Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:57

Євген Захаров про Мінський процес: не можна заохочувати безкарність


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

«Це різні речі: ставлення людей один до одних – це одне, а притягнення до відповідальності за злочини – це інше. Треба провести, умовно кажучи, межу»

У вівторок у Мінську вперше у 2016 році зустрілися учасники підгрупи з політичних питань щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Засідання тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі заплановане у столиці Білорусі на 13 січня. Наприкінці минулого року лідери країн «нормандської четвірки» провели переговори у телефонному режимі і домовились подовжити дію Мінських угод на 2016 рік. Тоді також домовилися про зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату» наприкінці січня-початку лютого.


Український правозахисник, очільник Харківської правозахисної групи Євген Захаров у статті на тему Мінських домовленостей закликає «знайти вихід і запропонувати нові механізми та процедури для подолання конфлікту й збереження миру» на Донбасі. Радіо Свобода звернулося до правозахисника з проханням деталізувати, які саме нові механізми й процедури він має на увазі.

Євген Захаров

Євген Захаров

– Насамперед, що мене найбільше турбує, це те, що не виконується пункт 6 щодо обміну заручників та полонених за принципом всіх на всіх. За тими домовленостями, що були укладені тоді, йшлося, що це має бути закінчено найпізніше на п’ятий день після відведення всіх озброєнь. Однак ще й досі цей процес не завершився, і більше того, як повідомляють, обмін ставиться в залежність від амністії.

Що стосується амністії, то не можна вибачати тим, хто скоював злочини проти людяності та воєнні злочини

Від пункту 5 Мінських домовленостей, згідно з яким Україна має ухвалити закон щодо того, що не будуть переслідувати людей, які вчиняли злочини на територіях, підконтрольних «ДНР» і «ЛНР». Я вважаю, насамперед, ці речі неприйнятними абсолютно, оскільки не можна тримати досі, як це відбувається зараз, у полоні людей, ще й у жахливих умовах. Їх треба звільнити всіх-на всіх, як це було написано у Мінських домовленостях, без будь-яких попередніх умов. Що стосується амністії, то не можна вибачати тим, хто скоював злочини проти людяності та воєнні злочини. Ці люди мають бути притягнуті до відповідальності, оскільки такі речі не можна пробачати. Це, фактично, заохочувати принцип безкарності, оскільки такі люди будуть почуватися безкарно, і коли обмінюють справедливість на мир, то конфлікт повертається неодмінно.

– Ви в статті говорите, що вже саме слово «амністія» змушує «здригнутися мільйони українських сердець» ( я цитую). А як зробити, щоб ставилися до цього процесу з розумінням у суспільстві у той час, коли кожна сторона конфлікту сприймає іншу як ворога?

Ті, хто скоїв злочини проти людяності, воєнні злочини, ті, хто катував, вбивав, викрадав людей, знущався з них – ці люди не можуть бути амністовані

– Це різні речі. Ставлення людей одне до одного – це одне, а притягнення до відповідальності за злочини – це інше. Треба провести, умовно кажучи, межу. Ті, хто скоїв злочини проти людяності, ті, хто скоював воєнні злочини, ті, хто катував, убивав, ті, хто викрадав людей, знущався з них, – ці люди не можуть бути амністовані. Вони мають бути покарані за це обов’язково. Амністія на них не має поширюватися.

Ті ж, хто брав просто участь у військових діях чи був на блок-постах тощо, хто не вчиняв насильницьких злочинів, там інша справа

Ті ж, хто брав просто участь у військових діях чи був на блок-постах тощо, хто не вчиняв насильницьких злочинів, там інша справа. Вони справді мають бути амністовані. Крім того, цей процес має бути двостороннім, оскільки у нас є переслідування за злочини тих із наших військових, хто воював у батальйонах і щодо них також за тими ж принципами має бути застосована амністія. Ось про що йдеться. І якщо так вчинити, то це буде справедливо, оскільки не буде викликати такого розбрату в суспільстві, який ми спостерігаємо сьогодні.

Крім того, я думаю, що головне тут – шукати нових можливостей у межах Мінських домовленостей, про які я, власне, і пишу. Зокрема, я вважав би за необхідне (отримати) міжнародну підтримку процесів розслідування тих злочинів, про які йдеться, і розгляд їх у суді. Це, я вважаю, цілком можливо, і це дуже суттєво просунуло б перемови з Росією, і водночас це має задовольнити наших європейських партнерів. Бо вони завжди також казали, що не можна заохочувати безкарність.

І їхня участь у розслідуванні таких жахливих злочинів, які ми спостерігаємо на території, підконтрольній «ЛНР-ДНР», була б дуже бажаною, і це також можна було б ввести в канву Мінських домовленостей. Мені здається, що важко заперечувати цю тезу про участь міжнародних експертів із країн ЄС у розслідуванні таких злочинів і судових процесах у спеціально створеній палаті Верховного суду України для розгляду саме міжнародних злочинів.

– Як Ви гадаєте, такі зміни реально можливі?

У нас дуже серйозний воєнний конфлікт, який викликав найбільшу міграцію у Європі після Другої світової війни

– Я вважаю, що це цілком реально і це необхідно. Я хочу зауважити, що якщо подивитися на історію, то всі такі міжнародні конфлікти великі закінчувалися змінами саме в міжнародному праві зі створенням спеціальних міжнародних інституцій. У нас же, можна сказати, дуже серйозний воєнний конфлікт також відбувся, який викликав найбільшу міграцію у Європі після Другої світової війни, але ніякого розвитку у міжнародному праві цей конфлікт, фактично, не викликав. І це є, я вважаю, ненормальним. Саме тому я у своїй статті звертаю увагу саме на такий розвиток подій.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG