Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:42

Податковий кодекс: тиск послабили, але чи є це ліберальною реформою?


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Важливо не тільки знижувати податки, важливо, як це робити – економіст

Київ – У понеділок, 28 грудня, громадські організації українських аграріїв збираються перекривати дороги, протестуючи проти внесених у Податковий кодекс змін, через які вони втратили пільги. Остаточний варіант змін до цього кодексу набув у Верховній Раді такого вигляду, що деяких коригувальників експерти шукають «вдень із вогнем». Наприклад, невідомо, через кого відмовилися від пропозиції автоматичного повернення ПДВ і виникло два реєстри – обраних і звичайних експортерів. Що зрештою змінилося в українських податках після авральної переробки депутатами законопроекту Мінфіну?

Головне зниження відбулось у розмірі єдиного соціального внеску: нового року він становитиме 22% (у першому варіанті Мінфіну пропонувався на рівні 20%). Незмінними залишаються податок на прибуток (18%) і ПДВ (20%), а базова ставка податку на доходи фізичних осіб (тобто для зарплат до 12 тисяч гривень) зростає з 15 до 18 відсотків. Військовий збір зберегли на рівні 1,5%.

Міністр фінансів Наталія Яресько не раз висловлювала переконання, що таке суттєве зниження ЄСВ виведе бізнес із тіні. Загальний податковий тиск і справді знижено. Але це – суто математично.

Економіст Борис Кушнірук звертає увагу на те, що для малого і середнього бізнесу зниження не є таким вже й відчутним, а для великого сам ЄСВ серед податкових витрат становить невелику частину.

«Що стосується ЄСВ, то для малого бізнесу скорочення до 22% і при цьому ставка ПДФО 18%, тобто сукупний 40% від зарплати, – це все одно не призведе до виведення малого бізнесу з тіні. Великі корпорації ніколи особливо не страждали через ЄСВ, тому що у них в загальних витратах витрати на зарплати становлять від 8 до 12 відсотків у металургійних компаній і 15-20% у машинобудівних компаніях».

Ми зменшили навантаження, але з тіні ми малий бізнес не виведемо, а великий скаже «дякую», але для нього це не було принциповим

Борис Кушнірук вважає цей варіант зниження податкового тиску найменш вдалим. «Таким чином, ми зменшили навантаження, але з тіні ми малий бізнес не виведемо, а великий скаже «дякую», але для нього це не було принциповим, для нього значно важливіше було вирішити проблеми з тим же податком на прибуток, тому що в українських умовах нічого, крім корупції, цей податок не породжує. Він дуже складний з токи зору того, що існують десятки, якщо не сотні, інструкцій, що належить до витрат, що ні, там питання не в ставці податку, а в тому, що можна, а що не можна віднести до витрат. Це одна з головних причин, чому бізнес виводить гроші за кордон».

Наймані працівники ЄСВ тепер не платитимуть

В цілому податкове навантаження на оплату праці завдяки зниженню ЄСВ скорочується з приблизно 55 до 40 відсотків. Економіст «Реанімаційного пакету реформ» Андрій Блінов вважає, що скорочення буде впливати на економіку «помірно, але позитивно» і для декого може стати стимулом для збільшення частки «білої» зарплати. Але значної детінізації це не дасть.

Навантаження на зарплати на рівні 40% ще не є автоматичною запорукою того, що люди, які звикли виплачувати і отримувати доходи у вигляді конвертів, перейшли на повністю легальні схеми роботи

«Навантаження на зарплати на рівні 40% ще не є автоматичною запорукою того, що люди, які звикли виплачувати і отримувати доходи у вигляді конвертів, перейшли на повністю легальні схеми роботи», – зауважує експерт.

Натомість наймані працівники тепер не платитимуть єдиний соціальний внесок зовсім (раніше ставка для них була 3,6 %).

Платникам єдиного податку залишили без змін усе, крім «стелі» для 3-ї категорії – річний обіг «спрощенцям» цієї групи обмежили п’ятьма мільйонами гривень замість двадцяти. А ставку для сільгоспвиробників, які платять єдиний податок, підвищили в 1,8 раза.

Дещо підвищується у 2016 році податок на нерухомість: з 2 до 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму за квадратний метр. В той же час, оподаткування пасивних доходів не зросло: для дивідендів залишилось на рівні 5%, а на інвестиційний дохід навіть знизилось з 20 до 18 відсотків.

Аграрний бунт

Аграрні виробники, які весь час, поки тривало обговорення проектів Податкового кодексу, збирали екстравагантні мітинги під Верховною Радою, на понеділок оголосили «всеукраїнський аграрний страйк», під час якого обіцяють перекрити дороги державного значення.

Представники сільськогосподарського сектору протестують через те, що їх позбавляють спеціального режиму сплати ПДВ – простіше, податкової пільги. До сьогодні весь податок на додану вартість залишався на спецрахунках аграрних підприємств. Тепер цей режим скасовується: у найближчий рік виробники платитимуть до бюджету хто більший, хто менший відсоток від нарахованого ПДВ (рослинництво – 85%, свинарство і птахівництво – 50%, скотарство – 20%).

Але натомість для експортерів зерна і технічних культур в оновленому Податковому кодексі запровадили відшкодування ПДВ. Однак, голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун у коментарі Радіо Свобода сказав, що це не спрацює: повертати експортерам-аграріям ПДВ для держави дорожче, ніж зберегти податкову пільгу.

По факту, в бюджеті країни немає грошей для відшкодування ПДВ. Нас просто дурили

«Весь спецрежим – це 19 мільярдів гривень, а повернення ПДВ при експорті зернових і технічних – це 24-25 мільярдів. Бюджет від цього виграє? По факту, в бюджеті країни немає грошей для відшкодування ПДВ. Нас просто дурили», – обурюється Андрій Дикун, організація якого закликає фермерів до страйку в понеділок.

«Коли ми по філософії нашої податкової реформи знімали всі привілеї і пільги, очевидно, що ті, в кого ми їх забрали, протестували. Це – нормально», – прокоментувала протести сільгоспвиробників міністр фінансів Наталя Яресько в інтерв’ю виданню «Дело». Її позиця – підтримку «потрібно робити через видатки – прямо, прозоро і тимчасово. Під час конкретного періоду – наприклад, через зміну кон’юнктури ринків потрібно підтримати якусь конкретну галузь. Але наразі цього немає, водночас, податкові пільги для деяких галузей існують десятиріччями. І коли ми на сьогоднішній день маємо так званий спецрежим для аграрників, велика частина його використовується не аграрниками, а торговельними фірмами, які вказують, що вони торгують зерном».

Експортери – у дві черги

Найбільше невдоволення серед експертів – навіть тих, хто загалом підтримував компромісний варіант реформи – викликала норма про запровадження двох реєстрів отримувачів ПДВ. До одного включать крупних експортерів, для яких працюватиме так зване автоматичне повернення, до іншого – решту виробників.

«Крупні експортери за незрозумілими критеріями матимуть право на автоматичне повернення ПДВ, а решта – що їм лишиться, те і буде», – обурюється Андрій Дикун. Але емоційно зреагували на поділ експортерів на білих і чорних не тільки аграрії.

На потребі запровадити автоматичне відшкодування ПДВ економісти наголошують вже не перший рік. Група податкової реформи «Реанімаційного пакету реформ» пропонувала внести в кодекс статтю про реєстр, де відшкодування здійснювалось би лише в хронологічному порядку, без ручного втручання. Проте, в остаточній редакції проекту Мінфіну, який «прийшов» з робочої групи і який озвучувала з трибуни голова парламентського профільного комітету Ніна Южаніна, замість єдиного реєстру виникло два.

«Зараз експортери пропонують залишити частково автоматичне відшкодування саме тим, в кого експортна складова становить більше 40 відсотків. Тобто в реєстрі залишити частково місце саме для таких платників, тобто першочерговість. Це всі домовленості, які тільки що прозвучали», – так, за стенограмою засідання Верховної Ради, і народилась ця норма.

Тепер експерти РПР апелюють у своїй заяві до депутатів і президента з вимогою «посприяти проведенню слідства з метою з’ясування обставин її (норми – ред.) виникнення та прийняття, а також виявлення авторів цієї норми». Вони переконані, що два реєстри – це чиста корупція.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG