Доступність посилання

Держава вимагає результат, а як його досягати – справа університету – Совсун


Ілюстративне фото (©Shutterstock)

Ілюстративне фото (©Shutterstock)

«Новий стандарт освіти не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме компетенції»

Київ – Міносвіти планує змінити усі стандарти навчання – у молодшій, загальній, професійній й вищій школах. І першим через реконструкцію пройде саме університетське навчання. З якими знаннями випускатимуть на ринок спеціалістів, залежить від експертів, що потраплять до науково-методичної ради, яку від сьогодні починає набирати МОН. До кінця січня там прийматимуть документи від претендентів.

Членів ради вперше відбирають за конкурсом. Раніше їх призначав особисто міністр освіти, зараз його функція як голови цієї ради обмежуватиметься лише кінцевим підписом на документі – одноосібно впливати на його «тіло» міністр не зможе.

Перший заступник міністра освіти Інна Совсун каже, що підхід до формування стандартів буде змінений радикально. Що і в якому порядку вивчати, держава не диктуватиме – зміни в першу чергу зводяться саме до цього.

У нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким

«Попереднє покоління стандартів – це великі, розлогі, вкрай деталізовані документи, котрі досить чітко прописували університетам, що їм робити і як їм робити, які курси викладати, – пояснює заступник міністра. – Нове покоління стандартів буде інакшим. Сьогодні у нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким і таким, що не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме конкретні компетенції, якими повинен володіти випускник».

Більшість країн Європи, каже Інна Совсун, користуються саме так званим «компетентнісним» підходом: держава диктує результати навчання, а як їх досягати – питання університетської автономії.

У нових стандартах взагалі не буде переліку обов’язкових дисциплін. Поки що держава визначає зміст навчання у вишах на 70-80%, каже головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, доктор фізико-математичних наук Володимир Бахрушин. «Часто це взагалі не дає можливості адаптувати освітні програми під якісь конкретні потреби конкретних роботодавців і під регіональні особливості», – каже він.

Чому вчити, вирішуватимуть і роботодавці

Потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують

«Декілька років тому до нас звертались роботодавці, які хотіли організувати виробництво, – продовжує Володимир Бахрушин, – їм потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують, але ми не змогли знайти спеціальність, за якою можна було б цих фахівців готувати. І тому відмовились від того, щоб платити за цю підготовку, підготували за якоюсь із існуючих спеціальностей за бюджетні гроші, а потім вони перевчали вже у себе».

До розробки освітніх стандартів Міносвіти обіцяє тепер залучити роботодавців – вони будуть і в методичній раді, і вже є у конкурсій комісії, яка відбирає її членів. До речі, за деякими спеціальностями стандартів в Україні взагалі не існує.

Деякі професори багато років не бачили сучасного виробництва – президент ЛНУ Шевченка

Про потребу залучити виробничників у процес розробки освітнього стандарту говорить Радіо Свобода і президент Луганського національного університету ім. Шевченка (що нині працює в Старобільську), депутат від БПП Віталій Курило. Перекосу у бік роботодавців, вважає він, бути також не повинно – тоді постраждає фундаментальна складова, але коли стандарти навчання пише лише аудиторна професура, роботодавець не задоволений випускником, бо він не володіє тим, що насправді потрібно на виробництві.

У нас теорія, я маю на увазі університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві

«Останні роки у нас теорія, я маю на увазі саме освітян, тобто університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві. Якщо дати це на відкуп лише професорам, то деякі професори, на жаль, не бачили вже багато років сучасного виробництва», – говорить він.

Науково-методична рада Міносвіти розроблятиме загальний зміст навчання, а докладно прописуватимуть стандарти окремі комісії. Хто туди увійде, в МОН поки сказати не можуть, бо невідомо, хто подасть свої кандидатури. До комісій, які розроблятимуть стандарт для середньої школи, мають увійти щонайменше 30% практикуючих вчителів. Однак, за словами експертів з освіти, робота над стандартами середньої школи почнеться, швидше за все, вже наступного року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

XS
SM
MD
LG