Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:41

НБУ обіцяє приборкати інфляцію до 5% на рік


Валерія Гонтарєва

Валерія Гонтарєва

Нацбанк із 2016 року оголосив курс на стримування інфляції та на уповільнення зростання споживчих цін

Київ – Національний банк України обіцяє у новому році вживати заходів для стримування інфляції, щоб вона не перевищувала 12%. Про це заявила, підбиваючи підсумки 2015 року, голова правління НБУ Валерія Гонтарева. За її словами, висока цьогорічна інфляція збіглася з активізацією бойових дій на Донбасі та негативно впливала на економіку. Експерти вважають стримування інфляції своєчасним кроком, але вважають прогнози НБУ щодо рівня інфляції занадто оптимістичними. Багато ж українців кажуть, що відчувають серйозну скруту через знецінення гривні та зростання цін, а у здатність влади стримувати інфляцію не вірять.


Світлана, жителька київського середмістя, брала участь у Революції гідності та зіпсувала своє здоров’я, простоявши всі холоди на Майдані. Нині вона змушена витрачати значні суми на ліки, які ще й подорожчали через стрімку інфляцію на початку 2015 року. Після зростання комунальних платежів Світлана виживає тільки за рахунок того, що здає одну з кімнат свого помешкання. У те, що уряд на Нацбанк приборкають інфляцію, Світлана не вірить.

«Найперше, що вдарило по мені – це подорожчання ліків. Опалення та комунальні послуги – зараз це непідйомні суми. На Майдані в мене погіршилося здоров’я, і зараз я є залежною від ліків. Чи зможе Нацбанк приборкати інфляцію, як обіцяє: я давно не вірю можновладцям. Із того часу, як вони пройшли до влади по крові тих, хто загинув на Майдані, і всілися у свої крісла – нічого хорошого вони не зробили», – обурюється киянка.

Гонтарева: у 2016 році орієнтуємося на інфляцію 12%, у 2019 – вже 5%

Нацбанк України ухвалив стратегію монетарної політики на найближчі чотири роки, яка передбачає таргетування інфляції (стримування її адміністративними та економічними методами, щоб вона не перевищувала запланованих показників). Так, за чотири роки НБУ має намір уповільнити інфляцію до рівня, оптимального для економіки, заявила на підсумковій прес-конференції за 2015 рік глава Нацбанку України Валерія Гонтарева.

«Стратегія монетарної політики передбачає траєкторію досягнення того рівня інфляції, який ми вважаємо оптимальним. Оптимальним ми вважаємо 5% на рік. Цільовий показник інфляції становитиме 12% у 2016 році, 8% – у 2017-му, 6% – у 2018-му, і нарешті 5% – у 2019 році», – зазначила Валерія Гонтарева.


Голова правління Нацбанку запевнила, що таргетування інфляції відбуватиметься на основі комплексного аналізу монетарної, макроекономічної та фінансової ситуації; причому правління Нацбанку вирішуватиме колегіально, які саме кроки вживати для зміцнення гривні та стримування споживчих цін, наголошує Валерія Гонтарева.

За її словами, упродовж року, що минає, інфляція в Україні перевищила 44%, це стало наслідком паніки на валютному ринку, падіння експорту і втрати економічних потужностей через українсько-російський збройний конфлікт на Донбасі.

За прогнозами Світового банку, наступного року Україну очікує інфляція близько 24%, і до 2018 року вона поступово знизиться до 7%. Цьогорічну ж інфляцію, а відтак і подорожчання товарів та послуг, Світовий банк очікує в межах 50%.

Що ж до курсу гривні, то Валерія Гонтарева вважає реалістичним прогноз Мінфіну, закладений у бюджет: 24,1 гривні за долар. Однак говорить про ризики подальшого ослаблення національної валюти, зокрема, через торговельні проблеми з Росією та здешевлення на світових ринках продукції, яку Україна експортує.


За словами очільниці НБУ, цього року Україна пережила справжній «шторм» у фінансовому секторі, наслідком якого стала девальвація гривні відносно долара, інфляція та виведення з ринку 33 банків, які виявилися неплатоспроможними або реалізували незаконні схеми. Нацбанк вдався до жорстких адміністративних заходів, і водночас зберігав політику гнучкого валютного курсу.

Але ключовим внеском у фінансову стабілізацію України, яка відбулася упродовж 2015 року, стали 11 мільярдів доларів, отримані від Міжнародного валютного фонду та від інших фінансових донорів у рамках програми допомоги МВФ.

За програмою допомоги МВФ, українські золотовалютні резерви до кінця року мали скласти 18 мільярдів доларів. Цього показника не вдалося досягнути через відтермінування наступного траншу фонду, який, очікують в НБУ, Україна може отримати упродовж місяця. Головними умовами МВФ було ухвалення збалансованого бюджету на 2016 рік та проведення реформ, зокрема в енергетиці й фінансовому секторі. У НБУ впевнені, що свою частину зобов’язань перед міжнародними донорами вони виконали.

Стримувати інфляцію необхідно, але заявлені показники мало реальні – економіст

Стримування інфляції має захистити українську економіку від частини ризиків, але показники, озвучені Нацбанком, є занадто оптимістичними, зауважив у коментарі для Радіо Свобода економіст Дмитро Власов.

«Таргетування інфляції не зашкодить, але у її рівень 12% на рік я не вірю, це дуже оптимістично. Хоча НБУ всіляко намагатиметься вийти на цей рівень. Це буде можливо за умови, що українські експортні товари не дешевшатимуть на світових ринках. Окрім того, у звіті Валерії Гонтаревої ідеться про те, що США підвищили облікову ставку і це зміцнило долар та привело у рух світові фінанси, Відтак інфляція у 12% під ще більшим питанням, – пояснює Власов. – Головне, щоб падіння не було значним, і щоб економіка не зірвалася в гіперінфляцію. Наступного року, найімовірніше, зросте державний борг, хоча за підсумками цього року він має зменшитися. До того ж, економіка пережила падіння понад 15% за рік, тож відновлення зростання ВВП ми навряд чи побачимо раніше другої половини 2016 року».

У цих умовах стримування інфляції буде нелегким завданням, однак воно сприятиме фінансовій стабільності, визнає економіст. І Дмитро Власов, й інші експерти наголошують, що приборкувати інфляцію, яка свідчить про комплекс проблем в економіці, повинен не один лише НБУ, а й уряд і парламент. Зі свого боку в НБУ очікують від Верховної Ради ухвалення низки законів, які мають замінити застарілі норми про повноваження та правила роботи Нацбанку, датовані початком дев’яностих.

До таргетування інфляції в різні періоди вдавалися Нова Зеландія, Канада Великобританія, Ісландія, Словаччина, Норвегія та інші країни. Для того, щоб стримати зростання цін, ці держави вдавалися до зміни тимчасової облікової ставки центрального банку, до випуску цінних паперів та до роз’яснювальної роботи з бізнесом і громадянами. В усіх цих випадках центральний банк мав свободу в ухваленні рішень, закріплену в законодавстві.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG