Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:12

«Саме малий і середній бізнес стануть тим канатом, за який ми притягнемо Крим на місце» – Лієв


«Лише за рік ФСБ Росії і «прокуратура» Криму змусила Зубкова себе «поважати». На жаль, це чекає всіх підприємців у Криму, які звикли до свободи»

З 10 грудня в Криму не працюють зоопарк «Казка» і сафарі-парк «Тайган». Їхній власник – Олег Зубков оголосив страйк у відповідь на дії російської прокуратури Криму. Бізнесмен підтримував окупацію, проте саме після того, як Крим потрапив під контроль російської влади, у нього почалися проблеми: спочатку російська прокуратура півострова звинуватила його у контрабанді птахів, потім були перевірки через начебто хворобу в мавп, тепер російське слідство виявило, що Зубков не має прав на землі, де розташовані його заклади. Бізнесмен називає ці дії «рейдерською атакою кримських сепаратистів-високопосадовців». Про ситуацію довкола бізнесу Олега Зубкова та загальний клімат для підприємництва на кримському півострові за російської влади говоримо з радником міністра аграрної політики України та екс-міністром курортів та туризму Криму Олександром Лієвим.

– Що стоїть за конфліктом Олега Зубкова та окупаційною владою Криму?

Олександр Лієв: Назвати Зубкова простим дуже складно. І нам також було нелегко знаходити з ним контакт. Але в нас була досить чітка, принципова позиція – підтримувати такі проекти. І, незважаючи на всі складнощі характеру, він справді робив важливу і потрібну справу, і робив цю справу на території Криму. Ялтинський зоопарк «Казка» – це успішний проект, який відвідувало стільки ж туристів, скільки й «Ластівчине гніздо». Хоча це було в тому районі, де туристів фактично ніколи не було.

– Не біля моря?

Саме малий і середній бізнес стануть тим канатом, за який ми притягнемо Крим на місце. Цей середній клас – це ті, хто не змириться

Олександр Лієв: Абсолютно вірно. Олег Зубков – волелюбна людина. Людина із досить складним характером. І мене дуже здивувало, що він тоді підтримав російську окупацію, тому що він дуже проєвропейський. І не вірю, що він міг змиритися з тим, що мера міста не обирають, а призначають. Він не міг змиритися з тим, що не можна прийти до місцевої влади і поставити запитання, як він ставив нам, коли там була українська влада. І слід сказати, що ми це все виконували і прислухались до нього. Тому мені дуже складно сказати, чому він зробив цей вибір. Цілком очевидно, що це мало завершитись так. Це не дивує, але я здивований, чому це продовжувалось так довго. Лише за рік Зубкова взяла Федеральна служба безпеки Росії і «прокуратура» Криму, взяла його за всі місця і змусила себе, так би мовити, «поважати» . На жаль, це чекає всіх підприємців у Криму, які звикли до свободи. Але, на щастя, під час роботи української влади в Криму, за 25 років української незалежності, більшість бізнесменів звикли до цієї свободи. І саме цей малий і середній бізнес, на мою думку, стане тим головним ядром, тією ниткою, канатом, за який ми притягнемо Крим на місце. Цей середній клас – це ті, хто не змириться. І вони не зможуть, після того як були вільними, жити в «російській моделі».

Як буде розвиватись цей конфлікт між Зубковим і окупаційною владою в Криму?

Олександр Лієв: Я впевнений, що цей конфлікт не знайде завершення, яке задовольнить Зубкова, – це системний конфлікт, це зіткнення зовсім різних ідеологій і філософій.

– Якщо і ялтинський зоопарк «Казка», і парк «Тайган» – дуже важливі проекти для Криму, тоді чому цьому конфлікту російські засоби масової інформації приділяють так мало уваги?

Олександр Лієв: Цей об'єкт був важливий для Криму раніше, зараз він неважливий, тому що це не військова база або стратегічний об'єкт військового комплексу. Крим – непотоплюваний авіаносець. Саме така концепція Криму в Російської Федерації для його розвитку – гроші інвестуються лише в ту інфраструктуру, яка пов'язана з військово-промисловим комплексом. Так, звісно, навіть на крейсері «Аврора» є пісочниця, до якої водять туристів. Парк левів «Тайган» був такою «пісочницею». Вартість її дужа низька для російської влади. Тому те, що директор цієї «пісочниці» намагався вимагати дотримання якихось прав – це було для них дивиною. Як-то кажуть, знахабнів.

Чи може розвиватись підприємництво на тій території, де немає головної умови розвитку – гарантії права власності?

Продати туристичний бізнес у Криму – вкрай важко. Ніхто із заможних пропутінських росіян не поспішає купувати там бізнес

Олександр Лієв: Мови про кримську туристичну перспективу зараз немає. По-перше, Крим стає «сірою зоною». Це місце, яке міжнародний турист відвідувати не може. Не існує успішних туристичних регіонів, де є монопотік. Наприклад, у Китаї є декілька туристичних регіонів, де відпочивають, в основному, китайці. Ці регіони не є успішними. Але є острів Хайнань – міжнародний китайський курорт. І там він розвинувся до рівня, скажімо, Каліфорнії. Це міжнародний курорт, який відомий на весь світ. Крим, не будучи міжнародним курортом, не має туристичної перспективи. Як наслідок, він не може мати інвестицій. Інвестиції, які були вкладені під час України, буквально притягнуті, тому що ми кожного інвестора «водили за руку», виходять із проекту. Вони потроху намагаються продати своє майно. Хоча продати зараз дуже непросто. Продати туристичний бізнес у Криму – вкрай важко. Ніхто із заможних пропутінських росіян не поспішає купувати там бізнес. Так, купити якусь домівку, або захопити якийсь шматок від «Масандри», чи від якихось унікальних земель – це вони залюбки. Але вкладати в системний бізнес бажання немає.

На телефонному зв'язку – голова президії Асоціації молодих підприємців Росії в Криму Дмитро Філоненко. Дмитре, яким буде наступний рік для кримського малого бізнесу?

Дмитро Філоненко: Очевидно, що весь турпотік наступного року буде спрямований до Криму. І якщо казати про позитивний сценарій, як зараз прийнято, тоді якраз для малого і середнього кримського бізнесу, як ніде в Росії, має бути розвиток у Криму. Звертаючи увагу на ті обставини, які ми маємо на сьогоднішній день – Єгипет і Туреччина закриті для російського туриста – російський турист буде змушений їхати відпочивати до Криму.

Олександре, чи Ви погоджуєтеся з такою оцінкою?

Олександр Лієв: В принципі, із Соловків із таким підходом вони б легко зробили туристичний регіон. Можливо, навіть більш відвідуваний, ніж Анталія.

Яким чином?

Турист в усьому світі – це людина, яка має право вибору. Але коли «туризм вимушений» – це новий метод туризму в Росії

Олександр Лієв: Саме цією вимушеністю. Як вони кажуть: «будуть змушені поїхати». Турист в усьому світі – це людина, яка має право вибору. Головне, що за цей час змінилось – інформаційні технології. Це головна революція. І друга революція – подорожі. Людина, подорожуючи світом, ознайомлюється з культурою, розповсюджує культуру своєї країни. Але коли туризм усередині країни, коли це «туризм вимушений» – це новий метод туризму. Думаю, що «вимушений туризм» можна було б розвивати в Росії, і ті ж Соловки зробити «вимушеним туристичним регіоном».

– Чи поїде російський турист, якому заборонили їхати до Єгипту й Туреччини, до Криму?

Олександр Лієв: Росіяни є різні. Мені подобались ті росіяни, які приїжджали до Криму раніше – люди з величезною внутрішньою філософією. Це навіть не туристи, це паломники. Вони приїжджали до Криму за цією багатонаціональністю, духовністю, яка не має обмежень. Сьогодні ця духовність зачинена «зеленими чоловічками», огороджена колючим дротом. І ті, хто їде туди зараз, – інші туристи. Це той «тагіл», до якого кримчани не дуже звикли. Вони приїдуть. Туристичний потік минулого року в Криму склав майже півтора мільйона осіб. Близько 700 тисяч осіб – це люди, які приїхали за путівками. Тобто були розпорядження для великих підприємств, що ви маєте відправити певну кількість людей у певний санаторій. Назвати це туризмом досить складно, більше схоже на відрядження. Відрядження на нашу чудову землю. Я сподіваюсь, що ця земля змінить їх і вони заберуть щось приємне. Але це не про туризм. Це про інше.

– У яких секторах, крім туризму, може розвиватись бізнес в Криму?

Дмитро Філоненко: Зараз є певні ніші в аграрному секторі, які абсолютно не зайняті. Асоціація молодих підприємців Росії, яку я представляю, на сьогодні має низку проектів. Ми співпрацюємо з фондом мікрофінансування бізнесу «Республіки Крим». Ця організація надає великі кредити. Зараз приблизно мільйон рублів, але буде переглядатись цифра до 3 мільйонів рублів під 8-10% річних. Таких кредитних ставок більше ніде немає.

– Чи варто в Криму очікувати масового розвитку сільського господарства?

Олександр Лієв: Що стосується аграрного бізнесу – це друга частина кримчан, які постраждали більше за всіх. Красноперекопський, Роздольненський, Первомайський, Кіровський, Сакський райони – це райони, які були напівпустелею. І в старих підручниках географії вони вважались напівпустелями. Але зараз вони стали напівпустелями і за кількістю вологи. Після перекриття Північно-Кримського каналу почалась брехня з боку Російської Федерації, що вони його відновлять і повернуть річки. Але нічого не було реалізовано. Вже два роки зрошувальне землеробство в Криму «поховали». При цьому підприємці, які жили в цьому регіоні, не мали жодних інших варіантів для роботи. Там немає заводів, немає іншого бізнесу. Зараз у Первомайському районі ціни на нерухомість такі самі, як у 90-ті роки. Слід відзначити досить важливі гідрологічні зміни півострова. У зв'язку зі збільшенням буріння свердловин збільшилась їхня солоність, тому постає проблема питної води. І Первомайський район від цього дуже страждає. Так, справді, військовий комплекс працює дуже гарно. Справді, пенсіонерам платять більшу пенсію, ніж отримують пенсіонери на території України. Але аграрна галузь у Криму доживає останні місяці.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG