Київ – Понад 150 осіб мають недійсні в Україні паспорти лише у прикордонних районах Одещини. Це в перебігу «польового» моніторингу виявив Комітет виборців України. Ці люди не раз намагалися отримати українське громадянство, але щоразу безуспішно. Правозахисники кажуть – процедура занадто громіздка і потребує значного вдосконалення. Однак відсутність українського паспорта не завадила Державній прикордонній службі мобілізувати Тимофія Плешка, який 18 років перебуває у статусі без громадянства, і навіть відправити його в зону АТО.
За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, в Україні ще наприкінці 2013 року проживало 33 тисячі осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством. До особливо вразливої групи належать люди, які в силу причин не можуть бути ідентифіковані. Наприклад, через те, що втратили радянський паспорт або мають документи з невизнаних республік.
Я присягнув українському народові, але не можу отримати громадянство – демобілізований прикордонник із зони АТО
Народженій у Молдові Тимофій Плешка переїхав до України у 1997 році. Проживши тут понад 5 років, він звертався до державних органів із проханням надати йому громадянство. Щоб отримати український документ, чоловіку сказали поїхати до Молдови і спочатку отримати паспорт там. Та поїздка результатів не дала – через некоректні інструкції щодо документів, великий список установ, куди треба звертатися, і закриття відділів, які цією справою займалися, справа із легалізації Плешки як українця не просунулась. Ситуація час від часу повторювалась, бо чоловік не припиняв спроби стати українським громадянином.
Паспорт громадянина Радянського Союзу не завадив Державній прикордонній службі мобілізувати Тимофія Плешка, який 18 років перебуває у статусі без громадянства, і навіть відправити його в зону АТО.
«31 березня 2014 року мені прийшла повістка з призовом до української армії. Я пішов у військкомат і пояснив, що у мене старий радянський паспорт і я не є громадянином України. Військовий комісар заявив, що я, як людина, що прожила тут понад 5 років, прописана у помешканні, і котра перебуває на військовому обліку, маю служити. Ясна річ, я не відмовився. Але це дещо образливо, держава не зважала на радянський паспорт, коли відправляла мене у зону АТО, а надати мені статус українського громадянина не може», – розповідає Тимофій Плешка.
Відповідно, у чоловіка немає статусу учасника бойових дій, офіційно влаштуватися на роботу він також не може і досі продовжує жити зі статусом невизначеного громадянства, а безперешкодно пересуватися йому дозволяє лише військовий квиток радянського зразка, який все ще діє.
Процедура надання громадянства важка і забюрократизована – експерт
Державна міграційна служба інформує, що для того, щоб набути статусу громадянина України, потрібно безперервно проживати на території України протягом останніх 5 років, визнавати і дотримуватися Конституції України та її законів, подати декларацію про відсутність іноземного громадянства або зобов’язатися його припинити, отримати дозвіл на імміграцію, володіти державною мовою або розуміти її достатньо для спілкування та мати законні джерела для існування.
Багато людей, які мають статус осіб без громадянства, не можуть працювати офіційно – багатьом із них доводиться працювати «по-найму». Крім того, вони не можуть вільно пересуватись країною і в будь-який момент можуть бути затримані.
Уродженець Узбекистану Геннадій Кім у 1995 році разом із дружиною приїхав до України на заробітки, маючи лише радянський паспорт. Через три роки потрапив до лікарні, де його пограбували, забравши гроші і документи. Чоловік декілька разів звертався до міліції, щоб отримати довідку про втрату паспорта, і був затриманий. Йому заборонили в’їзд до України на 5 років і сказали поїхати до Узбекистану, отримати там документ і, зрештою, через 5 років повернутися до України. Та із країни його навіть не випустили.
«Це постійне недосипання, недоїдання… Коли є робота – працюєш, а коли нема, зазвичай взимку, доводиться сидіти «на шиї» у своєї цивільної дружини. Поїздом їздити немає можливості, бо потрібен паспорт, а автобусом – дорого», каже Геннадій Кім.
У 2013 році Україна ратифікувала конвенції ООН про статус апатридів та про скорочення без громадянства. Попри це, на сьогодні ніяких кроків з приведення українського законодавства до міжнародних норм не відбулося, кажуть правозахисники.
Треба виписати конкретну процедуру ідентифікації таких людейДарина Толкач
«Процедура дуже важка і забюрократизована. Якщо особа звертається до відповідального територіального органу за ідентифікацією своєї особи, то цей орган звертається до центрального і в ручному режимі вирішується кожна індивідуальна справа. На нашій практиці більш-менш успішним було звернення до офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. На його рівні збираються документи, пишуться запити, деякі справи можуть бути вирішені. Стосовно практики з радянськими паспортами і недокументованих осіб у зв’язку з їх втратою – існує судова процедура шляхом доведення факту проживання на території України. Але це не є система. На сьогодні треба виписати конкретну процедуру ідентифікації таких людей» – коментує керівник Проекту всеукраїнської благодійної фундації «Право на захист» Дарина Толкач.
Крім того, за словами правового експерта, слід привести до норми визначення осіб без громадянства, спростити процедуру натуралізації, розробити адекватний перелік документів – за твердженням правозахисників, особі без документів неможливо підтвердити дозвіл легального перебування в Україні.
Окупація і бойові дії спричиняють загрозу «безгромадянства»
Окрім бюрократичних перепон, в Україні досі залишається великий ризик розвитку «безгромадянства» у зв’язку з окупацією Криму і бойовими діями на Донбасі. Зокрема, діти, які народжені на не контрольованих Україною територіях, формально є українцями, але вони мають свідоцтва про народження, видані угрупованнями «ДНР» чи «ЛНР», зазначають правозахисники. Тому слід імплементувати міжнародні норми в українське законодавство, констатують вони.
Однак, Державна міграційна служба розробила законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Зокрема, пропонує зміни у визначенні статусу особи без громадянства – претендувати на такий статус зможуть усі особи, незважаючи на законність чи незаконність їхнього перебування.
Зараз проект погоджують в МВС, Міністерстві фінансів, Міністерстві закордонних справ та в інших відомствах. Громадські активісти запевняють, що норми цього проекту все ще потребують обговорення із громадськістю.
