Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:38

Хто виграє, а хто програє від введеного Києвом і Москвою ембарго на імпорт товарів

Україна з 10 січня заборонила імпорт низки російських товарів, переважно сільськогосподарських – зокрема м'яса, кави, чаю, кондитерських виробів, спиртних напоїв і сигарет, кормів для тварин. Як підкреслює прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, українське ембарго є відповіддю на російське, яке набуло чинності 1 січня, «у зв'язку з приєднанням України до антиросійських санкцій ЄС і США». Одночасно з 1 січня цього року почала діяти зона вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом.

Українські економісти схиляються до думки, що взаємне ембарго – виключно політичний крок. При цьому вони відзначають, що частка російських товарів в Україні вже давно була незначною і тому введені обмеження на імпорт з Росії практично не позначаться на українських споживачах.

Однак підприємці попереджають, що товари російського виробництва нерідко проникають на український ринок манівцями. Зокрема, співзасновник «Асоціації рітейлерів України» Олександр Фіалка сказав в інтерв'ю Українській службі Радіо Свобода: «Мабуть, російські компанії, готуючись до можливих санкцій, себе перестрахували. Я впевнений, що вони вже перереєструвалися в інших країнах. Російські товари вже можуть постачатися з інших країн. Принаймні, в індустрії моди це відбувається вже давно».

Експерт Центру економічної стратегії в Києві Павло Кухта вважає, що якби Росія і Україна були в змозі підтримувати нормальні економічні відносини, то від цього виграли б обидві сторони. Однак через російську агресію це зараз неможливо. Але, незважаючи на нинішні труднощі, в України тепер з'явилися шанси налагодити співпрацю з тими ринками, де «завжди дотримуються правил гри», і для неї це буде дуже корисно. А російський ринок більше залежить від українського, ніж навпаки, додає Павло Кухта:

«Міністерство економіки України оцінило збитки від санкцій для експорту України – це десь 450-600 мільйонів доларів, при загальному обсязі експорту в 2015 році в 40 мільярдів. Тобто частка невелика, приблизно 1,5 відсотка від усього експорту. Якщо ми говоримо про наслідки для торговельних взаємин між двома країнами, треба враховувати, що реально санкційні заходи почали розгортатися ще за Януковича, ще до української революції. І в підсумку це призвело до значного скорочення товарообігу між Україною і Росією. Тобто російський напрямок в українському експорті впав з 30 відсотків у 2011 році до 13 відсотків, навіть менше, в 2015 році. З 15 мільярдів доларів до приблизно 4 мільярдів доларів. Де-факто це розірвало торгівлю між двома країнами. А для України ще й ліквідувало залежність від російського ринку. Україна припинила бути ринком, орієнтованим на Росію, тепер це країна, яка швидше орієнтується на європейський ринок, на ринок ЄС. Більша частина експорту йде і в країни Північної Африки, Близького Сходу, до Китаю... Чверть експорту йде до Європи.

– А який це експорт?

В Україні виробляються компоненти до автомобілів, які збирають в Європі, десь у Словаччині. І в Західній Україні нарощується це виробництво

– Найрізноманітніший: від зерна, аграрної продукції, металургійної продукції, харчових продуктів до участі в якихось міжнародних ланцюжках виробництва. Наприклад, в Україні виробляються компоненти до автомобілів, які збирають в Європі, десь у Словаччині. І в Західній Україні нарощується це виробництво.

– Деякі економісти кажуть, що Україна повністю забезпечує себе продовольчими товарами навіть зараз, незважаючи на всі нинішні труднощі.

Є лише дві країни, які володіють такими чорноземами, і Україна одна з них, проблеми прогодувати себе у неї точно немає

– Так, у цьому сенсі, звичайно, в Україні проблем немає. Враховуючи, що є лише дві країни, які володіють такими чорноземами, і Україна одна з них, проблеми прогодувати себе у неї точно немає. І якщо в Європі аграрний сектор – сильно субсидований і за рахунок цього підтримується виробництво продукції, яке дозволяє забезпечувати продовольчу безпеку, то в Україні сільське господарство належно не субсидується. І при цьому продуктів вистачає і на те, щоб продавати їх на світових ринках, а й щоб прогодувати власне населення. У цьому сенсі Україні пощастило, проблем з їжею тут, напевно, не буде ніколи, я сподіваюся.

– Підприємці кажуть, що російські товари манівцями все-таки проникають на український ринок. Чи справді таке відбувається і яким чином?

Російському бізнесу вигідно багато речей імпортувати з України

– Це більше стосується українських товарів і їхнього проникнення на російський ринок. Справа в тому, що в основному імпорт в Україну з Росії – це енергоносії, газ, нафтопродукти. І вони йдуть без обмежень, їх немає сенсу везти контрабандою. Швидше, більш складна продукція переробної промисловості йде з України в Росію. Така українська продукція більш конкурентоспроможна, ніж російська. Якісь сири, харчова продукція, машинобудівна продукція (якраз манівцями, через Білорусь, до того ж, через «вільну економічну зону «Крим», де були якісь махінації з «невизначеним статусом» Криму, але зараз це закрили, тому що Крим під блокадою). Ось через такі канали вона потрапляла на російський ринок. Тому що російському бізнесу вигідно багато речей імпортувати з України.

А що стосується імпорту з Росії, якщо говорити не про енергоносії або сировинні товари, які ніхто не гальмує, то це, швидше, продукція підрозділів міжнародних корпорацій, які вони відкривали в 1990-і роки для охоплення ринку СНД. І робили це, як правило, в Росії. Бо тоді в Росії ще були якісь умови для інвестицій, а в Україні їх впродовж тривалого часу взагалі не було. І тому усілякі жувальні гумки, прохолодні напої та інші товари часто вироблялися в Росії і везли до України. Але у великих корпорацій є такі ж виробництва, наприклад, у Польщі, в Східній Європі. Для них не проблема припинити везти товари з Росії і почати везти з Туреччини або з Польщі, або звідкись ще. Тому цей канал буде, швидше, закритий не контрабандою з Росії, а просто перемиканням постачань з інших ринків. У цьому сенсі Україна не програє.

– Ви згодні з тим, що рішення обмежити імпорт російських товарів на Україну – це рішення політичне?

Уся ця торговельна війна – політична, безумовно!

– Уся ця торговельна війна – політична, безумовно! Це частина протистояння між Україною і Росією, яке, серед іншого, має характер відкритої війни. Це не найстрашніше, що є в цьому протистоянні.

– Президент Росії Володимир Путін говорив нещодавно в інтерв'ю німецькому виданню Bild про те, що санкції ледь не оздоровлюють російську економіку, тому що стимулюють внутрішнє виробництво. Економіка України з цієї війни виходить переможцем?

Розрив цих відносин врешті-решт є виграшним для України

– Якби між Україною і Росією були просто нормальні торговельні взаємини і ці взаємини були перервані санкціями, обидві сторони програли б, як програють Європа і Росія. Але оскільки у відносинах між Україною і Росією є ще величезний політичний елемент, на якому зав'язана функціональна відсталість України, коли корупційна правляча верхівка прив'язується до Росії і утримує, з одного боку, країну від розвитку, а з іншого боку – залежить від Росії, то розрив цих відносин врешті-решт є виграшним для України.

Для Росії розрив з більш розвиненими, нормальними ринками – це, швидше, мінус

Крім того, переорієнтація на більш конкурентні, більш відкриті, менш корумповані ринки, ніж російський, це добре. Тому що це змусить український бізнес працювати краще і це вигідно для економіки. Це може бути болісно в короткостроковій перспективі, тому що дійсно зникають якісь обсяги зовнішньої торгівлі. Але з точки зору розвитку це вигідно, це плюс для України. Водночас для Росії розрив з більш розвиненими, нормальними ринками – це, швидше, мінус.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG