Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:47

Угруповання «ДНР» і «ЛНР» вкарбовуються в історію з допомогою спекулятивних «марок»


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Сепаратисти залишають артефакти у культпросторі, випускаючи власні «поштові марки». Але листа з ними не надішлеш навіть у Росію

«Марки» угруповання «ЛНР» на українських конвертах

Про намір випустити власні поштові марки першими повідомили ще у березні 2015-го донецькі сепаратисти. Їхньою першою «маркою» стала мініатюра з портретами польових командирів Михайла Толстих та Арсенія Павлова (громадянин Росії). Вона містить напис: «Гиви и Моторола – Герои Новороссии». Це сталося у травні.

Найпершу «марку» угруповання «ДНР» прикрасили бойовиками

Найпершу «марку» угруповання «ДНР» прикрасили бойовиками

У Луганську ж першу «марку» випустили лише у липні, присвятивши її 100-річчю з дня народження Михайла Матусовського, поета-пісенника, який народився у Луганську.

До кінця року у Донецьку випустили ще зчіпку з трьох художніх «марок» до Дня шахтаря, «День звільнення Донецька», новорічну «марку» та «120 років з дня народження Сергія Прокоф’єва». Стандарт (це такі марки, що зазвичай використовуються на конвертах) представлений великою кількістю «марок» – «День пошти», «День зв’язку», «День енергетика», серією з вісьмох «марок», присвяченою окупованим містам Донеччини – Горлівці, Єнакієвому, Іловайську, Дебальцевому, Докучаєвську, Шахтарську…

Стандартна серія з гербами окупованих міст включає аж 8 «марок»

Стандартна серія з гербами окупованих міст включає аж 8 «марок»

У Луганську, крім художньої «марки» «100 років Матусовському», у вересні вийшов блок із чотирьох «марок» «220 років Луганську» із видами міста, за ним – ще одна, «З Новим роком». Також в обігу дві «марки» стандартного випуску – «День пошти» та «Герб Луганської народної республіки».

Випуск кожної нової «марки» супроводжується, як у справжніх поштових закладах, спеціальним погашенням. За ідеєю сепаратистів, це зробить більш цінними для колекціонерів такі «марки», зчіпки, блоки та «конверти першого дня».

Утім «марки» з блоку «220 років Луганську» ватажок угруповання «ЛНР» гасив на конвертах «Укрпошти», присвячених Луганську – «75 років луганському театру ляльок» та «75 років луганському російському драмтеатру». Виглядало це досить кумедно.

«Марки» угруповання «ЛНР» для спецпогашення клеїли на конверти «Укрпошти». Фото з сайту «ЛуганськІнформЦентр»

«Марки» угруповання «ЛНР» для спецпогашення клеїли на конверти «Укрпошти». Фото з сайту «ЛуганськІнформЦентр»

Непоганий бізнес на шматочках паперу

Наклади «марок» за мірками України або Росії досить невеликі. У Луганську – від 10 до 24 тисяч, у «ДНР» сягають 74 тисяч. Тому луганські «марки» викликали більший інтерес у колекціонерів.

За словами працівників «Пошти ЛНР», саме колекціонери розкупили близько половини тиражів.

На російських філателістичних форумах ця продукція вже сьогодні продається у п’ять разів дорожче від номіналу. Скажімо, блок «220 років Луганську» («ЛНР», 4 марки по 10 рублів) продається за 200 рублів, герби Горлівки та Шахтарська («ДНР», номінал 14 та 6 рублів) – за 100 рублів.

Продаються і поодинці, і з купонами та квартблоками (зчіпка з 4 однакових «марок», коштує зазвичай дорожче чотирьох окремих «марок»), і цілими аркушами (також дорожче від роздрібу). Пропонуються і конверти першого дня, і марковані конверти… Дехто вважає, що з часом подібні артефакти зростуть у ціні.

Вочевидь, це досить непоганий бізнес. Взагалі поштова марка – то знак поштової оплати, який може бути використаний для відправлення кореспонденції. А тут ми бачимо, що переважна частина розходиться по колекціонерах. Вони мало того, що не планують користатися послугами пошти сепаратистів, так ще й платять уп’ятеро більше за номінал!

Тільки для окупованої території

Пошта на території, що підконтрольна угрупованням «ДНР» і «ЛНР», працює. «Марки» можна придбати майже у кожному відділенні пошти.

«Хіба що десь у глухому селі може не бути «марок». Та це не завадить відправити листа. Після оплати в касу на конверт поставлять спеціальний штамп і лист дійде до адресату. Відправка простого листа коштує 10 рублів (номінал марки «День пошти»), рекомендованого – 16 рублів (марка «Герб ЛНР»)» – розповів один із керівників «Пошти ЛНР» у приватній розмові.

Блок «220 років Луганську» в інтернеті продають уп’ятеро дорожче. Фото з сайту «ЛуганськІнформЦентр»

Блок «220 років Луганську» в інтернеті продають уп’ятеро дорожче. Фото з сайту «ЛуганськІнформЦентр»

Однак об’єм надсилань не надто великий, зізнаються поштовики – клієнти віддають перевагу інтернет-листуванню, відеозв’язку в Skype, мобільному телефонному зв’язку. «Пошта ЛНР» ладна доставити листи по території «республіки», є договір і з угрупованням «ДНР» про взаємну доставку відправлень. Проте за межі окупованої частини Донбасу листи не дійдуть – навіть у Росію.

Такі «марки» – не справжні

Однак застосування власних «марок» на пошті угруповань «ЛНР» та «ДНР» ще не робить їх справжніми поштовими марками. І вони не є об’єктом колекціонування для затятих філателістів.

Для філателістів ця продукція цінності не становить. Інтерес – так, але цінності – ні. Строго кажучи, марками як такими вони не є

«Для філателістів ця продукція цінності не становить. Інтерес – так, але цінності – ні. Строго кажучи, марками як такими вони не є», – вважає Віталій Кацман, член експертної комісії Асоціації філателістів України та голова харківського осередку.

Експерт пояснює: марки гарантують доставку відправлення до будь-якої країни завдяки тому, що майже усі країни світу є членами Всесвітнього поштового союзу (ВПС). Варто лише наклеїти на конверт марки на суму, достатню для міжнародного надсилання. А угруповання «ДНР» та «ЛНР» не є членами ВПС. Отже їхні знаки поштової оплати не є марками.

«У внутрішньому обігу, напевно, вони використовуються. Але у світі існує багато ситуацій, коли деякі території випускають свої власні марки, якими користуються лише там», – говорить Віталій Кацман.

Філателіст додає, що не дуже розуміє, нащо займаються випуском несправжніх «марок» «ЛНР» та «ДНР». Бо Мінські угоди й інші міжнародні домовленості стосовно Донбасу однозначні – «окремі райони Донецької і Луганської областей» лишаються у складі України. А пошта, марки, – це атрибут державності.

57 псевдодержав і ще два маріонеткові угруповання

Можливо, цими артефактами угруповання «ДНР» і «ЛНР» сподіваються вкарбувати свої назви в історію. Залишити відбиток ще в одній із сфер – у філателії. Так само, як вони прагнуть залишити якомога більше надрукованих книжок, заявити про себе у живописі.

В угрупованнях про державність розуміють, і попри усе підкреслюють свою «самостійність». Ось, наприклад «офіційний сайт ДНР» цитує начальника відділу маркетингу тамтешнього «держпідприємства» «Пошта Донбасу» Тетяну Олійник.

«Випуск знаків поштової оплати підкреслює статус «республіки», говорить про те, що вона розвивається. Крім того, поштові марки є необхідним елементом для міжнародного визнання «республіки». При виготовленні марок ми звертаємо увагу на те, щоб вони відповідали всім міжнародним стандартам. І ми дуже хочемо, щоб нас визнав Міжнародний поштовий союз», – перекручує донецька поштарка назву Всесвітнього поштового союзу.

Конверти першого дня з автографом так званого «спікера парламенту» угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна коштуватимуть ще дорожче. Фото «Донецкое агентство новостей»

Конверти першого дня з автографом так званого «спікера парламенту» угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна коштуватимуть ще дорожче. Фото «Донецкое агентство новостей»

Цікаво, що подібні марки псевдодержав – не унікальне явище. Паралелі можна знайти у переліку із 57 псевдо- й мікродержав, від імені яких випускалися філателістичні раритети, у Вікіпедії. Зокрема, серед них згадується марка Азадістану – держава проіснувала з квітня по вересень 1920 року у результаті спроби відокремити Іранський Азербайджан від Ірану.

Бумбунга, Катанга та «ДНР»

Деякі держави були спеціально вигадані аферистами, аби спекулювати їхніми «марками». А подекуди філателія стає приємним бонусом для самопроголошених «держав» розміром у кілька гектарів штибу Провінції Бумбунга, князівства Аврам або Рейнбоу-Крік (усі три в Австралії).

Не виключено, що випуск «марок» свідомо педалюється для майбутньої спекуляції ними. Бо до створення таких «марок» причетні й люди, які знаються на філателії – зокрема, донецький колекціонер Володимир Захаров розробив зчіпку з трьох «марок» «ДНР» до Дня шахтаря. Пригадаймо математику «Пошти Донбасу»: кожні 10 тисяч «марок», продані колекціонерам по 50 рублів, дають прибуток у півмільйона.

Єдину в обох угрупованнях потрійну зчіпку розробив колекціонер із Донецька

Єдину в обох угрупованнях потрійну зчіпку розробив колекціонер із Донецька

Перекликається філателістична продукція «новоросів» і з марками Катанги. Це багата на корисні копалини провінція у Конго, де після деколонізації бельгійські добувні компанії спробували організувати державу-маріонетку. Війна тривала три роки до 1963-го і врешті Катанга повернулась до складу Конго.

Як саме класифікувати «марки» сепаратистів, фахівці ще сперечаються. Безумовно, вони мають пропагандистський характер, але й є способом сплати за місцеві поштові послуги. Тож ближче це до марок приватної локальної пошти, яка також відома історії.

Незалежно від того, скільки ще проіснують угруповання «ЛНР» та «ДНР», їхні «марки» залишаться артефактами. Колекціонери платитимуть, а спекулянти продовжать наживатись. Як повідомляють у поштових підприємствах сепаратистів, наступного року планується випуск близько 10 нових «марок» у кожному угрупованні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG