Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:49

Польські теологи вважають, що зближення церков триває, навіть якщо на перший погляд цього не видно

Варшава – Діалог між православ’ям та католицизмом триває, хоч на перший погляд він може бути непомітним. Зміни у відносинах двох найбільших християнських церков, які відбулися після взаємного відкликання екскомунік між Римською та Константинопольською церквами у 1965 році – величезні. Та чи варто їх прискорювати у світлі сучасних драматичних подій, які відбуваються сьогодні у світі, а зокрема в Україні? Про це розмірковують богослови та церковні діячі Польщі, де православно-католицька співпраця триває десятиліттями й приносить відчутні плоди.

Cвященик-єзуїт Марко Бляза викладає богословські дисципліни на папському теологічному факультеті Колегії «Боболянум» у Варшаві, а також в Українському католицькому університеті у Львові. Він пояснює, чому з точки зору католицької церкви нині складно вести діалог із православ’ям.

З католицької точки зору найважливішим є те, щоб якнайшвидше відбувся всеправославний собор

«Передусім ця ситуація складна, тому що православ’я – різноманітне. Кожне з них – інакше: грецьке, румунське, грузинське, слов’янське. Ми, католики, знаємо, що у православних є різні внутрішні проблеми. Це було відчутно в 2007 році, коли дві сторони редагували спільний документ у Равенні на тему авторитету в церкві, найвищої церковної влади. Там виникла проблема примату – була напруга між Константинополем та Москвою. Ми знаємо, що з історичної точки зору Константинополь має першість у православ’ї, але фактично дуже важливий московський центр, з огляду на те, що Російська православна церква є найпотужнішою церквою в православному світі. Ми, католики, знаємо про цю напругу, і я думаю, що з католицької точки зору найважливішим є те, щоб якнайшвидше відбувся всеправославний собор», – говорить він.

Католицький теолог розповідає, що спільний собор усіх православних церков мав відбутися наступного року в Туреччині, де є осідок Константинопольського патріарха. Та нині складно сказати, чи відбудеться ця довгоочікувана подія з огляду на велику напругу в російсько-турецьких стосунках.

За словами отця Блязи, важливо, щоб всеправославний собор відбувся.

«Врешті був би якийсь спільний голос православної церкви щодо неправославних, зокрема католиків. Річ у тім, що кожна православна церква має свою, так би мовити, політику щодо відносин з католицькою церквою. Наприклад, грецька православна церква не визнаватиме хрещення в католицькій церкві, слов’янські церкви, швидше за все, визнаватимуть таке хрещення, тобто ми бачимо, що немає спільної позиції навіть у таких суттєвих, дуже практичних справах», – пояснює він.

Отець Бляза каже, що процес католицько-православного ділогу неабияк ускладнюють конфлікти серед православних в Україні. Адже Московський патріархат не хоче на офіційному рівні вести розмову із Київським патріархатом, а це ускладнює організацію перемовин за участю всіх церков.

Важливою подією, яка зможе щось змінити, буде всеправославний собор. І було б добре, щоб всі автокефальні і автономні православні церкви брали участь у цьому соборі, аби рішення такого собору вважалися рішеннями цілого православ’я

«Цей діалог нелегкий. І найближчим часом він не буде легким, та, думаю, такою важливою подією, яка зможе щось змінити, буде всеправославний собор. І, можливо, було б добре, щоб католики молилися, щоб цей собор все-таки відбувся, щоб всі автокефальні і автономні православні церкви брали участь у цьому соборі, аби рішення такого собору вважалися рішеннями цілого православ’я», – наголосив отець Марко Бляза.

Зближення церков – це не тільки вселенський рівень

Польський православний теолог отець Генрик Папроцький каже, що він сповнений оптимізму щодо міжконфесійного діалогу.

Діалог триває, він може бути непомітним, але католицько-православні контакти є постійними. Взаємні візити представників церков до Риму і Константинополя стали вже традицією, тож ситуація не є поганою

«Як християнин я завжди є оптимістом, бо це така ознака християнства, яке є оптимістичною релігією. Діалог триває, він може бути непомітним, але католицько-православні контакти є постійними. Делегації двох церков зустрічаються на різних заходах, з’їздах тощо. Взаємні візити представників церков до Риму і Константинополя стали вже традицією, тож ситуація не є поганою», – пояснює священик Польської автокефальної православної церкви.

Водночас православний богослов зазначає, що в історії християнства ніколи не було таких періодів, коли всі християни вірили так само. За його словами, це був ідеал, до якого прагнули віруючі, та відмінності між церквами були завжди від самих початків християнства. Головною проблемою християнства, за словами отця Папроцького, є не так його поділ на конфесії, як ненависть, яка іноді спалахує між представниками різних церков, а це перекреслює християнське вчення.

Як долати проблеми у взаєминах католиків і православних, які родом з далекого минулого? Отець Папроцький говорить по необхідність конкретних ініціатив і справ, що зближують церкви на національному рівні.

Щоденні контакти церков, наприклад, у нас тут у Польщі, мають позитивні приклади, які підтверджують, що ми можемо діяти разом

«Щоденні контакти церков, наприклад, у нас тут у Польщі, мають позитивні приклади, які підтверджують, що ми можемо діяти разом. Наприклад, нещодавно був спільний лист всіх христянських церков у Польщі щодо гідного відзначення неділі. Крім цього, представники церков підписали документ про взаємне визнання таїнства хрещення. Щось відбувається, та не можна очікувати, що після тисячі років поділів взаємного несприйняття все зміниться з хвилини на хвилину», – зауважує священик.

Отець Генрик Папроцький переконаний, що дорога, яку подолало християнство після ІІ Ватиканського собору, під час якого відбулося взаємне відкликання екскомунік між Римською та Константинопольською Церквами, – це щось небувале. «Тепер ми ставимося один до одного як брати – це найбільше досягнення, яке потрібно належно оцінити», – сказав Радіо Свобода православний теолог.

У боротьбі за традиції важливо не потрапити у тенета Кремля

Андрій-Роман Шептицький, варшавський політолог і родич греко-католицького митрополита Андрія Шептицького каже, що митрополитові заклики майже 100 років тому про необхідність екуменічного діалогу сьогодні дуже актуальні.

«На мою думку, виклики сучасного світу дедалі більше переконують у необхідності зближення і співпраці католицької церкви та православних церков. Це стосується як тих викликів, які перед церквами ставить сучасний нерелігійний Захід, тобто всі питання пов’язані з сексуальною революцією, пошаною права до життя, традиційним визначенням подружжя. А з іншого боку – це виклики з боку ісламського фундаменталізму та «Ісламської держави», – зазначає він.

Втім, наголошує Шептицький, зараз в католицько-православному діалозі потрібно бути досить поміркованим і уважним, інакше цю шляхетну ідею буде використано як інструмент політичного впливу Кремля на Європу. Річ у тім, що деякі праві і консервативні середовища в країнах ЄС сприймають теперішню російську владу як борця за традиційні цінності. За словами політолога, не можна забувати, що в Росії православна церква тісно співпрацює з режимом Володимира Путіна.

Боротьба проти цих сучасних цінностей, спільно з Російською православною церквою Володимира Путіна буде шкідливою і для віри, і для Європи

«Щоб це не було так, що під вивіскою екуменізму ми всі – і католики і православні – почнемо боротися з деякими європейськими цінностями, які, очевидно, складно сприймати, я маю на увазі всі питання, що стосуються традиційного розуміння сім’ї, питання ЛГБТ тощо. Натомість, мені здається, боротьба проти цих сучасних цінностей спільно з Російською православною церквою Володимира Путіна буде шкідливою і для віри, і для Європи», – пояснює Шептицький.

Розкол у світовому християнстві триває вже тисячоліття. А теперішня політична ситуація може вкотре ускладнити діалог між католицизмом і православ’ям. Тож, чи є у віруючих обох гілок християнства якісь підстави до оптимізму? Православний теолог Генрик Папроцький заспокоює: «Я завжди пам’ятаю про гарне португальське прислів’я: «Господь Бог пише рівним почерком на кривих лінійках». Ми надто часто звертаємо увагу на те, що залежить від нас, людей, натомість християни повинні пам’ятати про те, що церква – в руках Бога, це він вирішує, що буде з його церквою. А ми добре зробимо, якщо не будемо Богові у цьому перешкоджати».

Отець Папроцький нагадує, що невдовзі християни відзначимуть Різдво Христове. У Польщі частина православних святкує його 25 грудня – так, як інші православні церкви – у Греції, Румунії та Болгарії. Священик каже, що це добрий час для того, щоб згадати про головні ідеї християнства – любов, прощення, примирення.

На цю ж тему:

24.12.2015
«Майданівські» християнські конфесії єднаються – релігієзнавець

«Ми, українці, повинні єднатись у духовному напрямку, робити все можливе і неможливе, що нас об’єднує» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG