Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:08

Головна фобія адептів «русского мира» – це панічний страх стати звичайною країною: не повчати сусідів, поважати чужу власність і не вимагати особливого ставлення

Іван Сергеєнко

(Рубрика «Точка зору»)

Ранком понеділка російський рубль впритул наблизився до історичного мінімума, зафіксованого наприкінці 2014 року. Причина для занепокоєння на валютному ринку – традиційна: ціни на нафту знов пішли копати яму для російської економіки, успішно спростовуючи всі тези про «найгірше вже позаду». Економісти роблять усе похмуріші прогнози щодо економіки країни. Щоб уникнути апокаліптичних сценаріїв, росіянам час вичавити з голови імперську пиху і почати займатися своєю країною. Інше питання – чи готові вони до цього і чого чекати українцям у зв'язку з цим?

Нещодавно довелось поспілкуватись із кримсько-російським патріотом щодо ситуації в Росії. Не перестає дивувати та густа ідеологічна каша, яка вариться в головах адептів «русского мира». Банальні, сухі, суворі цифри ніяк не хочуть засвоюватись у мізках патріотів. Усе їм ввижається глобальна змова, «рука» Обами, що ставить підпис під глобальною змовою, підступи саудитів, «бандерівців» та інша єресь, яка жодним чином не пояснює, чому за роки нафтового благоденства і цілком партнерських відносин із Заходом Росія не змогла побудувати конкурентоспроможну економіку, чому курс рубля намертво прив'язаний до одного сировинного товару, чому в країні процвітають корупція і правове свавілля.​

Прихильники путінізму – це дивовижні у своїй переконаності люди. Особливо вражають ті, хто, не маючи ані гроша за душею, ані багажу знань, міркують про геополітичні розклади з упевненістю Кіссінджера. При цьому вражає ступінь їхньої безвідповідальності як щодо майбутнього обожнюваної держави, так і щодо майбутнього своєї ж родини. Вони відмовляються прямо дивитись в обличчя викликам – хронічній технологічній відсталості, демографічній кризі, корупції. Замість здорової аналітики, яка допоможе розібратись у ступені занедбаності ситуації і зробити правильні висновки, за столом перед телевізорами вони поглинають свіжого Кисельова зі спеціями з радіоактивного попелу.

Люди, які з таким азартом шукають ворогів і не помічають справжніх ризиків свого становища, вкрай непередбачувані. Путін – це лише дзеркало, в яке дивиться народ, вражений різноманітними фобіями. Він міг змінити ситуацію на зорі президентства, але незабаром сам занурився в небезпечну гру з віртуальною реальністю.

З досвіду спілкування можна зробити висновок, що головна фобія адептів «русского мира» – це панічний страх раптом стати звичайною країною, з банальними, повсякденними потребами. Щоб не повчати сусідів, щоб поважати чужу власність і не вимагати особливого до себе ставлення. Щоб просто жити і займатись розвитком своєї країни, свого майбутнього, майбутнього своїх дітей.

Небезпечний вірус винятковості створює ілюзію того, що весь світ обертається навколо Росії, хоча насправді світ лише з побоюванням спостерігає за її важкою хворобою. Вірус винятковості вселяє страх глобальної змови проти Москви, хоча насправді Заходу набагато вигідніше з нею дружити при дотриманні елементарних норм пристойної поведінки в здоровому суспільстві. Вірус винятковості змушує вірити в те, що ціни на нафту чимось зобов'язані росіянам, хоча дійсно жорстоким законам економіки плювати на їхні пенсії і зарплати. Вірус винятковості засліплює всякий погляд у майбутнє, адже люди, вражені ним, схильні жити законами минулого.

Щоб уникнути тотального економічного, а потім і політичного краху, росіянам життєвого необхідно позбутись цього страшного вірусу винятковості. Наведення елементарного ладу у своїй домівці, розвиток конкурентоспроможності, налагодження партнерських відносин із сусідами – це ті мінімуми, без яких Росія приречена на «злидні».

Україні потрібно не просто пережити період загострення російської хвороби, але й активно готуватись до ще більшого буйства і непередбачуваності. Загроза вздовж східного кордону – це може бути надовго. Не варто сподіватись, що раптом усі проблеми розв'яжуться після економічного краху Росії. Імовірно, що процес позбавлення від імперської хвороби буде затяжним і непередбачуваним.

Тому завдання для виживання України – це три «Р»: реформи, реформи і ще раз реформи. Україна зараз також вкрай нездорова, але її хвороба, на відміну від російської, усе більш фізіологічна, а не світоглядна, тому піддається лікуванню традиційною терапією. Благо, за сучасного стану медицини всі найбільш ефективні процедури і препарати давно відомі. Залишилось лише підібрати правильну індивідуальну програму лікування і не помилитись із дозуванням.

Іван Сергеєнко – кримський оглядач

Думки, викладені у рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG