Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:19

У Московській області приблизно сто біженців зі сходу України в новорічну ніч можуть опинитися на вулиці

Понад рік пансіонат «Ластівка» в селищі Чисмена Волоколамського району Московської області був пунктом тимчасового розміщення для біженців з південного сходу України. На початку грудня люди, які втекли від війни (а їх тут приблизно сто), отримали повідомлення: у новорічну ніч їм доведеться покинути вже обжитий пансіонат. В «Ластівці» чимало матерів з малими дітьми, і куди йти далі, вони не знають: можливості винаймати квартиру ні в кого з них немає.

Щоб потрапити за ворота пансіонату «Ластівка», доводиться кривити душею і розповідати охоронцям, що кореспондент – давній знайомий Ірини Кузнецової – біженки з України, яка живе тут вже понад рік. «Ви, напевно, ночувати сюди прийшли?» – запитує охоронець. Пізніше мені пояснять: справа в тому, що чоловіків з пансіонату вже виселили, інколи чоловіки приходять сюди відвідати своїх дружин і заночувати, якщо більше ніде.

Пансіонат виглядає досить сумно: старі корпуси і величезний напис «О спорт – ти світ!» на напівпокинутому дитячому майданчику. В одному з корпусів висить оголошення: «З 23 грудня сніданки, полуденки та вечері скасовуються. Залишаються тільки обіди, відповідно до списків». На 26 грудня тут було заплановане дитяче свято, але місцевим не до Нового року, 31 грудня всім біженцям доведеться покинути «Ластівку». Таке рішення ухвалили у Федеральній міграційній службі Росії.

Ірина Кузнецова приїхала сюди в жовтні 2014 року. У маленькій кімнаті вона живе з трьома дітьми: молодшим близнюкам по сім років, а старшій дочці – дванадцять. Вона – мати-одиначка. «Ви тільки в коридор не виходьте, – говорить Ірина, – там місцева охорона вас відразу прожене».

Ірина Кузнецова з дітьми

Ірина Кузнецова з дітьми

Пансіонат «Ластівка» належить приватним власникам, і держава донедавна оплачувала рахунки пункту тимчасового розміщення на цій території. З нового року фінансування припиняється. Працівники пансіонату, не під запис, розповідали, що гроші припинили надходити ще раніше – з початку грудня.

Ірина вирішила тікати з південного сходу України влітку 2014 року. Їй мати допомогла з грошима, і вони сіли на автобус до Ростова. У Росії їм було нелегко: кілька ночей вони були змушені ночувати на вокзалі. Що робити після 31 грудня, вона ще не розуміє. «Родичі у мене в Москві кімнату знімають, але до них теж не поїдеш: усімох жити, чи що?» Назад до України їхати небезпечно: її місто Лисичанськ розташоване близько до лінії розмежування, тому жінка побоюється, що там можуть знову почати стріляти.

Ситуацію ускладнює і те, що документів у місцевих мешканців немає. «Нам керівництво пансіонату відразу сказало, що якщо будете подавати на тимчасовий притулок, то вас звідси виженуть».

Говорити відкрито про ситуацію, що склалася, в пансіонаті «Ластівка» готові одиниці. «У нас вчора щось на кшталт зборів було, і там сказали, що осіб двадцять тут залишать. Ось ніхто і не бешкетує, всі сподіваються, що якщо сидіти тихо, то пронесе, – каже сусідка Ірини Кузнецової Ірина Юзова, – а мені здається, нікого з нас не залишать».

У Ірини Юзової четверо дорослих дітей: дві дочки і два сини. Обидва зяті і сини, по черзі, брали до рук зброю і ставали на бік сепаратистів. «Село у нас маленьке, вони гуляли, а їх запитували про те, чому вони ще не в «ополченні», – розповідає Ірина. – Ну, вони ходили туди до них, придивлялися. Спочатку зять пішов, потім і сини. Я синам говорила-говорила: не для того я вас народжувала, ростила, але вмовити так і не вдалося. До того ж, я сама українка, я проти України ніколи не мала нічого».

Ірина Юзова з онуком

Ірина Юзова з онуком

Сама Ірина і не проти повернутися до України, але її синам там загрожує кримінальне переслідування. У санаторії вона живе з дочкою і онуком – зятя виселили, і він з «братами по нещастю» знімає кімнату неподалік.

Влітку жінки підробляли на полях: прополювали, збирали врожай, допомагали місцевим дачникам. Таким чином вони заробляли приблизно десять тисяч рублів на місяць. Але зараз, взимку, робота закінчилася: у селищі постійно проживає менше п'ятисот осіб і з будь-якими заробітками в Чисмені сутужно. До того ж, можливості легально влаштуватися на роботу у жінок немає. «Я нещодавно в Москву їздила – ночами мила посуд у ресторані, але там мені так і не заплатили. Дзвонила їм постійно, але все марно. Я тут хто? Я ніхто», – розводить руками Ірина Юзова.

Обидві жінки постійно перебирають варіанти, що робити далі. Найбільш реальніший – новорічне диво. Хоч якось вибратися із ситуації, що склалася, можуть працівники Федеральної міграційної служби Росії, але вони незабаром підуть на новорічні свята до 11 січня.

У російському комітеті «Гражданское содействие», що допомагає біженцям, говорять, що, ймовірно, пункти тимчасового розміщення згортають по всій Росії. З пунктів тимчасового розміщення в Тверській області біженців виселили, але міграційна служба розселила їх у Твері. У Пскові донедавна теж був пункт тимчасового розміщення в готелі «Спорт». Звідти людей переселили в невелике селище Смуравьєво в Гдовському районі Псковської області. Повідомлення про виселення отримали і жителі пункту тимчасового розміщення в Дагестані, хоча там конкретних дій влада поки не робить. Але раніше виселяли бодай кудись, бодай в невелике військове містечко. А от випадок з пансіонатом «Ластівка» може стати першим, коли людей просто виставлять на вулицю.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG