Світові ціни на нафту у вівторок продовжили падіння і обновили мінімуми більш ніж десятирічної давнини. Курс російського рубля на торгах в Москві також стрімко знижується як щодо долара, так і щодо євро. Але попри це російський президент Володимир Путін заявляє про оздоровчий ефект низьких нафтових цін для російської економіки, а уряд знову готується скорочувати витрати щойно ухваленого бюджету Російської Федерації.
Вранці у вівторок вартість нафти марки Brent, яка використовується для розрахунку ціни російської нафти Urals, вперше з 2004 року опустилася нижче 31 долара за барель.Водночас із початку 2016 року нафта марки Brent подешевшала на 12%. Не кращі справи і у основного сорту легкої американської нафти – західнотехаської WTI: вранці у вівторок на Нью-Йоркській товарній біржі вартість контрактів на її постачання в лютому також опустилася нижче 31 долара за барель, оновивши мінімуми лютого 2003 року.
Чому на ринках продовжується невпинне падіння цін на нафту і чи можна довіряти прогнозам експертів, які сьогодні дають суперечливі висновки про майбутню динаміку нафтових цін – від їхнього подальшого зниження до помітного зростання вже в найближчий час? Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розмірковує американський економіст, професор коледжу «Цитадель» у Південній Кароліні Річард Ебелінг.
– Що, на Вашу думку, відбувається з цінами на нафту – більш ніж 5-відсоткове падіння в понеділок і 16-відсоткове з початку нового року?
– Необхідно враховувати низку принципових факторів, що впливають на ціни на нафту і наше уявлення про те, скільки може коштувати нафта в майбутньому. Насамперед – фундаментальні фактори, які виглядають інакше, ніж десятиліття тому. Світ, по суті, переповнений енергоресурсами. Якщо повернутися в 1980 рік, то тоді світові запаси нафти оцінювалися в 650 мільярдів барелів. У 2013 році запаси нафти, що видобувається традиційним шляхом, оцінюються в один трильйон 600 мільярдів барелів. До того ж, завдяки впровадженню сланцевого методу видобутку нафти в США, тільки в Сполучених Штатах розвідані поклади сланцевої нафти оцінюються в трильйон барелів. Це в чотири рази більше, ніж відкриті наразі запаси нафти в Саудівській Аравії. Можна до цього додати, що в Сполучених Штатів достатньо запасів вугілля, щоб задовольнити енергетичні запити країни впродовж п'яти століть. Тобто, об'єктивно кажучи, розвиток технологій зняв з порядку денного тривоги через обмеженість світових запасів нафти та інших природних ресурсів.
Пропозиція продовжує значно перевищувати попит на нафту
Якщо говорити про короткострокові тенденції, то пропозиція продовжує значно перевищувати попит на нафту. При цьому її головний виробник – Саудівська Аравія, незважаючи ні на що, продовжує битву за свою частку на ринку експортерів нафти, не знижуючи її видобутку. Торік вона ставила за мету підрив позицій американських виробників сланцевої нафти, які, як вважалося, не могли витримати конкуренції при цінах на нафту нижче 45-40 доларів. Зараз з'ясувалося, що це не так. Виробництво сланцевої нафти в США знизилося зовсім несуттєво.
За відсутності катастрофічних геополітичних подій ціни на нафту будуть залишатися на нинішньому рівні впродовж досить тривалого часу
Але тепер у саудівців з'являється новий серйозний суперник – Іран, який в найближчі тижні має отримати право на відновлення експорту нафти після скасування санкцій, і іранці неодноразово заявляли про намір різко збільшити експорт, щоб повернути своїх покупців і помітне становище на ринку, яке у них було протягом тривалого часу. Якщо врахувати, що з піку, досягнутого в 2008 році, ціна бареля нафти впала більш ніж на 80 відсотків, що пропозиція значно перевищує попит, що прогнози економічного зростання у світі знижуються, то можна припустити, що за відсутності катастрофічних геополітичних подій ціни на нафту будуть залишатися на нинішньому рівні впродовж досить тривалого часу.
– Але чим пояснюється значна різниця у прогнозах навіть шанованих фінансових фірм і аналітиків – від 20 до 45 доларів за барель? Кому в цій ситуації можна вірити?
В найближчі рік-два ціни на нафту будуть в діапазоні від 25 до 40 доларів за барель
– З моєї точки зору, такий підхід до прогнозів небезпечний, тому що ніхто не знає, якою буде вартість нафти завтра, в найближчі дні або через місяць. Колись у одного зі знаменитих економістів запитали про те, як себе поведуть облікові ставки в майбутньому: підуть вони вниз, вгору? Його відповідь була такою: вони, швидше за все, будуть коливатися. Можна обережно припустити, що в найближчі рік-два ціни на нафту будуть в діапазоні від 25 до 40 доларів за барель. Принаймні, такий висновок можна зробити, ґрунтуючись на калькуляціях більшості аналітиків. І мені особисто це здається ймовірним.
– Тобто в цій ситуації просто неможливо вивести, так би мовити, коректну формулу розрахунку цін на нафту?
– Тому що існує занадто багато змінних. І це не тільки економічні фактори. Це питання, скажімо, вартості технологій видобутку нафти, яка різко знизилися за останні роки. Це питання економічної політики різних держав. Це питання безпеки в нафтовидобувних регіонах. Додамо до цього психологію ринку, яка теж позначається на цінових тенденціях. Згадаймо, місяців шість тому більшість спостерігачів не могла й уявити, що ціни могли опуститися набагато нижче 45-40 доларів за барель. Тепер же, після невпинного падіння ціни в перші дні нового року чимало заговорили про те, що кінця цьому падінню не видно, що, звичайно, не так.
– Тепер про наслідки падіння цін на нафту для Росії. Ціни на нафту, від яких залежить бюджет країни, знизились за півтора року в чотири рази. Але наслідки цього феноменального зниження виглядають порівняно незначними, і Кремль говорить лише про можливий п'ятивідсотковий дефіцит бюджету. Таке можливо?
Я не вважаю фінансові звіти російського уряду виключно об'єктивними
– Насамперед, я не вважаю фінансові звіти російського уряду виключно об'єктивними. Так, здешевлення рубля підвищило рублеві доходи уряду і допомогло більш менш звести бюджет з порівняно невеликим дефіцитом. Але більше цікавить те, що в реальності відбувається з золотовалютними резервами. Не маючи повних даних про фінансові взаємини Центрального банку і уряду Росії, ми не можемо твердо сказати, чим є сьогодні валютні запаси Росії, і ми не можемо точно сказати, як російський уряд оплачує свої витрати. Я б сказав, що це зараз схоже на ворожіння на кавовій гущі.
Президент Росії Володимир Путін неодноразово говорив, що зниження нафтових цін не є критичним для економіки країни – в результаті цього за рахунок девальвації російської валюти, за його словами, збільшуються рублеві доходи бюджету. Вкотре про те, що падіння цін на традиційні товари російського експорту має для країни як негативні, так і позитивні сторони, Володимир Путін заявив на початку цього року в інтерв'ю німецькому журналу Bild.
Російська влада, як повідомляє Reuters, вже зараз починає готуватися до 10-відсоткового скорочення витрат федерального бюджету нинішнього року.
Обсяг економії для бюджету в російському уряді оцінюють на рівні 700 мільярдів рублів.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
