Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:09

Зустріч у Мінську: від України вимагатимуть погодити зміни до Конституції щодо Донбасу


Чергова зустріч тристоронньої контактної групи відбудеться в білоруській столиці 20 січня

Напередодні чергової зустрічі у Мінську (20 січня) в Україні відбувається низка дипломатичних візитів. Зокрема, з президентом та прем’єром вже зустрілися cпеціальні посланці федерального канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда. Найближчим часом здійснити спільний візит в Україну планують і міністри закордонних справ Литви, Польщі та Швеції. Все це нібито задля налагодження тіснішого і видимішого зв’язку України з міжнародними інституціями. Та чи позначиться це на Мінських переговорах напередодні голосування змін до Конституції в частині децентралізації?


«Мінські домовленості вимагають нових дат, нової дорожньої карти», – заявляв президент Петро Порошенко під час своєї прес-конференції в Києві, при цьому категорично заперечуючи існування так званого «Мінську-3».

Роман Безсмертний

Роман Безсмертний

«З моєї точки зору, «Мінськ-3» вже запущений, – опонував президентові представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний. – Ви скажете, що він не оформлений документом. Так, жодного документа немає, але, вибачте, філософія процесів внутрішніх говорить про те, що «Мінськ-2» навіть на 50% не відповідає на ту проблематику, з якою зіткнулася Україна і світ на теренах українського Донбасу. Очевидно, що це потягне за собою кілька нових форматів».

Промацування позицій

Обговорити виконання Мінських угод, які продовжили і на 2016 рік, до Києва вже приїхали посланці канцлера Німеччини та президента Франції – Крістофер Гойсґен і Жак Одібер. У перебігу візиту вони встигли зустрітися з президентом, прем’єр-міністром, а також частиною народних депутатів.

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з посланцями канцлера Німеччини і президента Франції Крістофером Гойсґеном і Жаком Одібером. Київ, 19 січня 2016 року

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з посланцями канцлера Німеччини і президента Франції Крістофером Гойсґеном і Жаком Одібером. Київ, 19 січня 2016 року

«Особливу увагу акцентували на погіршенні безпекової ситуації на Донбасі і збільшенні фактів агресії бойовиків проти місії ОБСЄ», – написала одна з учасників переговорів у Мінську, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ірина Геращенко на своїй сторінці в Facebook.


Втім, такому візитові, та й зустрічі у Мінську 20 січня, передували: телефонні розмови Порошенка з федеральним канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, неочікуваний приліт представника Росії на переговорах у Мінську Бориса Гризлова до Києва, зустріч Павла Клімкіна з головами МЗС «країн-друзів України» у Брюсселі і, нарешті, таємничі переговори помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторії Нуланд з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Калінінградській області Росії.

«Це був свого роду мозковий штурм для пошуку компромісів для реалізації Мінських угод. З деяких чутливих питань, як, наприклад, конституційна реформа, безпека і вибори, висувалися ідеї, які можуть бути обговорені в контактній групі в «нормандському форматі», – лаконічно прокоментував підсумки переговорів Сурков.

Помічник президента Росії Владислав Сурков (зверху ліворуч), президент Росії Володимир Путін (зверху праворуч), ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (внизу ліворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький (внизу праворуч)

Помічник президента Росії Владислав Сурков (зверху ліворуч), президент Росії Володимир Путін (зверху праворуч), ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (внизу ліворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький (внизу праворуч)

Таке «промацування позицій» низка експертів вже оцінила як імовірність зміни агресивної політики Кремля на «примиренську». «Росія наполягатиме на першочерговості проведення конституційної реформи, надання Донбасові спеціального статусу і проведення там виборів», – припускає політолог Володимир Бондаренко. (В інтерв’ю німецькому виданню «Більд» Володимир Путін, зокрема, назвав умовою повернення контролю над кордоном якнайшвидші зміни до Конституції України).

Павло Клімкін

Павло Клімкін

Про те, що питання адміністрування місцевих виборів в регіоні – й справді важлива складова переговорів, погоджується і міністр закордонних справ Павло Клімкін. Втім, за словами міністра, дієва дискусія з Росією про проведення справжніх виборів на Донбасі наразі відсутня.

«Тут не йдеться про вибори. Йдеться про утримання «російського» Донбасу, про дестабілізацію на Донбасі і дестабілізацію всієї України», – коментує Клімкін.

Хоч п’ять разів поміняйте Конституцію, це не зупинить Путіна – Ляшко

У Конституції України передбачені дві головні зміни: так звана децентралізація країни, а також врегулювання статусу Донбасу.

Олег Ляшко

Олег Ляшко

«Україна вже ухвалила закон про особливий статус місцевого самоврядування, закон про амністію терористів, зміни до Конституції у першому читанні. А що зробив Путін? Нічого! Перекрив кордон, вивів війська, терористи склали зброю? Ні. І тому, коли нас сьогодні переконують, що ми маємо в цілому прийняти Конституцію, бо це дасть можливість тиснути на Путіна й продовжити санкції, то ми вже для цього зробили ряд важливих кроків. Хоч п’ять разів поміняйте Конституцію, це не зупинить Путіна», – обурюється лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко.


Голосувати за децентралізацію у другому читанні депутати мають 28 січня. Проте в парламенті для остаточного ухвалення конституційних змін досі не вистачає голосів, і якщо ці 300 голосів не знайдуться, сторони у Мінську муситимуть починати все спочатку, вважає дипломат Богдан Яременко.

Богдан Яременко

Богдан Яременко

Завдання Росії – розвалити Україну політичними, а не військовими методами

«Завдання Росії – примусити Україну реалізувати вкрай невигідний і небезпечний для неї план політичного врегулювання на Донбасі, коли країна надасть додаткові повноваження частині одного з регіонів. От у чому полягає гра Росії. Тобто розвалити Україну політичними, а не військовими методами. Ця ситуація небезпечна й тим, що Україну можуть звинуватити у тому, що вона не виконала Мінські домовленості», – пояснює експерт.

Тим часом призначити місцеві вибори у 80 населених пунктах Донецької області та 28 Луганської, де вони не відбулися 25 жовтня минулого року, вже пропонують депутати від «Опозиційного блоку». Постанову про призначення таких виборів на 24 квітня вони зареєстрували у парламенті.

На минулому ж засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони домовилися про звільнення понад 50 полонених. Їхній обмін також має відбутися 20 січня.

Крім цього, цього ж дня у Цюріху заплановані переговори держсекретаря США Джона Керрі і глави МЗС Росії Сергія Лаврова.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG