки можуть відрахувати зі своїх податків, призвів до того, що за останні 15 років кількість громадських організацій збільшилася втричі, і нині їх там – 80 тисяч, і практично кожен четвертий мешканець країни є членом цих організацій. І це ще, порівняно з західноєвропейськими державами, невеликий відсоток. Тобто скільки українці могли би пожертвувати напряму?

– На мій погляд, потрібно проаналізувати, але приблизно 1% не викликає жодних заперечень, можливо й більше.

На цю ж тему:

22.12.2015
Поляків до благодійності заохочують податковими пільгами

Польща частину грошей з податків спрямовує в громадський сектор, а не в державний бюджет далі

21.12.2015
Благодійність по-українськи: попри кризу, допомагає кожен другий

«Конче важливо на законодавчому рівні закріпити можливість робити добру справу» далі

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG