Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:48

Чільні посадовці США і Росії обговорили без України український Донбас


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Зустріч може свідчити про прагнення Кремля якнайшвидше позбутися хоч частини західних санкцій

Помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд обговорила становище в Україні з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, якого називають «кремлівським куратором українського питання». Багато подробиць зустрічі за зачиненими дверима не повідомляли, та оглядачі припускають, що вона може свідчити про прагнення Кремля якнайшвидше позбутися хоч частини західних санкцій.

Вікторія Нуланд і Владислав Сурков провели на зустрічі в курортному містечку Піонерський у балтійському ексклаві Росії, Калінінградській області, чи то чотири, чи то й шість годин, попідраховували різні російські агентства. Аж до початку зустрічі про неї говорили лише чутками, і єдину офіційну інформацію подав було у Вашингтоні речник Державного департаменту Джон Кербі: за його словами, мета розмови – обговорити необхідність повного виконання мінських домовленостей.

Владислав Сурков

Владислав Сурков

«Зустріч помічника держсекретаря Нуланд із помічником президента Сурковим – це елемент наших постійних зусиль у роботі з Росією з метою забезпечити повне виконання мінських домовленостей у тісній координації з іншими державами «нормандського формату» – Україною, Німеччиною і Францією», – мовилося в заяві Кербі.

Конструктивні переговори про Україну без України

А відразу після зустрічі речник підтвердив, що співрозмовники обговорили становище на сході України і необхідність повного виконання мінських домовленостей. За його словами, переговори були конструктивні.


Так само оцінив їх і Сурков – як досить детальні, конструктивні й корисні консультації. За його словами, йшлося про «пошук компромісів для реалізації мінських домовленостей»: зокрема, заявив Сурков, «із деяких чутливих питань, як, наприклад, конституційна реформа (в Україні), безпека і вибори (на окупованій частині Донбасу), висувалися ідеї, що можуть бути обговорені в Контактній групі і в «нормандському форматі». Які саме ідеї щодо України, за словами Суркова, обговорювали без участі українських представників, він не став уточнювати.

Іще перед початком зустрічі Нуланд і Суркова російське агентство «Інтерфакс» навело у п’ятницю думку неназваного «поінформованого джерела», що в перебігу цих зустрічей можуть «розробити деякі рекомендації, які Контактна група і її тематичні підгрупи, як очікують, візьмуть до уваги й на які будуть орієнтуватися в питанні політичного врегулювання на Донбасі» – зокрема, рекомендації щодо місцевих виборів на нині окупованих територіях.

Вікторія Нуланд

Вікторія Нуланд

А сама Нуланд, перебуваючи зранку п’ятниці в Литві, говорила про те, що перехід до виконання решти пунктів мінських домовленостей буде можливий тоді, коли в регіоні «припиняться вбивства людей». Вона нагадала, що серед цих пунктів – не тільки місцеві вибори, а й виведення іноземних озброєнь і бойовиків і повернення Україні контролю над її кордоном.

А в той самий час, коли відбувалася зустріч на Калінінградщині, в Москві президент Росії Володимир Путін проводив оперативну нараду з постійними членами російської Ради безпеки, коротко повідомила прес-служба Кремля. Російський журналіст із кремлівської групи Дмитро Смирнов уточнив, що там обговорювали й Україну, поряд із Сирією, США чи внутрішніми справами.


Україна в осередді уваги

Становище в Україні було темою кількох розмов чільних діячів низки країн останніми днями.

Лише на два дні раніше, 13 січня, про Україну говорили, серед іншого, телефоном президенти США і Росії Барак Обама і Володимир Путін. При цьому у Кремлі заявили, що Путін твердив Обамі про необхідність того, щоб мінські домовленості виконував саме Київ; у Білому домі натомість наголосили, що значна частина розмови стосувалася необхідності того, щоб саме Росія виконала свої зобов’язання за мінськими угодами, зокрема зобов’язання припинити підтримку сепаратистів, які продовжують дестабілізувати Україну.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Того самого дня, 13 січня, президент України Петро Порошенко мав телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Київ єдиний повідомив про цю розмову і поінформував, що в її перебігу, серед іншого, співрозмовники говорили про подальші кроки для виконання мінських домовленостей, про порушення цих угод із боку «російських бойовиків» – саме такі слова використала президентська прес-служба – і про те, що всі троє «домовилися продовжити контакти наступного тижня».

Агентство «Франс-прес» тим часом повідомило з посиланням на неназваного українського посадовця, що представники Меркель і Олланд мають уже наступного тижня відвідати і Київ, і Москву для переговорів щодо виходу з кризи в частині Донбасу. В Москві, додало агентство, цих зустрічей наразі ще не підтвердили.

Напередодні нинішньої зустрічі чільних посадовців США й Росії президент України несподівано прийняв у Києві 11 січня пізно ввечері нового представника Росії у Тристоронній контактній групі Бориса Гризлова. Як уточнив пізніше Петро Порошенко, в зустрічі також брав участь представник України в Контактній групі, колишній президент Леонід Кучма.

Москва вже не витримує санкцій?

Такий сплеск дипломатичної активності з участю Москви навів кількох оглядачів на однакову думку, що Росія прагне якимсь чином домогтися вирішення проблеми принаймні до такої міри, щоб це призвело до скасування частини санкцій проти неї – тих, що були накладені через агресію на сході України (окремі санкції діють і через окупацію Криму, і про їхнє скасування тут не йдеться).

Віталій Портников

Віталій Портников

Зокрема, ще напередодні останньої зустрічі посадовців США й Росії оглядач Радіо Свобода Віталій Портников висловив думку, що вона є «доказ того, що Росія намагатиметься домогтися скасування санкцій проти путінського режиму всіма можливими засобами».

Куратором «українського напрямку» в адміністрації президента Росії залишається саме Сурков. …Візит Гризлова до Києва не закінчився тим результатом, на який розраховували в Москві

«Владислав Сурков буде намагатися домовитися з американцями. Потрібно розуміти, що куратором «українського напрямку» в адміністрації президента Росії залишається саме Сурков. …Візит Гризлова до Києва не закінчився тим результатом, на який розраховували в Москві. Стало ясно, що в Україні не готові до «втиснення» Донбасу на російських умовах – тобто при збереженні правління Захарченка та Плотницького (ватажків угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними – ред.). Якщо переговори на цю тему затягнуться – і Москва не матиме приводу звинуватити в їхньому затягуванні Київ, – у Росії просто не залишиться часу на консультації щодо скасування санкцій. Тому у Кремлі ухвалено рішення спробувати натиснути на Порошенка через американців. Питання в тому, що саме може Сурков запропонувати Нуланд у ситуації, коли Путін не готовий відмовитися ані від бандитів на Донбасі, ані від бандитів у Криму», – написав Портников у коментарі на сайті телеканалу «Еспресо ТВ».

Олексій Макаркін

Олексій Макаркін

Так само оцінив активізацію переговорів щодо врегулювання в частині сходу України і російський політолог Олексій Макаркін: це свідчить про бажання Москви прискорити врегулювання проблеми через економічну кризу, сказав він російському агентству «Інтерфакс».

Є серйозне бажання домовитися про якийсь формат компромісу, щоб уже до середини року почати обговорення зняття санкцій

«Інтонації щодо економічного становища вже цілком інші, ніж були ще навіть кілька місяців тому. Є відчуття, що криза затягується… Коли санкції тільки з’явилися, в нас сказали: ну й хай собі, американці самі себе карають, європейці теж, а ми підемо на китайські ринки. А китайці кажуть, що коли вже ви під санкціями, то ми теж маємо брати до уваги цей факт. Китайські фінансові інститути теж вбудовані у світову економіку, і вони не хочуть сваритися з американцями. Тому, мабуть, є серйозне бажання домовитися про якийсь формат компромісу, щоб уже до середини року почати обговорення зняття санкцій», – вважає Макаркін, який є віце-президентом російського Центру політичних технологій.

Кілька пакетів українсько-російських домовленостей про вихід із кризи, укладених 2014–2015 років у Мінську в Білорусі і відомих разом як мінські домовленості, мали бути виконані ще до кінця минулого року, але тепер їхня чинність фактично продовжена далі. На Заході наголошують, що про скасування тієї частини санкцій проти Росії, що була накладена через її агресію на Донбасі, може йтися тільки після повного виконання цих домовленостей Москвою і підтримуваними нею сепаратистами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG