Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:24

Депутат Сейму: це була спроба повалити владу Литви, щоб оголосити, що робітники і селяни взяли владу і притиснули націоналістів

Вільнюс – 13 січня в Литві відзначають День захисників свободи – у пам’ять про загиблих 1991 року, під час силових дій Радянської армії у Вільнюсі. Учасник тих подій, нині депутат Сейму Аудронюс Ажубаліс в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що Кремль намагався повалити законну владу Литви. За його словами, агресія Росії на сході України знову нагадує Литві про необхідність укріплення оборони.

Литва першою з радянських республік у березні 1990 року проголосила незалежність від СРСР. На її території було відновлено дію конституції Литовської республіки 1938 року. Наразі центральний уряд СРСР не визнавав незалежність Литви.

Почалась кампанія дискредитації, дезінформації з боку Москви

«Почалась кампанія дискредитації, дезінформації з боку Москви. Слова «убивці євреїв», «націоналісти» стали звичними в радянських ЗМІ щодо нашого першого уряду. Також почалася й економічна блокада», – згадує Аудронюс Ажубаліс, який у 1991 році був прес-секретарем керівника Верховної Ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса.

Перша найбільша провокація

Литовські комуністи організували рух «Єдінство», наголошуючи на боротьбі з націоналізмом та економічному добробуті. Цей рух підтримували чимало литовських росіян. «Єдінство» організувало масові демонстрації своїх прихильників проти зростання цін.

«Перша найбільша провокація була 8 січня 1991 року, коли агенти Москви та місцеві колабораціоністи організували так званий «марш робітників». Це були робітники військових заводів, вони йшли ніби як мирна демонстрація з різними соціальними вимогами, але головне їхнє завдання було зробити коридор для зайняття Верховної Ради, але це провалилося», – зазначив литовський депутат.

Аудронюс Ажубаліс вважає, що події 13 січня 1991 року стали апогеєм складного періоду, оскільки Кремль побачив, що литовська державність, незважаючи на труднощі становлення, перемагає. Тому й було ухвалено рішення про військове вирішення «литовської проблеми».

8–9 січня в Литву прибули спецпідрозділи – елітний загін КДБ СРСР «Альфа» і десантники 76-ї повітрянодесантної дивізії, яка базувалася у російському Пскові.

В литовські міста почали входити радянські війська

10 січня президент СРСР Михайло Горбачов звернувся до спікера Верховної ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса з ультиматумом – повернути на територію Литви дію радянської Конституції і скасувати вже ухвалені антирадянські закони.

В литовські міста почали входити радянські війська. Вітаутас Ландсбергіс, який на той час був головою Верховної Ради Литви, закликав литовських громадян захистити щойно набуту незалежність.

За словами Аудронюса Ажубаліса, Ландсберґіс показав себе справжнім лідером, який об’єднав литовців і не поступився.

Люди відчували, що це не фальш, що ми стоятимемо до кінця

«Оскільки я провів цю історичну ніч в його кабінеті чи секретаріаті, можу запевнити, що не було ніякого евакуаційного плану, ніхто навіть і не думав про те, щоб вийти звідкись, з кимось домовитися, евакуюватися. І, мабуть, це відчувалося з тих виступів, люди відчували, що це не фальш, що ми стоятимемо до кінця».

(Інтерв'ю з Вітаусом Ландсбергісом)

В ніч на 13 січня радянська бронетехніка розпочала штурм Вільнюської телевежі і власне будівлі Литовського радіо та телебачення. Ці важливі об’єкти захищали звичайні беззбройні цивільні, серед яких були і українці, зокрема загін українських студентів-добровольців.

Загинули 15 людей

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної Ради Литви, яку обороняли тисячі людей.

Це була серйозна спроба розігнати Верховну Раду, литовський уряд, щоб наступного дня оголосити, що робітники і селяни взяли владу у свої руки і притиснули націоналістів

«Я думаю, що це була серйозна спроба розігнати Верховну Раду, литовський уряд, щоб наступного дня оголосити, що робітники і селяни взяли владу у свої руки і притиснули націоналістів», – вважає Аудронюс Ажубаліс.

При захопленні Радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинули 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більш як тисячу беззбройних людей постраждало.

За словами Аудронюса Ажубаліса, у Литві ухвалені закони, згідно з якими родини загиблих 13 січня 1991 року отримують пільги та допомогу від держави.

Литва наголошує, що усі поранені та загиблі постраждали від дій радянських військових. Прокуратура Литви порушила кримінальну справу, загалом 69 осіб, громадян Росії, Білорусі та України, підозрюються у воєнних злочинах і злочинах проти людяності.

Наразі з боку Росії лунають інші версії – в заяві ветеранів «Альфи» від 18 липня 2014 року йдеться про те, нібито «альфівці» при штурмі телевежі не використали жодного бойового патрону.

«Це звичайні речі, якими завжди користувалися комуністи та їхні прихильники. Згадаймо Тбілісі або події в Карабаху, де без руки Москви також не обійшлося. У Литві вони також пробували здійснити провокації, але у них нічого не вийшло. Вони вбили одного зі своїх офіцерів спецназу, але наші медики встигли взяти його тіло і зробити експертизу. Це ще один приклад «дикої» провокації, яку вони намагалися здійснити, запевняючи, що російського офіцера вбили литовські націоналісти», – наголосив Аудронюс Ажубаліс.

Події в Україні – це привід замислитися і Литві

Литва у 1991 році заплатила дорогу ціну людськими жертвами за свою незалежність, наразі Україна сьогодні ціною тисяч загиблих відстоює свою державність і бореться з агресію Росії на сході України.

Я вважаю, що без демократичної, вільної України в нашому регіоні не буде спокою, миру і безпеки. В іншому випадку ми назавжди залишимося прифронтовими державами

«Я вважаю, що без демократичної, вільної України в нашому регіоні не буде спокою, миру і безпеки. В іншому випадку ми назавжди залишимося прифронтовими державами. Думаю, що більшість ще не усвідомили, наскільки важливою є роль і успіх України для усіх нас», – впевнений колишній міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс.

Наразі, за його словами, останні події в Україні – це привід замислитися і Литві про свою безпеку.

«Українці нас пробудили – у тому сенсі, що ми почали замислюватися не тільки про політичну, але й про фізичну незалежність держави. Ми купуємо новітнє озброєння. Ми зрозуміли дуже просту річ, що бути в НАТО – це добре, але найперше завдання членів альянсу – бути здатним оборонятися власними силами або прийти на допомогу», – зазначив учасник січневих подій 1991 року у Вільнюсі Аудронюс Ажубаліс.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG