Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:15

Офіційна блокада Криму зробить окупацію «ще дорожчою»?


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

Експерти і громадські активісти підтримали рішення уряду про мінімізацію товарообігу з анексованим півостровом

Київ – Економічна і торговельна блокада Криму віднині відбувається на державному рівні: набула чинності відповідна постанова уряду про обмеження постачання товарів та послуг на окуповану територію. Активісти громадянської блокади півострова, зі свого боку, заявляють, що відтепер не зупинятимуть та не перевірятимуть транспорт, а лише стежитимуть, чи якісно це робить прикордонна служба. І політологи, й економісти вважають, що таке урядове рішення давно назріло. Вони визнають, що українські галузі економіки, які обслуговували анексований Крим, зможуть швидко переорієнтуватися на інші ринки. Водночас таке офіційне обмеження збільшить ціну анексії Криму для Росії, а в перспективі може посприяти деокупації півострова, визнають аналітики.

До Криму можна завозити лише погоджену з урядом гуманітарну допомогу, а приватним особам – найважливіші продукти харчування, до 50 кілограмів на людину, йдеться в постанові українського уряду, яка набула чинності 17 січня.

Постанова не забороняє постачання до Криму електроенергії, якщо є відповідне рішення РНБО, і дозволяє вивезення з Криму окремих товарів, якщо Мінекономіки визнає їх стратегічно важливими для України. Експерти не виключають, що це уточнення уряд зробив для діоксиду титану, який виготовляє підприємство «Кримський титан» Дмитра Фірташа, і який потім використовується в оборонному секторі України та йде на експорт до низки держав.

Представники кримських татар, які підтримують блокаду, наголошують, що в цілому такий офіційний порядок обмежень товарообігу їх влаштовує, і що вони змінюють формат громадської блокади.

Відтепер учасники блокади від громадськості не зупинятимуть та не перевірятимуть транспорт, а лише спостерігатимуть, наскільки сумлінно це роблять прикордонники. На пунктах пропуску активісти обладнують вагончики для спостережних постів, і реєструють громадське об’єднання, щоб унормувати свої наглядові функції, заявив в розмові з журналістами координатор блокади Криму Ленур Іслямов. Він очікує, що активісти пройдуть певні навчання за сприяння митників та прикордонників.

Учасники торговельної блокади півострова, що триває з вересня минулого року, від самого початку вимагали офіційного припинення торгівлі з анексованим Росією Кримом.

У листопаді 2015 року президент України Петро Порошенко звернувся з пропозицією до Кабінету міністрів про припинення товарообігу з півостровом, і 16 грудня з’явилася постанова Кабінету міністрів, яка набула чинності через місяць.

Контрабанда до Криму малоймовірна, бо буде потужний суспільний резонанс – Чубаров

Відтепер блокада залежить від дій влади та прикордонників, а громадськість лише контролюватиме якість цієї роботи, зауважує у розмові з журналістами Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу і депутат від «Блоку Петра Порошенка».

Чи буде контрабанда між Кримом і материковою Україною – тепер вже залежить від влади

«Чи буде контрабанда між Кримом і материковою Україною – тепер вже залежить від влади. Бо наразі дуже легко контролювати рух товарів на півострів суходолом. А щоб не було такої спокуси, ми продовжуємо громадський контроль, – обіцяє лідер Меджлісу. – Але мені здається, що зараз у владі немає людей, які готові сприяти контрабанді, бо це моментально викличе громадський резонанс».

Раніше агентство УНІАН із посиланням на прес-центр СБУ повідомило про затримання за хабарництво п’яти прикордонників на контрольно-пропускному пункті «Чонгар» у Херсонській області. Хабар вони нібито вимагали за безперешкодне ввезення вантажу до Криму.

Однак, Державна прикордонна служба спростувала повідомлення про нібито затримання бійцями СБУ прикордонників на адміністративному кордоні з Кримом і наголосила, що вантажівки на територію півострова не пропускають.

Окупація Криму «дорожчатиме» – економіст

Від моменту анексії Криму російські та західні економісти констатували, що утримання окупованого півострова обходиться Росії приблизно у три мільярди доларів на рік.

Оскільки економічна блокада цієї території стала офіційною, ціна окупації для Росії продовжить зростати, визнає економіст, колишній віце-прем’єр та міністр економіки Володимир Лановий.

Він схвалює урядову постанову про обмеження товарообігу з Кримом і додає, що Україна в жодному разі не повинна дотувати Крим, доки він перебуватиме під російським контролем.

Про будь-які форми економічної співпраці з державою-агресором не може бути мови

«Нарешті бачимо логіку в економічній політиці уряду у відносинах з окупованими територіями та з Росією загалом. Про будь-які форми економічної співпраці з державою-агресором не може бути мови. Ані у торгівлі, а ні у сфері послуг, ані щодо майнових прав. Звернімо увагу, Україна запровадила санкції проти Росії, але ще не дійшла того рівня, який мають санкції США, того рівня, якого українська сторона вимагає від європейських партнерів», – наголошує Лановий.

Економіст визнає, що офіційна блокада Криму вплине передовсім на енергетику та аграрний сектор, але цей вплив не буде руйнівним. На думку Ланового, частка товарообігу з Кримом у загальній структурі української економіки була незначною, тож ці галузі переорієнтуються: енергетики зменшать навантаження на окремі енергоблоки, і отримають нагоду відмовлятися від імпортних газу та мазуту з поступовою заміною їх на відновлювальні джерела енергії. Що ж до сільського господарства, то для нього буде не складно замінити кримський ринок африканськими та азійськими, підсумовує аналітик.

Блокада – початок деокупації?

Росія буде робити якісь кроки для того, щоб незалежно від України налагодити постачання товарів і електроенергії до Криму, але це буде дуже дорого, відтак Крим стане ще більш дотаційним регіоном, визнає заступник директора кримськотатарського телеканалу АТР Айдер Муждабаєв. Водночас, за словами Муждабаєва, проукраїнські жителі півострова, зокрема кримські татари, сприймають блокаду як елемент боротьби за звільнення Криму від окупації й готові терпіти.

Кримські татари блокаду сприймають як боротьбу за свої права

«Минулого тижня зникла 16-річна дівчинка, кримська татарка. Просто пішла з дому до інституту і не повернулася. До цього зникали чоловіки, таких випадків багато. Тому кримські татари блокаду сприймають як боротьбу за свої права. Так само там є люди, які завжди вважали, що Україна для них – «бажана країна». Ті ж, хто вважали, що їх Росія врятує, нагодує та зробить їх багатими та щасливими – вони, звичайно, зараз спантеличені. Але вони своєї думки через блокаду не змінили», – пояснює Айдер Муждабаєв настрої на півострові.

Зі свого боку, політолог Олександр Палій вважає, що українська влада не повинна боятися негативних настроїв кримчан, вдаючись до тих чи інших обмежень, адже в підсумку, на його думку, подібні елементи економічного тиску на Росію сприятимуть деокупації півострова.

Деокупація Криму а також непідконтрольних районів Донбасу, є пріоритетом «номер один» національної політики заявив на своїй останній прес-конференції Президент України Петро Порошенко.

«Ми запропонуємо створити міжнародний механізм з деокупації півострова. На моє глибоке переконання, оптимальним форматом для започаткування такого механізму я розглядаю формат «Женева плюс» за участю наших партнерів з ЄС, США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму», – наголосив Порошенко.

Питання повернення Донбасу і Криму Порошенко обіцяє вирішувати насамперед політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом. Експерти не виключають, що одним з елементів цієї стратегії може стати здорожчання утримання Криму для Росії за допомогою блокади та інших заходів, що, своєю чергою, посилить майбутню переговорну позицію України щодо статусу півострова.

Про економічну політику української влади щодо окупованого Криму йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG