Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:14

Заборонені у Франції кримські вина привезли в посольство Росії диппоштою (світова преса)


Французький колекціонер переправив заборонене в ЄС вино через Московське міністерство сільського господарства

Провідний французький часопис Le Monde пише про дегустацію кримських вин у резиденції російського посла у Парижі. Британське видання The Daily Telegraph пише про опитування, яке провела російська державна компанія щодо того, чи кримчани б радше сиділи без світла, чи визнали себе частиною України бодай на папері. Найбільший німецький часопис, який виходить у Мюнхені, – Sueddeutsche Zeitung – повідомляє про налаштованість керівників Німеччини та Франції заохочувати дотримання перемир'я у Cхідній Україні. ​

Провідний французький часопис Le Monde друкує матеріал «Кримські вина позичають дипломатичну валізу». У підзаголовку додається: «Заборонені у Франції з часу запровадження європейського ембарго у червні 2014 року 25 кримських вин було офіційно продегустовано у резиденції російського посла у Парижі». Видання зазначає, що для того, аби з'явитися на столах у залі російського посольства у Парижі, а згодом бути запропонованими до дегустації відібраному колу поціновувачів, 25 пляшок кримського вина мали б прибути до Парижа виключно дипломатичною поштою.

Річ у тім, як пояснює французька газета, що впродовж останніх 18 місяців вина з Криму є забороненими до ввезення до Франції. Після анексії Криму Росією, Європейський Союз заборонив імпорт товарів та продуктів з цього регіону, починаючи з 25 червня 2014 року.

Le Monde пояснює, що дегустацію кримських вин у російському посольстві у Парижі було організовано Мішель-Жаком Шассолем, відомим колекціонером старих вин. Часопис додає, що Шассоль регулярно, з 1997 року, купував кримські вина. Далі газета цитує самого колекціонера, який каже, що до минулого року він бував у Криму принаймні двічі на рік. Шассоль ствердує, що його добре знають у винних підвалах Масандри. Він каже, що регулярно купував вина із запасів російського царя, але, за його словами, цього року все змінилося.

Спершу, як пояснює Шассоль, йому требу було отримати візу на в'їзд, що, за його словами, не було достатньо легко. Вже діставшись до Криму, він залагодив свої покупки, але згодом збагнув, що жодна з французьких кредитних карток, якими він збирався заплатити у Криму, не спрацьовували на анексованій Росією території. Він навіть не міг придбати бодай одну пляшку. Але, на додачу, це вино було ще й заборонено ввозити до Франції. Але, як пише французький часопис, Мішель-Жак Шассоль не здавався, бо, за його словами, він зробив своєю місією пропагувати кримські десертні вина у Франції. Він висловив своє розчарування представникам самопроголошеного «Міністерства сільського господарства Криму», які, у свою чергу, переслали вина до Московського міністерства сільського господарства, а ті вже переправили винний вантаж до резиденції російського посла у Парижі.

Французьке видання пише далі, що, оскільки кримські вина не можна було навіть виносити за межі посольства, ті, хто зібрався на дегустацію, мусили оцінювати кримські вина, так би мовити, не виходячи на французьку територію – за межі російського дипломатичного представництва. Втім, часопис додає, що тоді як поціновувачі вина цмакали язиками у резиденції російського посла, не всі були у захопленні від цієї події. Зокрема, рух на підтримку України у Франції засудив дегустацію «краденого вина». Часопис додає, що у вересні українська прокуратура порушила кримінальну справу за звинуваченням у привласненні громадського майна через дегустацію надзвичайно рідкісного і старого кримського вина російським президентом Путіним та колишнім прем'єром Італії Берлусконі на кримській винарні.

«Дегустацію кримських вин у резиденції російського посла у Парижі засуджують користувачі інтернету»


Найтиражованіше видання Великої Британії, часопис The Daily Telegraph, друкує статтю «Крим надав перевагу місяцям без електрики, ніж визнанню себе частиною України». Підзаголовок промовляє: «Володимир Путін попросив кримчан обрати між місяцями без світла і укладенням контракту на постачання електроенергії, у якому Крим подано, як частину України». Газета пише, що Крим, який був анексований Росією 2014 року, перебував у надзвичайному стані від початку «енергетичної блокади» з боку українських активістів, яка залишила майже 2 мільйони людей без електрики у листопаді. Нині Кремль, як зазначає британський часопис, має відкинути новий контракт на постачання електроенергії з українською владою, у якому Крим і Севастополь визначаються, як частина України.

Видання нагадує, що попередній контракт на постачання електроенергії на анексований Росією півострів збіг 1 січня 2016 року, відтак ці постачання було припинено у новорічну ніч. Згідно з повідомленнями російських засобів інформації, президент Росії наказав провести телефонне опитування населення Криму про те, чи вони згодні з формулюванням нового контракту з Києвом. Це опитування складалося з двох запитань. Перше – чи населення підтримало б новий контракт на постачання електроенергії до Криму і Севастополя, якби там визначалось, що Крим – це українська територія? Друге – чи населення готове зазнати тимчасових проблем з енергопостачанням впродовж наступних 3-4 місяців? Результат опитування, яке провела російська державна компанія ВЦИОМ, показав, нібито 94% населення півострова виступили проти укладення такого контракту з Києвом.

The Daily Telegraph зазначає, що Крим повністю залежить від постачань української електрики та питної води. Відтак, переривання постачань електроенергії з України до Криму залишили майже два мільйони осіб на півострові у темряві і змусили підримувану Росією «місцеву владу» оголосити надзвичайний стан у Криму. Тим часом видання додає, що Росія намагається прокласти підводний кабель через Керченську протоку, проте, на думку фахівців, це забере багато місяців, перш ніж може бути відновлено енергопостачання на півострів.

«Росія проводить у Криму опитування, аби показати, що кримчани готові пережити брак електроенергії»


Німецьке відання Sueddeutsche Zeitung вміщує статтю «Східна Україна: Меркель та Олланд наполягають на припиненні вогню». Канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд наполегливо закликають виконувати пункти Мінських угод щодо припинення вогню в Східній Україні. Часопис пише, що у своїх розмовах з президентом Росії Путіним та президентом України Порошенком Меркель та Олланд, водночас, наполягали на швидкому виведенні важкого озброєння із зони збройного конфлікту. На цьому також наголосила речниця німецького уряду Крістіане Вюртц.

Далі німецька газета повідомляє, що наприкінці січня – на початку лютого має відбутися зустріч чотирьох міністрів закордонних справ з метою подальшого запровадження мирного плану, виробленого у столиці Білорусі. Також додається, що керівники Німеччини, Франції, України та Росії висловили підтримку розробці законодавства щодо проведення весняних виборів на контрольованих проросійськими бойовиками теренах Східної України. Відповідна робоча група має визначити за допомогою фахівців ОБСЄ певні моменти, пов'язані з організацією та проведенням таких виборів. На додаток, має бути розроблено низку заходів, які б могли гарантувати безпечне проведення тих виборів.

Sueddeutsche Zeitung пише далі, що Німеччина перебирає на себе головування в ОБСЄ, замінивши Сербію на чолі цієї організації. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, у свою чергу, заявив, що вирішення кризи в Україні буде одним із пріоритетів німецького головування в ОБСЄ 2016 року. Німецький урядовець додав, що ОБСЄ має діяти більш рішуче у ці надзвичайно складні часи, які переживає Європа. Зміцнення позицій і підвищення ефективності діяльності ОБСЄ як форуму для діалогу між Сходом і Заходом має поставати спільною метою і зацікавленням країн континенту.

«Меркель та Олланд виступають за дотримання тендітного перемир'я у Східній Україні»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG