Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:31

Українці українську «Вікіпедію» контролюють – Євген Букет


«Вікіпедії» виповнилося 15 років. Чи «воюють» дописувачі онлайн-енциклопедії?

Українські редактори «Вікіпедії» контролюють місцевий сегмент всесвітньої енциклопедії. І не допускають «війни правок» у суперечливих статтях. Про це в ефірі Радіо Свобода в передачі «Молодь плюс» заявив екс-голова «Вікімедіа-Україна», патрульний української «Вікіпедії» Євген Букет. Він почав користуватися «Вікіпедією» ще тоді, коли там ще майже нічого не було. Водночас, за його словами, в російській «Вікіпедії» об’єктивної позиції нема.

Євген Букет

Євген Букет

– Є 37 мільйонів статей у всій мовних версіях «Вікіпедії». Кожен, хто користується інтернетом, має право дописувати у «Вікіпедію». Але, якщо людина хоче більше серйозно допомагати проекту, то вона вже має зареєструватись і почати відлік повноцінної статистики своєї роботи. Такі дописувачі з часом можуть отримати статус редактора (патрульного). Таких патрульних – редакторів – в українській «Вікіпедії» не так багато, близько 200. Постійних дописувачів, які роблять не менше від 5 редагувань щомісяця, близько 2,5 тисяч. А адміністраторів зараз 43 людини, які, наче шерифи, контролюють весь загальний процес на всьому цьому просторі.

Наприклад, я наділений такими повноваженнями, що я маю підтверджувати правки незареєстрованих користувачів. Можливо бачили, що зверху на сторінці є позначки, що певна кількість правок очікує підтвердження і це є стабільна чи нестабільна версія. І от повноцінні редактори мають право ставити «галочку», що інформація на цій сторінці є правдивою або ж відкинути цю інформацію, як таку, що не відповідає дійсності або взята із неавторитетного джерела.


– Чи правда, що вже важко знайти щось, про що ще в «Вікіпедії» не написано?

Англійська «Вікіпедія» має 5 мільйонів статей, а українська лише – 600 тисяч, то нам ще рости і рости

– Українська «Вікіпедія» хоч і є найбільшою енциклопедією українською мовою, що коли-небудь була створена, та насправді вона далека від досконалості. Ми вже знаємо, що англійська «Вікіпедія» має 5 мільйонів статей, а українська лише – 600 тисяч, то нам ще рости і рости. У нас ще не запущено бота, тобто робота, який додав свого часу, наприклад, в англійську «Вікіпедію», статті про все живе на Землі, про кожний вид життя на Землі. Окрім того, поки «Вікіпедія» не досягла числа в 1 мільйон статей, то вона ще має великий відсоток помилок – приблизно 4-6%. А коли стане мільйон статей, тоді цей відсоток неякісних матеріалів почне знижуватись. Але для цього ще потрібно близько року-півтора.

Обсерваторія на наше прохання назвала один із астероїдів ім’ям «Вікіпедія». На міжнародній конференції «Вікі-манія» це було визнано одним із найкращих результатів 2012 року

Українська «Вікіпедія» має досить непогану динаміку зростання. Громадська організація «Вікімедіа Україна», яка опікується фондами «Вікімедіа» на території нашої держави, є дуже активною багато років. Вона запустила так звані Вікі-експедиції – проект дослідження певних адміністративних районів України, коли вікіпедисти з фотоапаратами приїздять до районів, зустрічаються із краєзнавцями, фотографують різні знаки, будівлі, потім заливається все це у «Вікіпедію». Таких експедицій проведено понад 20.

Також ми маємо кілька цікавих світових проектів: у 2012 році Андрушівська обсерваторія на наше прохання назвала один із астероїдів ім’ям «Вікіпедія». Це стало величезною подією! І на міжнародній конференції «Вікі-манія» це було визнано одним із найкращих результатів 2012 року. Це перше небесне тіло, що отримало назву інтернет-проекту.

Ми зібрали близько 12 тисяч фотографій, створили першу відкриту базу даних природо-заповідних територій України. Це спричинило скандал у відповідних міністерствах, бо до того часу це була інформація закрита


У 2013 році ми запустили ще один дуже цікавий проект «Вікі любить Землю» та конкурс пам’яток природи. Вперше в Україні його було проведено в травні 2013 року, тоді ми зібрали близько 12 тисяч фотографій, створили першу відкриту базу даних природо-заповідних територій України. Це спричинило свого часу скандал у відповідних міністерствах, бо до того часу це була інформація закрита (принаймні для вільного користування). І зараз вона абсолютно доступна у Вікіпедії у списках фотоконкурсу «Вікі любить землю».

А над списками «Вікі любить пам’ятки» ми досі працюємо, і досі не маємо повних списків. То ж ми так до кінця і не знаємо, скільки у нас тих об’єктів історико-культурної спадщини, які охороняються державою. Цифри варіюються від кількох десятків до півтори сотні тисяч об’єктів. Ми навіть задавали це питання міністру Кириленку, чи будуть Міністерством культури створені ці списки, доступні громадськості. Щоб можна було захистити пам’ятки від незаконних забудовників, бізнесменів, які беруть в оренду ці території, все огороджують і потім все працює на їхнє знищення. Відповіді не отримали.

«Вікі любить землю». «Вікі любить пам’ятки»


Крім того український композитор Андрій Бондаренко створив і виконав гімн «Вікіпедії», це було зроблено перше в світі. Він може стати всезагальним гімном всієї «Вікіпедії».

– А як Ви стали автором «Вікіпедії»?

Я почав користуватися «Вікіпедією», коли в ній ще майже нічого не було. І, власне, коли я побачив, що стаття про моє рідне село – майже порожня

– Я почав користуватися «Вікіпедією», коли в ній ще майже нічого не було. І, власне, коли я побачив, що стаття про моє рідне село – майже порожня.

Останнім часом я створював статті про письменників 20-го століття. До того у мене були правки краєзнавчого характеру, також історичні матеріали.

– Як нинішній конфлікт між Україною і Росією позначився на «Вікіпедії»?

Українці контролюють українську «Вікіпедію»

– Будь-які конфліктні теми в стосунках між різними народами відображаються майже полярно – протилежно у різних «Вікіпедіях». В українській «Вікіпедії» симпатизують, звісно, Україні, а в російській – сепаратистам. Ми намагаємося захищати статті від вандальних редагувань, яких, на жаль, дуже багато. Такі редагування були, починаючи від статей про Тараса Шевченка і закінчуючи статтями ватажків терористів, які теж є у «Вікіпедії». Насправді, це є природним явищем. «Вікіпедія» прагне бути максимально об’єктивною та правильною, вказувати на різні точки зору, але в таких актуальних конфліктах важко знайти нейтральний статус, поки немає міжнародного трибуналу чи актів. Дуже важко боротися із посиланням на сепаратистські ресурси. Але українці контролюють українську «Вікіпедію».

– Чи може людина з іншої країни втрутитися в статтю, наприклад, української Вікі?

З російського боку немає об’єктивної позиції. Хоч вони і намагаються показати її

– Люди із різних країн можуть редагувати іноземні статті. Але ніхто не гарантує того, що його правки будуть відкочені редакторами. Річ у тім, що, наприклад, із російського боку немає об’єктивної позиції. Хоч вони і намагаються показати її. Але згадайте ту ситуацію, коли влітку російська «Вікіпедія» включила Кримські пам’ятки у конкурсі списків «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» Росії. Це викликало міжнародний скандал. Ми звернулись до юристів фонду «Вікі-медіа» в Каліфорнію. Але вони, на жаль, відповіли, що їх не цікавить звідки походить інформація, головне, що вона зберігається на «Вікі-сховищі». Але все-таки ми маємо досить непогані стосунки із російським відділенням «Вікімедія». Тому шляхом діалогу, ми досягнули двох речей: пам’ятки Криму мають спірний територіальний статус та жодна з пам’яток Криму не була представлена на міжнародний етап конкурсу від Росії. Пам’ятки Криму пішли на міжнародний етап конкурсу лише від України. Це ми теж вважаємо своєю дипломатичною перемогою.

У Росії існують певні ідеологічні догми, є науковці, які відстоюють свої позиції, і для них невигідно розповідати, що Київ був центром Русі. Власне, що Київ і був Руссю

У Росії існують певні ідеологічні догми, є науковці, які відстоюють свої позиції, і для них зараз в світлі нинішніх подій невигідно розповідати, що Київ був центром Русі. Власне, що Київ і був Руссю. Тому, вони, аби більше легітимізувати себе, первинні речі намагаються відсіяти і зробити в тому світлі, як вигідно їм.

«Вікіпедію» неможливо контролювати темниками, бо вона не є комерційною чи державною установою, це – спільнота волонтерів

«Вікіпедію» неможливо контролювати темниками, бо вона не є комерційною чи державною установою, це – спільнота волонтерів. Будь-хто може вносити свої правки, потім вже стати редактором, адміністратором і контролювати цей процес.

«Вікіпедія» має майже ідеальний механізм саморегулювання. Будь-яку війну редагувань можна легко помітити, можна втрутитись і розставити всі крапки над і

Між адміністраторами також іноді відбуваються війни, вони на глобальному рівні фіксуються бюрократами, арбітрами, які потім розглядають усі суперечки і виносять свій вирок. «Вікіпедія» має майже ідеальний механізм саморегулювання. Будь-яку війну редагувань (тобто, хтось вносить правку, а інший постійно відкочує) можна легко помітити, можна втрутитись і розставити всі крапки над і.

В Америці нещодавно заблокувати велику кількість акаунтів у «Вікіпедії», що, за певними даними, робила проплачені правки. В Росії, наприклад, знайшли акаунт, який зробили ФСБ-шники

В Америці нещодавно заблокувати велику кількість акаунтів у «Вікіпедії», що, за певними даними, робила проплачені правки. В Росії, наприклад, знайшли акаунт, який зробили ФСБ-шники. Там не все так просто, був ще момент, коли хотіли закрити російську «Вікіпедію». Насправді, це було перетягуванням канатів – вони витягнули із «Газпрому» фінансування. Бо такі проекти повністю мають фінансуватись внутрішніми каналами. Якщо в Україні «Вікіпедія» на 100% фінансується фондом «Вікімедіа» через систему грантів, то росіяни не можуть брати ці кошти через особливості їхнього законодавства. Вони мусять йти на якісь домовленості.

– Яким є майбутнє «Вікіпедії»?

Ніхто не має право забороняти людям отримувати знання у тій кількості, що вони потребують

– Ми бачимо всі майбутнє «Вікіпедії» дуже оптимістичним. Бо, навіть футурологи фонду говорять, що через 500 років, коли зникне інтернет, «Вікіпедія» буде існувати в якихось інших формах і буде давати вільні знання людству. Ніхто не має право забороняти людям отримувати знання у тій кількості, що вони потребують.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG