Доступність посилання

ТОП новини

Цивілізаційний вибір та психологічна проблема – як Україні не потонути в зоні вільної торгівлі


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

«Український бізнес часто вважає європейський ринок своєю загрозою, а міг би стати його надійним партнером» – експерт

Григорій Жигалов

Київ – ​Нові шанси і нові виклики. З першого січня 2016 року набув чинності економічний розділ Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який передбачає функціонування повноцінної зони вільної торгівлі. Для українських виробників – це нові ринки, прозорі правила і сучасні технології, кажуть експерти. Але це лише одна сторона медалі: конкуренція на старих ринках для України посилиться, правила хоч позорі, але суворі, а сучасні технології треба ще запровадити. Та найбільшою загрозою може стати не конкуренція з боку європейських виробників, а небажання вчитися новому.

Цивілізаційний вибір та психологічна проблема зони вільної торгівлі
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:20 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

«Угода – цивілізаційний вибір», – таким чином оцінює її старт координатор інформаційної кампанії «Сильніші разом», експерт із питань зони вільної торгівлі Любов Акуленко.

Це такі технічні речі, як безпека харчових продуктів, як стандарти, що використовуються на промисловому виробництві. Ми повинні будемо запроваджувати європейські стандарти
Любов Акуленко

«Цивілізаційний вибір тому, що це такі технічні речі, як безпека харчових продуктів, як стандарти, що використовуються на промисловому виробництві. Це означає, що дороги назад немає. Ми повинні будемо запроваджувати європейські стандарти», – каже вона.

За оцінками Любові Акуленко, частина великого бізнесу може обережно хизуватися успіхами вже зараз. Найсвіжіший приклад: днями десять українських виробників молочної продукції отримали дозвіл на експорт в ЄС. Є компанії, що вже давно працюють на європейських ринках.

«Виробники курятини, виробники томатної пасти буквально «з’їдають» ті квоти, які у нас є, за місяць за два, тому що квоти дуже маленькі. Так само (виробники) почали активно використовувати ті квоти, які ми зазвичай не використовували, наприклад, по меду», – додає Любов Акуленко.

Час на зміни

Завдяки тому, що ЄС у якості преференції відкрив ринок для українських товарів ще в квітні 2014-го, виробники меду, приміром, за підсумками 2014-го року збільшили свій експорт в Європу на 67%. Проте загалом півтора року відкритого ринку революцію в українській промисловості не зробили.

Перевагами користуються тільки ті, хто почав впроваджувати у себе на виробництві європейські стандарти заздалегідь. Для інших різниця у регламентах, процедурах і технічних вимогах не дає можливості експортувати товари в ЄС.

В українських виробників буде час, щоби розібратись та виконати усі вимоги, переконує заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Наталія Микольська.

Будь-які зміни передбачають перехідні періоди. Не буває одномоментного вступу в силу певних змін
Наталія Микольська

«Будь-які зміни, які передбачаються у нас, передбачають перехідні періоди. Тобто не буває одномоментного вступу в силу певних змін. Друге, Угода про асоціацію в торговельній частині передбачає певний план приведення українського законодавства у відповідність», – каже Наталія Микольська.

З першого січня поступово свій ринок для європейських продуктів відкриває й Україна. Для українських виробників це може стати випробуванням, адже через скасування мит продукція з ЄС стане дешевшою. Хоча і тут є час на адаптацію. Тільки частина тарифів буде лібералізована протягом першого року, так передбачає угода. А через курс гривні навіть незначне зменшення ціни буде майже непомітним для українських покупців.

«Об’єктивно, роблячи макроекономічні прогнози на наступний рік ми не очікуємо значного зростання експорту з Європейського союзу. Основна причина – це девальвація гривні. І тому наш товар є привабливіший, ніж товар європейський», – додає Наталія Микольська.

Перемогти себе

Головною загрозою для українського бізнесу може стати не конкуренція, і не європейські стандарти, а психологічна проблема, вважає директор європейських проектів «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко. Він є одним із тренерів на безкоштовних семінарах для підприємців. За його спостереженнями, страх перед конкурентом, невпевненість у власних силах і небажання вчитися новому заважають скористатися можливостями.

Треба розуміти, що є сегменти, де висока конкуренція, а де немає взагалі конкуренції
Володимир Єрмоленко

«Український бізнес дуже часто вважає європейський ринок своєю загрозою, вважає його своїм конкурентом. Бізнес український думає, що от мені треба вийти і поставити свою продукцію в супермаркет під своїм брендом. Це дуже складно зробити, але є альтернативні шляхи. Наприклад, вони можуть стати частиною виробництва з європейцями, ви можете почати продавати не під своєю торговою маркою. Треба розуміти, що є сегменти, де висока конкуренція, а де немає взагалі конкуренції», – каже Єрмоленко.

Аналітики попереджають, що наслідки від зони вільної торгівлі України з Європейським союзом будуть помітні не одразу. На повне запровадження положень зони вільної торгівлі піде до десяти років. Але угода – не тільки, і навіть не стільки про торгівлю. Навіть виробники, що працюють тільки на внутрішньому ринку, з часом будуть змушені перейти на європейські стандарти. А це зокрема означає, що продукти у супермаркеті Парижа, чи у невеличкій крамниці на околиці українського райцентру – будуть вироблені за однаковими стандартами.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG