Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:35

«Низькі рейтинги Порошенка не означають, що його не переоберуть» – Бекешкіна


Президент України Петро Порошенко

Президент України Петро Порошенко

Порошенку довіряють 17% українців, уряду – 8%, ефективності реформ – 5%

Українці вкрай розчаровані президентом України Петром Порошенком, урядом та прогресом реформ. Про це свідчать результати дослідження міжнародної соціологічної компанії «Геллап». Зокрема, рейтинг довіри до глави держави від моменту інавгурації і до кінця 2015 року впав із 47% до 17%. Політологи та соціологи радять не драматизувати цифри, адже українці схильні винуватити у проблемах держави конкретних особистостей.

За час президентства Петро Порошенко розгубив майже три чверті підтримки українців: на момент інавгурації його схвалювали 47% громадян, а наприкінці 2015 року – вже 17%. Він непопулярний у всіх регіонах держави, а найменше прихильників має на півдні та сході України.

Довіра українців до уряду ще нижча: 8% у ньому впевнені, а 5% вважають, що уряд робить достатньо, аби зменшувати корупцію в державі. Загалом, більше ніж половина (65%) непокояться, що Україна «рухається в хибному напрямку».

Олеся Яхно

Олеся Яхно

Для українців природньо втрачати прихильність до політиків, тож результати дослідження не дивують політолога Олесю Яхно. Цьому сприяла низка факторів: завищені очікування після Євромайдану, виснаження та бойові дії на сході держави. Після Революції гідності українське суспільство негласно розділилось на два табори – помірних та радикалів – і останні схильні критикувати Мінські угоди та підхід Порошенка до врегулювання зовнішньополітичних проблем, каже вона. Таке падіння не катастрофічне, зважаючи на події в Україні, додає Яхно.

2016 рік – важливий проміжний етап для Порошенка

Експерт зауважує, що 2016 рік є важливим проміжним етапом у президентському терміні Порошенка. Українці стомились чекати реформ, тож якщо бачитимуть чіткі кроки, розчарування ослабне. Водночас, можливе оголошення дострокових парламентських виборів наступного року може змістити фокус уваги українців і змусить більше стежити за роботою Верховної Ради.

«Рейтинг понад 15% може відновлюватись, може рости. А якщо падає нижче 15%? Коли рейтинг менше від 10%, – і ми це бачили на прикладі Леоніда Кучми і Віктора Ющенка, – тоді, звичайно, дуже складно цей рейтинг підняти знову», – каже політолог.

Рейтинг підтримки українських президентів – «Геллап»

Рейтинг підтримки українських президентів – «Геллап»

Рейтинг Порошенка на рівні 17% у поточному році резонує з тим, що його попередник, президент-утікач Віктор Янукович, до подій на Майдані зберігав рівень підтримки на рівні 28%, пише «Геллап». Утім, Яхно радить брати до уваги, що українське суспільство до Євромайдану було значно менш зрілим, займало пасивнішу позицію щодо політичних дій та рішень перших осіб держави.

Це опитування «Геллап» не охоплювало територію окупованого Росією Криму, а також окремих районів Донецької і Луганської областей, котрі тимчасово не контролюються Україною.

«Українці міряють ефективність президента і уряду власною кишенею»

Для українця найперший чинник в оцінці ефективності президента і уряду – власна кишеня, каже директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

Ірина Бекешкіна

Ірина Бекешкіна

«Таке безпрецедентне і швидке падіння рівня життя не може не позначитись на рейтингах очільників влади», – каже вона.

Утім, усі українські президенти суттєво втрачали в рейтингу через рік-півтора після інавгурації, нагадує Бекешкіна. Різниця лише в тому, з яких причин і як сильно. Екс-глава держави Віктор Ющенко, каже соціолог, розгубив популярність без економічних факторів, багато в чому через дискредитацію його найближчого оточення.

Зрештою, наголошує соціолог, рейтинг підтримки і виборчий рейтинг – не одне і те ж, адже українці часто схильні «обирати менше зло».

«Тобто: «Так, може він не такий, як ми очікували, але хто інший?». Падіння рейтингу не означає, що другий термін неможливий», – резюмує соціолог.

30% українців вважають внутрішні загрози більш небезпечними для незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, ніж зовнішні. Серед усіх внутрішньодержавних загроз корупція вийшла на перше місце. Такими є дані дослідження, проведеного Центром Разумкова.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG