Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:36

«Ми мусимо захистити себе від ворога, ми не маємо перейматись логікою Росії» – Маринович


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

У Львові європейські та українські історики обговорюють примирення у пост-диктаторських країнах

Львів – Говорити нині про примирення всередині України, коли триває військовий конфлікт на Донбасі, нереально, але створити певну модель для обговорення спільного майбутнього варто сьогодні. Про це говорять у Львові в Українському католицькому університеті українські, німецькі, іспанські, польські історики, філософи, політологи на міжнародній конференції «Примирення у пост-диктаторських суспільствах у ХХ-ХХІ століттях. Україна в міжнародному контексті». Чи можливе взагалі в українському суспільстві порозуміння?

Мартін Шульце Вессель

Мартін Шульце Вессель

У Німеччині ми зрозуміли, що проблеми України – це наші проблеми. Для Європи важливо, щоб Україна рухалась демократичним шляхом, щоб розвивалась економіка, важливим елементом демократії є боротьба з корупцією

Обговорити тему примирення в Європі, і зокрема в Україні, до Львова приїхали, серед інших, і відомі німецькі історики. Попри те, що нині в Німеччині переймаються проблемами біженців із Сирії, а не ситуацією в Україні, тим не менше, дедалі більше німецьких інтелектуалів, які формують думку свого суспільства, розвернулись саме у бік України.

«У Німеччині ми зрозуміли, що проблеми України – це наші проблеми. З Майданом ми зрозуміли, що Україна – європейська держава. Для Європи важливо, щоб Україна рухалась демократичним шляхом, щоб розвивалась економіка, важливим елементом демократії є боротьба з корупцією. Нинішня ситуація на Донбасі, ймовірно, закінчиться замороженим конфліктом. Справжня війна дуже шкодить Україні, погано впливає на економіку, сподіваюсь, що ситуація буде вирішена», – каже історик із Мюнхена, Мартін Шульце Вессель, який очолює Німецьку асоціацію істориків.

Логіка Кремля не для України

Мирослав Маринович

Мирослав Маринович

Коли ситуація на Донбасі врегулюється мирним шляхом, то постане питання про можливе примирення українського суспільства, бо доведеться говорити про якесь майбутнє. Колишній в’язень радянських таборів, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович наголошує, що російський президент вторгся в Україну за логікою ХХ століття, коли кожен боровся за власні інтереси, не бачачи спільного майбутнього.

Я сьогодні не уявляю, що можна сідати за стіл і говорити на тему примирення з так званими представниками «ДНР». Не було б примирення між Німеччиною і Францією, якби Німеччина не визнала фактів своїх злочинів. Не можна забігати наперед і не можна називати примиренням те, що є виключно переговорами про припинення вогню

«Зараз інший світ. Чи орієнтуватись українцям на логіку «русского мира», перемагати Росію військовими силами, чи може треба шукати розв’язки, якої сама Європа не знає. Або шукати, намацувати, слухати розповіді про способи примирення, які були застосовані в інших суспільствах, що відповідатиме українським умовам. Я сьогодні не уявляю, що можна сідати за стіл і говорити на тему примирення з так званими представниками «ДНР», які палатимуть ненавистю до України. Процес примирення передбачає визнання певних очевидних фактів. Не було б примирення між Німеччиною і Францією, якби Німеччина не визнала фактів своїх злочинів. Не можна забігати наперед і не можна називати примиренням те, що є виключно переговорами про припинення вогню. Але як християни, як люди маємо бути готовими до того, щоб переступити через кров. Маємо реально дивитись на ситуацію, ми мусимо захистити себе від ворога, але ми не маємо перейматись логікою Росії, бо інакше пропадем», – каже Мирослав Маринович.

Досвід Іспанії цікавий для України

Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

Найбільший досвід у темі примирення має Німеччина, як зі своїми країнами-сусідами, так і всередині. Власне, після Другої світової війни почала творитись нова Європа саме на системі примирення. Професор Ярослав Грицак порівнює французько-німецьке примирення у 50-х роках минулого століття з українсько-польським примиренням, яке мало місце кілька років тому.

Треба буде провести українсько-українське примирення. Бо тяжко рухатись вперед, коли суспільство розділене. Колись і Путін впаде і виникне ситуація, що нам доведеться всередині України миритись

«Україна хоче бути частиною цієї Європи, а вона побудована на системі примирення. Примирення Франції та Німеччини послужило наріжним каменем для побудови європейської спільноти, українсько-польське дає шанс поширення цієї справи на Схід, треба буде провести українсько-українське примирення. Бо тяжко рухатись уперед, коли суспільство розділене. Сучасна ситуація ще більше посилює проблеми примирення, тому що війна, окуповані території України, там є населення, серед якого зростає злість, ненависть до України. Якщо колись це населення повернеться, то виникне питання примирення. Зараз це неможливо, бо без миру примирення неможливе. Але це не означає, що ми не маємо про це думати. Колись і Путін впаде і виникне ситуація, що нам доведеться всередині України миритись», – зауважив Ярослав Грицак.

Історики говорили про досвід міжнаціонального і міждержавного примирення в Іспанії, Німеччині, але передумовами порозуміння мають бути мир, справедливість, бажання зблизитись і зацікавлення. Для України дуже цікавим міг би бути досвід Іспанії, бо ситуація схожа – розділене суспільство, яке вийшло з тоталітаризму, країна має свій Донбас і Крим – Каталонію і Баски.

«Український випадок надзвичайно цікавий, про це всі кажуть. Це, як горішок, який треба розтовкти, а не знаєш, як. Тяжкий горішок, а значить треба відгострити особливо розум, інтелект», – каже Ярослав Грицак.

Момент примирення в українському суспільстві – це далека перспектива, але рано чи пізно вона виникне. «Але ми вже сьогодні маємо щось робити для того, щоб розуміти, чому так сталося на Донбасі, але не виходячи із упереджень, а зрозуміти феноменологічно, тобто так, як воно було насправді. Має бути загальноукраїнська дискусія, мусить мати вона і ширший вимір, понадєвропейський», – говорить український публіцист Юрій Прохасько.

Як дати собі раду з минулим, особливо з людською пам’яттю – про це в контексті примирення міркують сьогодні.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG